Люди, що померли 20-го квітня

888 Сі-цзун (династія Тан) — 18-й імператор династії Тан у 873–888 роках.
1194 Одон Мешкович — князь познанський , великопольський і калишський. Старший син Мешка ІІІ Старого. Чоловік Вишеслави Ярославни, доньки галицького князя Ярослава Осмомисла
1472 Леон-Баттіста Альберті — італійський архітектор, вчений, письменник і музикант епохи Відродження. Уславлений теоретик мистецтва, автор проектів архітектурних споруд в різних містах Італії ранішньої доби Відродження. Сам не будував, за його проектами будували місцеві архітектори — практики. Його архітектурні ідеї, однак, мали значний вплив на розвитов архітектури Італії доби Високого Відродження. Леон-Баттіста Альберті створив новий тип католицького плану храму з урахуванням грецького хреста, а також з архітектурними елементами давньоримської архітектури. Залишив багатий теоретичний спадок
1517 Богдан III Сліпий — господар Молдавського князівства з династії Мушатовичів, син Штефана III.
1521 Чжу Хоучжао — 10-й імператор династії Мін у 1505–1521 роках, девіз правління Чженжде.
1624 Яків Бородавка-Нерода — Нерода — український полководець та політичний діяч, гетьман Війська Запорозького. Обраний в кінці 1619 року виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту і оволоділи Запорізькою Січчю, суперник Петра Сагайдачного
1642 Пожарський Дмитро Михайлович — російський державний і військовий діяч, князь, боярин. В період польської і шведської інтервенції початку XVII століття 1608–1610 був прибічником Василя Шуйського в його боротьбі проти Лжедмитрія ІІ. Один з організаторів і керівників народного ополчення в 1611–1612 роках. В 1612 це ополчення під його керівництвом визволило Москву від польських загарбників. Керував воєнними діями проти поляків у 1613–1618
1651 Микола Остророг — польський шляхтич, політичний діяч і воєначальник. З 1634 року коронний підстолій, з 1636 року — крайчий великий коронний, з 1638 року — підчаший великий коронний. Один з трьох реґіментарів королівських армій у 1648–1649 роках
1737 Лаврентій Горка — український освітній і церковний діяч, поет.
1768 Каналетто — італійський художник, голова венеціанської школи ведутистів, майстер міських пейзажів у стилі бароко.
1769 Понтіак (вождь) — вождь індіанського племені Оттава з групи алгонкінів в Північній Америці.
1812 Джордж Клінтон — учасник війни за незалежність США, урядовець. Був делегатом Континентального конгресу, губернатор штату Нью-Йорк, генералом Континентальної армії
1842 Бон-Андре Жанно де Монсей — французький військовий діяч час Першої імперії, маршал, пер Франції.
1869 Карл Льове — німецький композитор, співак , диригент і органіст.
1872 Людевіт Ґай — хорватський поет і мовознавець, просвітник і громадський діяч, один з засновників літератури ілліризму.
1883 Вільгельм Петерс — німецький натураліст, мандрівник, дослідник. Він був помічником Йогана Петера Мюлера, а потім куратором Берлінського Зоологічного музею. У вересні 1842 він відправився в Мозамбік та Анголу. Повернувся в Берлін з величезною колекцією зразків природознавства. Він пише Naturwissenschaftliche Reise nach Mossambique... in den Jahren 1842 bis 1848 ausgeführt. Він замінив Мартіна Ліхтенштайна на посаді куратора музею в 1858 році, і в тому ж році він був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук
1884 Пауль Деметріус Коцебу — російський військовий та державний діяч німецького походження. Учасник Кримської та Російсько-турецької 1828—1829 років воєн
1885 Густав Нахтигаль — німецький дослідник та мандрівник по Африці. У 1870-1872 роках досліджував нагір'я Тибесті та Вадаї, район озера Чад. Був генеральним консулом Німеччини у Західній Африці. Завдяки його діям німецький уряд встановив свій протекторат над територіями сучасних країн Камерун й Того. Його іменем названо водоспад на річці Мечум
1899 Шарль Фрідель — французький хімік-органік і мінералог, член Паризької АН.
1900 Рудольф Харузек — угорський шахіст. Упродовж короткої ігрової кар'єри посів кілька призових місць на сильних турнірах, був одним з найкращих і найперспективніших молодих шахістів Європи 1890-х років. Помер у 26-річному віці від туберкульозу легенів
1906 Карел Лібшер — чеський художник. Брат художника Адольфа Лібшера
1911 Крупський Олександр Кирилович — рос. Крупский Александр Кириллович — російський хімік-технолог, професор, винахідник, його праці присвячені теорії хімічної технології, ним розроблені найважливіші принципи хімічної технології та узагальнені у самостійну науку про процеси й апарати хімічної технології, дійсний статський радник, являється одним із засновників Російського хімічного товариства. Він визнаний серед «Великих людей Росії»
1912 Педро Ліра — чилійський художник і мистецтвознавець, письменник. Засновник Спілки художників Чилі
1912 Брем Стокер — ірландський письменник. Автор роману «Дракула», який було екранізовано 1992 року
1918 Карл Фердинанд Браун — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1909 р. Зробив вагомий вклад у розробки технічного застосування електромагнітних хвиль. Винахідник кінескопа. У німецькомовних країнах кінескоп досі називають трубкою Брауна
1918 Суслова Надія Прокопівна — перша жінка-лікар у Російській імперії.
1919 Кованько Олександр Матвійович — російський винахідник та пілот-аеронавт українського походження, начальник Навчального повітроплавального парку і офіцерської повітроплавальної школи, генерал-лейтенант.
1925 Ерік Тіґерстедт — фінський винахідник, інженер і промисловець.
1932 Джузеппе Пеано — італійський математик і логік, член Туринської академії наук.
1933 Розінг Борис Львович — російський фізик, вчений, педагог, винахідник телебачення, автор перших дослідів по телебаченню, за які Російське технічне товариство присудило йому золоту медаль і премію імені К.Г. Сіменса
1945 Семейко Микола Іларіонович — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни штурман ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку і штурман того ж полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту, гвардії капітан.
1945 Вацлав Серошевський — польський письменник, вчений-етнограф, революціонер. Писав під псевдонимом «Сірко»
1945 Устименко Степан Якович — Герой Радянського Союзу. Виконуючий обов'язки командира окремої розвідувальної роти 20-ї гвардійської Червонознаменної механізованої бригади 8-го гвардійського механізованого корпусу 1-ї танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії молодший лейтенант
1945 Шкіль Василь Федорович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу , у роки німецько-радянської війни командир танкового взводу 1-го танкового батальйону 64-ої гвардійської танкової бригади 11-го гвардійського танкового корпусу 1-ої танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії молодший лейтенант.
1947 Кристіан X (король Данії) — король Данії у 1912–1947 роках та Ісландії у 1918–1944 роках.
1948 Йонай Міцумаса — японський військовий і державний діяч, адмірал. Міністр флоту Японії. 26-й прем'єр-міністр Японії
1957 Ропська Олександра Дмитрівна — українська оперна співачка і педагог. Народна артистка УРСР. Дружина режисера Д. Манзія
1962 Бетехтін Анатолій Георгійович — російський геолог і мінералог, відомий дослідник руд, з 1953 академік. Закінчив Ленінградський гірничий інститут. З 1929 його доцент і професор, де створив курс вивчення руд під мікроскопом у відбитому світлі. З 1937 працює в Інституті геологічних наук АН СРСР. Створив мінераграфічну лабораторію і новий напрям дослідження руд шляхом вивчення структурних особливостей і сумісного знаходження мінералів у природі. Автор понад 200 наукових праць, кількох підручників для вузів, довідника «Мінералогія» і ряду монографій про платину, хром, марганець та ін. Наукові праці важливі для оцінки мінеральної сировини і спрямування геологорозвідувальних робіт. Його праця «Промислові марганцеві руди СРСР» удостоєна Сталінської премії,. Співавтор праці «Основні проблеми у вченні про магматогенні рудні родовища» — Ленінська премія,. Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора
1965 Астангов Михайло Федорович — російський та радянський актор, Народний артист СРСР.
1967 Мнишенко Михайло Якович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу , у роки німецько-радянської війни командир 7-го гвардійського кавалерійського полку 2-ої гвардійської двічі Червонопрапорної кавалерійської дивізії 1-го Українського фронту, гвардії полковник.
1970 Пауль Целан — єврейський німецькомовний поет і перекладач.
1972 Андреєн Елленор-Андреа — шведська лікарка, діячка міжнародного жіночого демократичного руху, видатний борець за мир, лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами».
1973 Симонов Микола Костянтинович — російський актор. Народний артист СРСР. Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Сталінської премії
1975 Ганс Йордан — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал піхоти Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами
1978 Козяренко Іван Васильович — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу , у роки німецько-радянської війни командир 115-го гвардійського винищувально-протитанкового артилерійського полку 7-ї гвардійської армії Степового фронту.
1983 Вальтер Нерінг — німецький воєначальник, генерал танкових військ Вермахту. За часів Другої світової війни командував танковими корпусами та танковими арміями. Учасник Першої та Другої світових війн, кавалер Лицарського Хреста Залізного Хреста з дубовим листям та мечами
1984 Соболєв Фелікс Михайлович — український кінорежисер, один з творців і лідер «київської школи наукового кіно», Заслужений діяч мистецтв України. Лауреат Державної премії СРСР , Премії ім. В. Ломоносова АН СРСР
1985 Чарльз Френсіс Ріхтер — американський сейсмолог, який 1935-о року запропонував шкалу для оцінки сили землетрусів у його осередку. Свою шкалу він теоретично обгрунтував спільно з американським сейсмологом Бено Гутенбергом у 1941–1945 роках, після чого шкала отримала визнання у всьому світі
1986 Арбузов Олексій Миколайович — російський радянський драматург, режисер, актор.
1991 Друскін Михайло Семенович — музикознавець, піаніст, педагог. Доктор мистецтвознавства. Професор Ленінградської консерваторії. Заслужений діяч мистецтв РРФСР