Люди, що померли 15-го квітня

628 Імператор Суйко — 33-й Імператор Японії, синтоїстське божество, 1-а жінка на Імператорському престолі Японії. Роки правління: 15 січня 593 — 15 квітня 628
1053 Годвін Вессекський — один з найвпливовіших лордів Англії під час правління данського короля Канута Великого та його нащадків, ерл Вессекський з 1019 року.
1446 Філіппо Брунеллескі — великий італійський архітектор епохи Відродження.
1473 Ямана Мотітойо — японський державний і військовий діяч 15 століття періоду Муроматі, голова роду Ямана, сюґо сьоґунату Муроматі. Відомий також як Ямана Содзен
1515 Миколай Каменецький — державний, політичний і військовий діяч Польського королівства. Представник шляхетського роду Каменецьких гербу Пилява. Перший великий гетьман коронний. Воєвода краківський і сандомирський. Сандомирський каштелян , краківський генеральний староста , сяноцький староста
1622 Леандро Бассано — венеціанський художник, син художника Якопо Бассано.
1658 Андрій Лещинський (архієпископ) — державний діяч Речі Посполитої, єпископ Римо-Католицької Церкви. Гнезненський архієпископ, примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського. Представник шляхетського роду Лещинських гербу Венява. Син Вацлава Лещинського й Анни Роздржаєвської. Великий канцлер коронний , сенатор. Великий підканцлер коронний , королівський секретар. Єпископ кам'янецький і хелмінський. Абат-комендатор пшементський , червінський і тинецький. 1621 року прийняв свячення диякона від Лаврентія Гембицького. 1624 року став краківським каноніком. Навчався у Інгольштадті й Сієні. 1628 року призначений пробстом ленчицьким. 1633 року прийняв таїнство священства. Був секретарем польської королеви Цецилії-Ренати. На посаді підканцлера перебував у конфлікті з канцлером Юрієм Оссолінським. Виступав проти війни із Османською імперією, підтримував жорстоке придушення козацького повстання Хмельницького. Брав участь у Берестецькій битві. Розбудував вівтар Хелімнського кафедрального собору , заснував хелмінську семінарію. Під час шведської навали супроводжував короля Яна ІІ Казимира до Сілезії, звертався за допомогою до імператора й папи. Помер в Скерневіце, Польща. Похований у кафедральній базиліці Ловича
1719 Франсуаза д'Обіньє Ментенон — морганатична дружина короля Людовика XIV.
1756 Жак Кассіні — французький астроном і геодезист, син Джованні Доменіко Кассіні.
1757 Розальба Кар'єра — уславлена жінка-художниця доби рококо в Італії та Франції. Працювала в техніці пастель
1764 Маркіза де Помпадур — фаворитка французького короля Людовика XV. Мала великий вплив на короля, визначала політику країни впродовж майже двадцяти років. Відома, як прихильниця просвітництва, підтримувала публікацію енциклопедії Дідро і Даламбера
1789 Панін Петро Іванович (граф) — видатний російський військовий, граф, генерал-аншеф, сенатор.
1791 Александр Гарден — британський колоніальний ботанік.
1808 Г'юбер Робер — художник-пейзажист Франції 18 століття. За мистецьке відтворення руїн і античних будівель Риму митцю надано прізвисько «Робер із руїн»
1853 Огюст Лоран — французький хімік-органік.
1855 Вілем де Ган — нідерландський зоолог. Він спеціалізувався на вивченні комах та ракоподібних, і був першим хранителем відділу безхребетних у нідерландському Національному музеї натуральної історії в Лейдені. У 1846 році його присилували піти зі служби, бо він був частково паралізований через хворобу хребта
1865 Авраам Лінкольн — 16-й президент США , перший президент від республіканської партії, визволитель американських рабів.
1880 Воронцова Єлизавета Ксаверівна — графиня, найясніша княгиня Росії польського походження. Одна з найвідоміших жінок України та Росії свого часу. Дочка Франциска-Ксаверія Браницького та його дружини Олександри , племінниці князя Григорія Потьомкіна. Дружина Михайла Воронцова. Нагороджена орденом святої Катерини малого хреста , Катерининською стрічкою з великим хрестом
1882 Анрі Жіффар — французький винахідник, повітроплавець, один з піонерів дирижаблебудування. Створив перший у світі дирижабль з паровим двигуном. Винайшов струминний інжектор для парових котлів
1883 Фрідріх Франц II (великий герцог Мекленбург-Шверінський) — вояка пруської армії, великий герцог Мекленбург-Шверіна у 1842—1883 роках.
1889 Дам’ян де Вестер — святий Римсько-Католицької Церкви, член чоловічої монашої конгрегації Святійших Сердець Ісуса і Марії, священик, місіонер. Відомий як «отець Даміан прокаженних», «Апостол прокаженних». Вшановується у Римсько-Католицькій Церкві як покровитель хворих проказою, СНІДом, вигнанців
1900 Францішек Богушевич — білоруський поет, один з засновників нової білоруської літератури.
1901 Хуан Мануель Бланес — відомий уругвайський художник. Малював в академічному стилі, намагався максимально точно передати історичні події, що його відрізняло від європейських художників того часу. Намагався передати національні елементи в своїх роботах
1901 Вацлав Брожик — чеський художник 19 ст., представник академізму.
1902 Еме-Жюль Далу — французький скульптор, представник натуралістичної школи.
1911 Ванда-Цезарина Войнаровська — учасниця російського, польського та французького революційного руху.
1912 Джон Джейкоб Астор IV — часто згадуваний у пресі як "Джек Асс", американський мільйонер, бізнесмен, письменник, член відомої родини Асторів і підполковник Іспано-американської війни.
1912 Бенджамін Ґуґенгайм — американський бізнесмен. Загинув на борту Титаніка коли той 14 квітня 1912 року зіткнувшись з айсбергом в Атлантичному океані затонув
1912 Вільям МакМастер Мердок — шотландський моряк, був першим офіцером на борту Титаніка і став одним з 1517 людей, які загинули в катастрофі.
1912 Едвард Джон Сміт — англійський морський офіцер запасу, капітан судна. Він був капітаном Титаніка і помер, коли корабель затонув у 1912 році
1912 Томас Ендрюс — мол. ірландський бізнесмен і суднобудівник, керуючий директор і голова проектного відділення суднобудівної компанії Harland and Wolff в Белфасті, Ірландія. Ендрюс був корабельним архітектором і відповідав за структуру лайнера Титанік. Він був на борту Титаніка під час його першого рейсу, коли він зіткнувся з айсбергом 14 квітня 1912 року і був одним з 1517 людей, які загинули в катастрофі
1925 Фріц Хаарман — німецький серійний вбивця та канібал, відомий також під прізвиськами «М'ясник Ганновера» й «Вампір Ганновера», оскільки пив кров своїх жертв, вбиваючи їх укусом в шию. За приблизними даними, протягом 1918 — 1924 його жертвами стали двадцять сім молодих хлопців, офіційно ж він був звинувачений у двадцяти чотирьох вбивствах
1927 Ґастон Леру — французький письменник, класик пригодницького, детективного і містичного роману.
1931 Томмазо Савойський — сардинський, згодом італійський, принц із Савойської династії, другий герцог Генуї у 1855—1931, адмірал.
1938 Чумак Никифор Васильович — керівник Шишаківської капели бандуристів, вільний художник-кустар, бандурист.
1938 Сесар Вальєхо — перуанський поет, письменник, бунтар та новатор. Похований на цвинтарі Монпарнас
1938 Андерс Северин Доннер — фінський астроном.
1942 Роберт Музіль — австрійський письменник та есеїст. Також драматург і театральний критик
1942 Джошуа Пім — ірландський лікар і тенісист, був першою ракеткою світу. Перемагав на Вімблдоні двічі поспіль — у 1893 і 1894 роках
1943 Лентулов Аристарх Васильович — 15 квітня 1943. Російський і радянський художник. Один із зачинателів Російського авангарду
1944 Ватутін Микола Федорович — радянський воєначальник, генерал армії , Герой Радянського Союзу. Один із талановитих полководців Другої світової війни. Один з 4 командувачів фронтами загиблих у роки війни на фронті
1945 Рольф Карльс — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне.
1949 Воллес Бірі — американський актор, лауреат премії «Оскар». За свою кар'єру, яка тривала близько 40 років Бірі знявся майже у 250 фільмах
1968 Лятошинський Борис Миколайович — український композитор, диригент і педагог, вважається одним з основоположників модерного напрямку в українській музиці. Неодноразовий член журі міжнародних і всесоюзних конкурсів та активний працівник у керівних органах Спілки композиторів України і в Київській консерваторії, Лятошинський виховав нову плеяду композиторів таких як І. Шамо, Сильвестров, І. Карабиць, Є. Станкович, Канерштейн
1969 Єфименко Петро Петрович — дослідник палеоліту, слов'янської археології та етнографії, доктор археології , професор, академік АН УРСР , почесний член Королівського антропологічного Інституту Великобританії та Ірландії , Міжнародного союзу істориків , Італійського інституту доісторії й праісторії у Флоренції. Нагороджений орденом Леніна
1971 Кудреватов Андрій Іванович — радянський воїн, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир командир відділення 957-го стрілецького полку 309-ї штурмової стрілецької дивізії 40-ї армії Воронезького фронту, сержант.
1972 Френк Найт — Хайнеман Найт - американський економіст, який провів більшу частину своєї кар'єри в університеті Чикаго, де він став одним із засновників Чиказької школи економіки. Лауреати Нобелівської премії Джеймс Б'юкенен, Мілтон Фрідман і Джордж Стіглер - всі були студентами Найта у Чикаго. Найт керував написанням кандидатської дисертації Стіглера
1974 Петро Дмитрієнко (художник) — французький художник українського походження. Він є батьком французької акторки театру і кіно Людмили Мікаель і дідом акторки театру і кіно Марини Гендс
1974 Сабуров Олександр Миколайович — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу , генерал-майор військ НКВС.
1980 Жан-Поль Сартр — французький філософ, драматург, письменник. Сартр був одним із найвідоміших і найвпливовіших мислителів сучасності. У творах Сартра поєднуються літературні і філософські погляди. У своїх ранніх філософських працях він зосереджується на емоціях, уяві та природі особистості