Люди, що померли 28-го квітня

1074 Свейн II Данський — ІІ Естрідсон Ульфсон король Данії з 1047 до 1074. Син ярла Ульфа та Естрід Свендсдоттір. Був тричі одружений та мав принаймні двадцятьох дітей
1685 Адріан ван Остаде — нідерландський художник та гравер, майстер селянського побутового жанру.
1716 Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт — католицький святий, письменник епохи бароко.
1721 Мері Рід — жінка пірат.
1731 Ян-Станіслав Яблоновський (канцлер) — державний діяч Речі Посполитої, письменник-мораліст, оратор, меценат. Представник шляхетського роду Яблоновських гербу Прус ІІІ. Син Станіслава-Яна Яблоновського і Маріанни Казановської. Великий канцлер коронний , сенатор. Великий хорунжий коронний , волинський і руський воєвода. Староста сьвецький , білоцерківський, чигиринський , мостиський і бобрецький. Дядько польского короля Станіслава Лещинського. Помер у Львові, Русь. Похований у львівській Церкві святих апостолів Петра й Павла
1770 Джон Лігоне — британський воєначальник французького походження, фельдмаршал.
1794 Шарль Анрі д'Естен — французький адмірал, політичний діяч часів Першої республіки.
1816 Йоганн Генріх Абіхт — німецький філософ, кантіанець, професор Віленського університету; батько вченого-медика Адольфа Абіхта.
1832 Фрідрих Ґоттлоб Гайне — німецький ботанік, фармацевт, магістр філософії, доктор філософських наук, професор.
1843 Муравйов Микита Михайлович — декабрист, капітан Гвардейського генерального штабу. Керівник Північного товариства, автор одного з програмних документів декабристів — Конституції. Старший брат декабриста Муравйова Олександра Михайловича
1849 Рене Прімевер Лессон — французький орнітолог і натураліст, людина величезного впливу й значення, один із гігантів природознавства.
1853 Людвіг Тік — німецький поет, письменник, драматург, перекладач.
1876 Арсеній (Москвін) — єпископ Російської православної церкви, митрополит Київський і Галицький.
1888 Зібер Микола Іванович — український економіст і соціолог, філософ, громадський діяч, перший популяризатор економічного вчення Маркса в Росії і Україні.
1889 Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович — російський письменник.
1903 Джозая Віллард Ґіббс — американський математик та фізик, один із засновників векторного аналізу та математичної теорії термодинаміки.
1914 Арсеній (Брянцев) — Архієпископ Арсеній - український релігійний діяч часів Російської імперії. Єпископ синодальної Російської Православної Церкви з титулом «архієпископ Харківський і Охтирський»
1918 Гаврило Принцип — боснійський серб, який убив Франца Фердінанда, Ерц-герцога австрійського, та його дружину Графиню Софі у Сараєві 28 червня, 1914. Цей інцидент спонукав Австрію почати ворожі дії по відношенню до Сербії, які призвели до Першої світової війни. Народившись у Обляжі, Босанско Ґрахово, Боснія та Герцеговина, Принцип був членом сербського угруповання Млада Босна та Чорна рука, які відстоювали об'єднання Боснії з Сербією
1920 Тимірязєв Климент Аркадійович — російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один з основоположників російської і радянської школи фізіологів рослин; член-кореспондент РАН.
1922 Поль Дешанель — французький політик, президент Франції. Похований на кладовищі Монпарнас
1934 Чарлі Паттон — американський блюзовий музикант, піонер дельта-блюзу. Грав на гітарі, як класичній так і слайд-гітарі
1934 Робер Іпполит Шода — швейцарський ботанік, хімік та міколог, дослідник флори Парагваю, Аргентини та Іспанії. Член-кореспондент АН СРСР, іноземний член Лондонського Ліннеївського товариства, нагороджений медаллю Ліннея
1936 Ахмед Фуад I — султан , потім король Єгипту та Судану.
1938 Едмунд Гуссерль — німецький філософ, відомий як батько феноменології. Його робота порвала із позитивістською орієнтацією науки і філософії його часу, надаючи ваги суб'єктивному досвіду як джерелу пізнання об'єктивних феноменів
1938 Крижанівський Федір Іванович — кооператор, політичний діяч. Член Української трудової партії та її лідер. Один із засновників Української Центральної Ради
1944 Грисюк Антон Степанович — Герой Радянського Союзу похований в місті Устилуг. Народився Антон Степанович 12 березня 1914 року в селі Забір'я в родині лісника. Учасник радянсько-фінської війни 1939-40 років під час якої і отримав у березні 1940 року зірку Героя. Вже з червня 1941 року Грисюк — учасник Німецько-радянської війни, яку розпочав під Володимиром-Волинським. Будучи важко поранений, опинився у фашистському тилу. Після одужання створив підпільну групу. Був начальником штабу і командиром Васильківського партизанського загону на Київщині, потім командиром партизанського загону в з'єднанні Ф. Федорова. Згідно з повідомленнями партизанського штабу, 15 жовтня 1941 під керівництвом А.Грисюка розпочала діяльність підпільна організація в Дорогинка Фастівського району Київської області. Останні дні свого життя — а це 18 діб — провів на Володимирщині, в районах міст Устилуг та Володимир-Волинський. 28 квітня 1944 в селі Мосир 120 карателів оточили загін Грисюка. Сам Грисюк під час бою перебував на найнебезпечніших ділянках. 29 квітня Антон Степанович був смертельно поранений
1944 Гуріненко Микита Трохимович — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни кулеметник 859-го стрілецького полку , червоноармієць.
1944 Карпинець Ярослав Петрович — діяч УВО, ОУН, засуджений на Варшавському процесі 1936.
1945 Білоусько Іван Васильович — Герой Радянського Союзу.
1945 Беніто Муссоліні — італійський політичний діяч, фашистський диктатор Італії з 1922 по 1943 роки. Він сконцентрував усю владу в своїх руках як провідник Фашистської партії, та спробував створити Італійську імперію, яка була б у військовому союзі з гітлерівською Німеччиною. Поразка Італії у Другій Світовій війні привела також до втрати влади Муссоліні
1945 Клара Петаччі — італійська аристократка, остання коханка Беніто Муссоліні. Убита разом з ним
1945 Герман Фегелейн — німецький воєначальник часів Третього Рейху, групенфюрер СС та генерал-лейтенант військ СС. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям та мечами. Зять Єви Браун, входив до ближнього кола А.Гітлера. За його наказом за кілька днів до кінця війни був розстріляний за підозрою у зраді, з позбавленням усіх титулів, звань та нагород
1946 Дубенко Олександр Васильович — радянський льотчик - учасник Другої Світової війни. Герой Радянського Союзу
1947 Франциск Мончинський — польський архітектор.
1950 Оукс Еймс — американський ботанік-систематик, фахівець з орхідей.
1952 Луїза Софія Ауґустенбурзька — принцеса Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Ауґустенбурзька, донька номінального герцога Шлезвіг-Гольштейну Фрідріха VIII та Адельгейди Гогенлое-Лангенбурзької, дружина пруського принца Фрідріха Леопольда.
1954 Леон Жуо — діяч французького і міжнародного профспілкового руху. Лауреат Нобелівської премії миру
1957 Гейнц Бер — німецький льотчик-ас часів Другої світової війни.
1960 Карлос Ібаньєс дель Капмо — чилійський військовик і політик, двічі займав посаду президента Чилі, в 1927–1931 і 1952–1958 роках.
1960 Антон Паннекук — нідерландський астроном і теоретик марксизму. Член Нідерландської королівської АН
1968 Цимбал Віктор — український маляр, графік і художник книги.
1973 Жак Марітен — французький філософ, теолог, засновник неотомізму.
1978 Мухаммед Дауд Хан — сардар , афганський державний діяч. Прем'єр-міністр , глава держави і прем'єр-міністр , президент Афганістану
1978 Кармен Роман Лазарович — російський режисер-документаліст, кінооператор. Народний артист СРСР. Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Ленінської та Державної премії СРСР
1987 Смолич Дмитро Миколайович — український радянський режисер, син Миколи Смолича.
1988 Шевцов Олександр Григорович — радянський військовий діяч, командуючий 43-ю ракетною армією РВСП, Герой Радянського Союзу , генерал-полковник авіації.
1992 Френсіс Бекон (художник) — британський художник-експресіоніст ірландського походження.
1992 Теодор Михайло Миколайович — працівник сільського господарства, знаний чабан, Герой Соціалістичної Праці.
1993 Гризодубова Валентина Степанівна — радянська льотчиця, учасниця рекордного перельоту з Москви на Далекий Схід у 1938 р., учасниця німецько-радянської війни, одна з перших жінок, удостоєних звання Героя Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці.
1994 Борисов Олег Іванович — радянський та російський актор театру і кіно.