Люди, що померли 24-го квітня

1671 Франсуа Ватель — кухар часів Людовика XIV.
1795 Полторацький Марко Федорович — український та російський співак. Козак Сосницької сотні Чернігівського полку. Дійсний статський радник при Петербурзькому дворі Росії. Дід Анни Керн, якій російський лірик Олександр Пушкін присвятив сентиментальний вірш «Я помню чудное мгновенье…»
1803 Аделаїда Лабіль-Жияр — французька жінка-художниця і педагог вісімнадцятого століття.
1908 Цуда Сен — японський науковий і освітній діяч періоду Мейдзі. Один із основоположників новітньої школи агрономії в Японії. Прибічник вестернізації, пропагандист здорового способу життя. Співзасновник Університету Аояма Ґакуїн
1914 Пауліна Вюртемберзька (1854—1914) — принцеса Вюртемберзька з Вюртемберзького дому, донька герцога Вюртемберзького Євгена та принцеси цу Шаумбург-Ліппе Матильди Августи, 1880 добровільно зреклася всіх титулів для морганатичного шлюбу із лікарем Мельхіором Віллемом та прийняла ім'я фрау Кірбах. Через це, а також прихильність до Соціал-демократичної партії, отримала прізвисько «Червона принцеса»
1923 Аленич Олександр Андріанович — український фізик, астроном.
1926 Сунджон — останній імператор Корейської імперії, четвертий син імператора Коджона.
1927 Броунов Петро Іванович — російський географ і метеоролог, доктор фізичної географії, ординарний професор Університету Святого Володимира, член-кореспондент Петербурзької та Російської академій наук, член-кореспондент АН СРСР.
1939 Губкін Іван Михайлович — російський геолог. Академік АН СРСР. Віце-президент АН СРСР. Голова Азербайджанського філіалу АН
1941 Карін Боє — шведська письменниця й критик.
1942 Коробков Федір Григорович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник начальника Військово-повітряних сил Військово-Морського Флоту, генерал-майор авіації.
1942 Остряков Микола Олексійович — радянський військовик, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командувач Військово-повітряними силами Чорноморського флоту, генерал-майор авіації.
1942 Шарль Сеньобос — французький історик, професор, викладав у Сорбонні.
1944 Скачков Микола Павлович — учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
1945 Блажевич Іван Іванович — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир 99-ї гвардійської стрілецької дивізії 9-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, гвардії генерал-майор.
1945 Волощук Костянтин Микитович — Герой Радянського Союзу.
1945 Ганс Кох (юрист) — німецький адвокат, член т.зв. Сповідальної церкви і учасник змови 20 липня
1947 Вілла Катер — американська письменниця, що здобула популярність і визнання за свої романи про життя американського Фронтиру на Великих рівнинах; її найвідомішими романами є твори «О, піонери!», «Моя Антонія» та «Пісня Ларк». У 1923 році вона була удостоєна Пулітцерівської премії за роман «Один із нас» , що описує часи Першої світової війни. Катер виросла в Небрасці і закінчила університет штату Небраска. Вона жила і працювала в Піттсбургу впродовж десяти років, а потім у віці 33 років переїхала до Нью-Йорка, де жила до кінця свого життя
1948 Язепс Вітолс — латвійський композитор і педагог.
1952 Гендрік Крамерс — нідерландський фізик-теоретик та громадський діяч. Член Нідерландської королівської академії наук
1952 Круг Карл Адольфович — російський електротехнік, 1933 — член-кореспондент АН СРСР. Нагороджений орденом Леніна, Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани»
1960 Макс фон Лауе — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії за відкриття дифракції рентгенівських променів на кристалах.
1963 Луков Леонід Давидович — радянський російський і український кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР. Лауреат Державної премії СРСР. Народний артист РРФСР
1964 Герхард Домагк — німецький патолог і бактеріолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини за 1939 рік з формулюванням «за відкриття антибактеріального ефекту пронтозила».
1965 Луїза Дрессер — американська актриса.
1966 Іоасаф (Лелюхін) — Митрополит Іоасаф - єпископ Російської православної церкви, митрополит Київський і Галицький, Екзарх України.
1967 Комаров Володимир Михайлович — радянський космонавт, двічі Герой Радянського Союзу , нагороджений орденом Леніна і орденом Червоної Зірки. Загинув під час посадки космічного корабля «Союз-1»
1968 Волтер Тьюксбері — американський легкоатлет, дворазовий олімпійський чемпіон та триразовий олімпійський призер з бігу.
1970 Отіс Спенн — американський блюзовий піаніст та співак.
1972 Джаміні Рой — індійський художник, представник Бенгальського відродження.
1974 Франц Йонас — австрійський політик, президент Австрії.
1975 Айткулов Салім Нігматович — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, автоматник 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу , гвардії єфрейтор , пізніше гвардії молодший лейтенант.
1976 Буковський Костянтин Іванович — російський радянський письменник, журналіст. Батько одного із засновників дисидентського руху в СРСР Володимира Буковського
1980 Алехо Карпентьєр — кубинський письменник, журналіст, музикант і музикознавець.
1982 Вілле Рітола — фінський легкоатлет, олімпійський чемпіон.
1982 Екімян Олексій Гургенович — вірменський, український та російський композитор, автор багатьох популярних ліричних пісень, серед яких є шлягери українською мовою. Закінчив Вищу школу МВС СРСР. Генерал–майор міліції, заступник начальника ГУВС Московської області, очолював службу карного розшуку
1983 Захарченко Михайло Дмитрович — радянський льотчик-штурмовик, генерал-майор авіації , Герой Радянського Союзу , в роки Німецько-радянської війни командир 175-го штурмового авіаційного полку 305-ї штурмової авіаційної дивізії 9-го штурмового авіаційного корпусу 15-ї повітряної армії Ленінградського фронту.
1986 Гуляєв Юрій Олександрович — український і російський співак.
1989 Артеменко Іван Іванович — український радянський історик і археолог, доктор історичних наук , старший науковий співробітник, член-кореспондент АН УРСР.
1989 Франц Біндер — австрійський футболіст та тренер.
1989 Благініна Олена Олександрівна — російська поетеса, драматург, перекладач.
1989 Едгар Санабріа — венесуельський юрист, дипломат і політик. Очолював тимчасовий уряд на початку 1959 року
1991 Михайловський Микита Вікторович — радянський актор, Один з найактивніших діячів неофіційної, напівпідпільної ленінградської культури кінця 1980-х рр.., засновник «Театр-Театру», учасник багатьох відеоробіт Юхананова.
1993 Стіґ Шедін — шведський прозаїк, поет і журналіст.
1994 Максиміліан фон Едельсхайм — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
1996 Рафаель Ороско — іспанський піаніст.
1997 Канаєв Олексій Федорович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу , в роки німецько-радянської війни помічник з повітряно-стрілецької служби командира 451-го штурмового авіаційного полку 264-ї штурмової авіаційної дивізії.
2002 Єлішевич Аркадій Танхумович — науковець, доктор технічних наук, професор Донецького політехнічного інституту.
2003 Холопов Юрій Миколайович — російський музикант-теоретик, музикознавець, професор Московської консерваторії, доктор мистецтвознавства, лауреат державної премії Росії, заслужений діяч мистецтв Росії, член Спілки композиторів Росії, член Європейської Академії.
2005 Вайнер Аркадій Олександрович — радянський та російський письменник, сценарист та драматург. Брат та співавтор письменника та журналіста А. Вайнера, разом з яким написані детективні романами: «Годинник для містера Келлі» , «Навпомацки опівдні» , «Ліки проти страху», «Гонки по вертикалі», «Візит до Мінотавра» , «Ера милосердя» , «Петля і камінь в зеленій траві», «Євангеліє від ката» і інші. За романом Аркадія і Георгія Вайнерів «Ера милосердя» був поставлений один з найпопулярніших радянських фільмів — «Місце зустрічі змінити не можна»