Люди, що померли 7-го квітня

1340 Юрій II Болеслав — галицько-волинський князь з династії П'ястів, король Руського королівства, син мазовецького князя Тройдена I і Марії, доньки Юрія I Львовича.
1498 Карл VIII Люб'язний — король Франції з 1483 р., з династії Валуа. Успадковував престол у свого батька, Людовика XI Розсудливого, у віці тринадцяти років. Розгорнув Італо-Французькі війни, які характеризували першу половину XVI століття
1614 Ель Греко — іспанський художник грецького походження. Один із представників Критської школи
1640 Вільгельм Кеттлер — герцог Курляндії. Представник німецької династії Кеттлерів. Другий син Готтгарда Кеттлера. Народився в Мітаві, Семигалія. Випускник Ростоцького університету. Помер у Куклові, Померанія
1656 Арцишевський Кшиштоф — польський шляхтич гербу Правдзіц, голландський генерал та адмірал Голландської Бразилії, генерал коронної артилерії Річі Посполитої 1646—1650.
1665 Ян Собіпан Замойський — польський аристократ , військовий і політичний діяч Речі Посполитої, останній представник старшої гілки Замойських. Граф на Тарнові, Ярославі
1761 Томас Баєс — англійський математик і пресвітеріанский священик, член Лондонського королівського товариства.
1789 Абдул-Гамід I — турецький політичний і державний діяч французького походження, султан Османської імперії з династії Османів. Син султана Ахмеда ІІІ та французької рабині Рабії
1811 Досітей Обрадович — сербський письменник, просвітник, літературний діяч, філософ.
1823 Жак Александр Сезар Шарль — французький винахідник і вчений. Відомий як винахідник наповненої воднем, або іншим легшим за повітря газом, повітряної кулі, що отримала назву шарльєр — на честь винахідника, на противагу монгольф'єру
1837 Остен-Сакен Фабіан Вільгельмович — російський командир епохи наполеонівських воєн, генерал-фельдмаршал, князь.
1875 Георг Гервег — німецький революційно-демократичний поет, публіцист і перекладач.
1881 П'єр Наполеон Бонапарт — Принц П'єр Наполеон Бонапарт народився у Римі , син принца Люс'єна Бонапарта, та його другої дружини Олександрини де Блешамп. Він був плимінником Наполеона I, Жозефа Бонапарта, Елізи Бонапарт, Людовика Бонапарта, Поліни Бонапарт, Кароліна Бонапарт та Жерома Бонапрата. У 1870 році вбив відомого журналіста Віктора Нуара. Помер у забутті у Версалі та похований на кладовищі Гонар
1885 Костомаров Микола Іванович — видатний український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог.
1888 Поляков Самуїл Соломонович — російський залізничний концесіонер, громадський діяч і благодійник. Брат банкірів Полякових — Лазаря та Якова. Був, зі слів Сергія Вітте, «найславніший із залізничних тузів». Активіст руху за права євреїв, співзасновник Спілки ремісничої праці
1891 Фінеас Тейлор Барнум — американський шоумен, антрепренер, найбільша фігура американського шоу-бізнесу XIX століття. Здобув широку популярність своїми містифікаціями, організував цирк свого імені
1894 Шмальгаузен Іван Федорович — ботанік родом з Петербургу, член-кореспондент Російської АН.
1914 Михальчук Костянтин Петрович — визначний мовознавець та етнограф, член Київської Старої Громади, дійсний член НТШ у Львові, Українського Наукового Товариства у Києві, Історичного Товариства Нестора-Літописця. У своїй праці "Наречия, поднаречия и говоры Южной России виступив основоположником української діалектології. Автор багатьох праць з терену мовознавства
1914 Мухаммед Аюб-хан — афганський військовий та політичний діяч другої половини XIX століття. У березні — травні 1880 року — емір Афганістану, з березня 1880 до жовтня 1881 року — емір Герата, у липні-вересні 1881 — емір Кандагара
1917 Спірідон Самарас — грецький композитор, автор музики гімну Олімпійських ігор.
1919 Йосафата (Гордашевська) — блаженна монахиня Української Греко-Католицької церкви, співзасновниця й перша в Україні монахиня єдиного активного жіночого греко-католицького монашого чину, який базувався на богослов'ї убогого Христа-Чоловіколюбця і провадив харизматичну працю серед найбільш упосліджених.
1925 Тихон (патріарх Московський) — єпископ Православної російської церкви; з 21 листопада 1917 Патріарх Московський і всієї Росії, перший після відновлення патріаршества в Росії. Канонізований Російською Церквою в лик святителя у 1989 році
1928 Богданов Олександр Олександрович — лікар, економіст, філософ, політичний діяч, вчений-натураліст. Закінчив медичний факультет Харківського університету. Член РСДРП у 1896–1909 роках, більшовик, з 1905 року. Член ЦК. Очолював групу «Вперед», був організатором партійних шкіл РСДРП в Болоньї і на Капрі. 1911 року відійшов від політики та зайнявся наукою. З 1918 року — ідеолог Пролеткульту. Запропонував ідею створення нової науки — тектології, передбачив деякі положення кібернетики. З 1926 року — організатор та директор першого у світі Інституту переливання крові; загинув під час проведення на собі досліду
1933 Нафанаїл (Троїцький) — Митрополит Нафанаїл - митрополит Харківський.
1938 Сюзанна Валадон — французька модель і жінка-художниця. Мати художника-пейзажиста Моріса Утрілло
1938 Греч Олексій Миколайович — російський історик, мистецтвознавець, сходознавець, письменник, знавець чотирьох мов, дослідник російської садибної історії і культури, другий голова Товариства вивчення російської садиби. Знавець японського мистецтва. Німець за походженням. Репресований і розстріляний 4 квітня 1938 р
1939 Джозеф Лайонс — австралійський політичний діяч, Прем’єр-міністр Тасманії з 1923 до 1928, міністр в уряді Джеймса Скалліна, Прем'єр-міністр Австралії з січня 1932 до самої смерті.
1943 Александр Мільєран — французький політичний діяч, у 1914–1915 роках очолював міністерство оборони, у 1920 нетривалий час був прем'єр-міністром. Президент Франції
1943 Йован Дучич — сербський поет та письменник, дипломат.
1945 Бурзі Валеріан Еріхович — радянський інженер-електрик, під час Німецько-радянської війни — радянський розвідник, керівник розвідувально-диверсійних груп на території України та Польщі. У листопаді 1944 року нагороджений орденом Червоної Зірки
1945 Тоболенко Михайло Миколайович — учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
1947 Генрі Форд — конструктор автомобілів, засновник корпорації «Форд Мотор», перший віце-президент Співтовариства автомобільних інженерів SAE , також один з найбагатших людей усіх часів.
1949 Денисенко Михайло Іванович — радянський військовик, учасник Другої світової війни, гвардії генерал-майор , Герой Радянського Союзу.
1950 Г'юстон Волтер — канадсько-американський актор, батько режисера Джона Г'юстона і дід актриси Анжеліки Г'юстон.
1957 Рудольф Шмідт — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям‎
1958 Еме Мерло — французький письменник, історик, мистецтвознавець і журналіст. Разом із Жоржем Атена писав під літературним псевдонімом Маріус-Арі Леблон. Лауреат Ґонкурівської премії
1958 Петров Іван Юхимович — †7 квітня 1958, Москва — радянський воєначальник, генерал армії , Герой Радянського Союзу.
1968 Джим Кларк — шотландський автогонщик, дворазовий чемпіон світу з автоперегонів у класі Формула-1 на боліді команди Lotus, триразовий чемпіон Тасманської серії автоперегонів , переможець 500 миль Індіанаполісу , британського чемпіонату туринґових автомобілів , володар BRDC International Trophy , учасник перегонів на витривалість 24 години Ле-Ману та Формули-2 , на заїздах якої він і загинув 1968-го року; офіцер ордена Британської імперії.
1969 Ромуло Гальєгос — президент Венесуели 1948 року, письменник, журналіст.
1969 Коротченко Дем'ян Сергійович — державний і партійний діяч УРСР, голова Президії Верховної Ради УРСР, заступник голови Президії Верховної Ради СРСР, член Політбюро КПУ. Герой Соціалістичної Праці
1972 Гросул Іван Тимофійович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу , під час Німецько-радянської війни був заступником командира ескадрильї 10-го гвардійського авіаційного полку 3-й гвардійської авіаційної дивізії 3-го гвардійського авіаційного корпусу дальньої дії.
1972 Август Залеський — польський політичний і дипломатичний діяч, двічі міністр закордонних справ Польщі, президент Польщі у вигнанні з 7 червня 1947 по 7 квітня 1972 року. Історик
1978 Грищенко Тимофій Іванович — радянський офіцер, повний кавалер ордена Слави, в роки радянсько-німецької війни помічник командира взводу 84-го гвардійського стрілецького полку , гвардії старшина.
1980 Гнечко Олексій Романович — радянський військовик, командувач Камчатським оборонним районом 2-го Далекосхідного фронту, генерал-лейтенант. Герой Радянського Союзу
1981 Норман Таурог — американський кінорежисер та сценарист.
1982 Залозний Микола Григорович — радянський художник українського походження. Народився в селі Княжичі, Броварського району, Київської області. В 1954 закінчив Мінське художнє училище, а в 1959 — Білоруський театрально-художній інститут. Його вчителями були Волков, Мазалєв, Цвірка. Учасник виставок з 1959 року. Працював у стилі станкового живопису. Основними роботами є: «Студенти», «Казка», «Маки». Викладав у Мінському художньому училищі та Білоруському театрально-художньому інституті. Його твори знаходяться в Національному художньому музеї Білорусі та в музеї сучасного мистецтва у Мінську
1982 Марачевич Микола Діонісійович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
1983 Геніюш Лариса Антонівна — білоруська поетка, письменниця, громадський діяч.
1985 Балтер Гіта Абрамівна — радянський музикознавець, музичний педагог, лексикограф, перекладачка.
1986 Канторович Леонід Віталійович — російський економіст.