Люди, що померли в 2006 році

4 січня Костюхін Євген Олексійович — російський етнограф, літературознавець, доктор філологічних наук.
5 січня Задорожний Григорій Кирилович — учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
14 січня Шеллі Вінтерс — американська театральна, телевізійна і кіноактриса, двічі володарка премії «Оскар» за «Найкращу жіночу роль другого плану».
16 січня Агекян Татеос Артемійович — радянський астроном. У 1938 закінчив Ленінградський університет. Викладав в середній школі , учасник Великої Вітчизняної війни. З 1946 працює в Ленінградському університеті
18 січня Ян Твардовський — польський поет, священик.
19 січня Вілсон Пікетт — афроамериканський ритм-енд-блюзовий виконавець, який вважається одним з найбільших майстрів соул-і фанк-вокалу 1960-х.
21 січня Ібрагім Ругова — албанський політичний і державний діяч, перший президент Косова.
27 січня Йоганнес Рау — Федеральний президент Німеччини з 1 липня 1999 по 30 червня 2004.
31 січня Жорж Абрамович Коваль — радянський розвідник. Згідно з російськими джерелами, шпигунство Коваля та постачання інформації про Манхеттенський проект Головному розвідувальному управлінню «різко скоротило час, необхідний Радянському Союзу для створення ядерної зброї»
1 лютого Німенко Андрій Васильович — український скульптор, мистецтвознавець, письменник. Член Національних спілок письменників і художників України, кандидат мистецтвознавства , заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР
1 лютого Бен Бернанке — американський економіст, колишній голова Федеральної резервної системи США , голова ради економічних експертів при Білому домі. Бернанке став наступником Алана Грінспена 1 лютого 2006 року. Він займає 4-е місце в щорічному рейтингу владних осіб у світі згідно з тижневиком Newsweek
3 лютого Райнгарт Козеллек — нім. Reinhart Koselleck; 23 квітня 1923, Герліц — 3 лютого 2006, Бад-Ейнгаузен у Північному Рейні-Вестфалії — німецький історик та теоретик історичної науки. Основоположник впливового в історіографії напряму — історії понять
4 лютого Романютін Олександр Іванович — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу , під час німецько-радянської війни командир вогневого взводу 342-го стрілецького полку 136-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту.
5 лютого Рухліс Юхим Наумович — ізраїльський, раніше радянський, шаховий композитор; майстер спорту СРСР і Міжнародний арбітр з шахової композиції. Автор двоходової теми, що носить його ім'я. За освітою — інженер
5 лютого Іоанн (Крестьянкін) — архімандрит і насельник Псково-Печерського монастиря, один з найшанованіших церковним народом православних духівників сучасної Росії. Протягом багатьох років за порадою та духовною допомогою до нього приїздили віруючі з усіх куточків країни та з-за кордону
6 лютого Доценко Сергій Олександрович — колишній радянський футболіст, що виступав на позиції захисника. Найбільше відомий завдяки виступам у складі ташкентського «Пахтакора», київського «Динамо» та олімпійської збірної СРСР. Після завершення кар'єри футболіста тренував цілу низку узбекських та українських клубів. Чемпіон Європи серед юнаків. Майстер спорту
9 лютого Рон Грінвуд — англійський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер
10 лютого Каган Мойсей Самійлович — філософ, культуролог.
11 лютого Пітер Бенчлі — американський автор, найбільш відомий за свій роман «Щелепи» і подальші його екранізації. Сценарій до першої екранізації написаний Бенчлі спільно з Карлом Готлібом, фільм знятий режисером Стівеном Спілбергом. За сюжетами деяких інших книг автора також зняті кінофільми, включаючи «Безодню» і «Острів»
13 лютого Москаленко Михайло Никонович — український перекладач, історик і теоретик перекладу. Перекладав з французької, іспанської, англійської, польської, давньоруської та давньоукраїнської. Член Національної спілки письменників України з 1988 року
15 лютого Петров Андрій Павлович — російський композитор. Народний артист СРСР
16 лютого Циганков Геннадій Дмитрович — радянський хокеїст, захисник. Заслужений майстер спорту СРСР
21 лютого Айгі Геннадій Миколайович — чуваський і російський поет та перекладач.
25 лютого Шор Наум Зуселевич — український вчений в галузі кібернетики, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України.
26 лютого Зімін Ілля Анатолійович — російський журналіст. Автор телепередач із циклу Професія — репортер
28 лютого Овен Чемберлен — † 28 лютого 2006, Берклі, Каліффорнія, США — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1959 «за відкриття антипротона».
28 лютого Шалімов Олександр Олексійович — хірург, один із засновників української хірургічної школи. Шалімов провів близько 40 тисяч операцій.Був членом міжнародного союзу хірургів, Асоціації хірургів Австрії, Німеччини, Росії, України. Дійсний член Академії медичних наук України і Нью-Йоркської академії наук. Автор більше 830 наукових праць та 112 винаходів, створив в Україні два науково-дослідні інститути — у Харкові і Києві
1 березня Пітер Осгуд — англійський футболіст, нападник.
1 березня Жежерін Борис Петрович — український радянський архітектор, лауреат Державної премії УРСР по архітектурі , заслужений архітектор України , почесний член Академії архітектури України.
5 березня Тонкошкур Василь Антонович — український радянський державний і партійний діяч, Герой Соціалістичної Праці.
5 березня Мілан Бабич — хорватський політик сербського походження, перший президент ​​Республіки Сербська Країна з квітня 1991 по лютий 1992. У 1992 році був призначений міністром закордонних справ Республіки Сербської Країни. У липні 1995 був призначений на пост прем'єр-міністра. Під час наступу хорватських військ в серпні 1995 року втік на територію Сербії. У листопаді 2003 Гаазький трибунал висунув проти Бабича звинувачення у злочинах проти людяності, і він почав співпрацювати зі звинуваченням, визнав свою провину. На суді виступав як свідок на Мілошевича та Мілана Мартича. У червні 2004 Гаазький трибунал засудив Бабича до 13 років позбавлення волі. За офіційною версією покінчив із собою в тюремній камері
6 березня Ісер Куперман — український шашкіст, багаторазовий чемпіон світу з міжнародних шашок.
9 березня Кузьменко Іван Прокопович — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу , в роки німецько-радянської війни командир батареї 1314-го легкого артилерійського полку 21-ї легкої артилерійської бригади 6-ї артилерійської дивізії прориву 47-ї армії 1-го Білоруського фронту, старший лейтенант.
11 березня Слободан Милошевич — президент Союзної Республіки Югославія , Сербії.
12 березня Юрій Брізан — – видатний серболужицький письменник, який писав верхньолужицькою та німецькою мовою.
14 березня Леннарт Мері — естонський письменник і державний діяч, президент Естонії в 1992–2001 роках. Один з лідерів естонського руху за незалежність на межі 1980-90-их років. Двоюрідний брат Арнольда Мері
15 березня Георгіос Ралліс — грецький політичний діяч, прем'єр-міністр Греції в період 1980–1981 років.
15 березня Буркацька Галина Євгенівна — діяч колгоспного руху, двічі Герой Соціалістичної Праці.
17 березня Гнидо Петро Андрійович — радянський льотчик-ас, Герой Радянського Союзу , під час Німецько-радянської війни командир ескадрильї 13-го винищувального авіаційного полку. Генерал-майор авіації
19 березня Пузач Анатолій Кирилович — радянський та український футболіст і тренер. Заслужений майстер спорту. Заслужений тренер України. Увійшов до історії, як учасник першої заміни на чемпіонатах світу з футболу
24 березня Константінос Георгуліс — грецький хімік, історик філософії.
25 березня Сухина Євген Васильович — український футболіст, що виступав на позиції воротаря у клубах вищої, першої та другої ліг українського чемпіонату. Вихованець ДЮСШ «Динамо». Трагічно загинув через удушення чадним газом
27 березня Станіслав Лем — польський письменник-фантаст. Найпопулярніший польський письменник за кількістю мов, на які перекладено його твори
28 березня Каспар Вайнбергер — американський політичний діяч, республіканець, міністр оборони США в 1981-1987 роках. Один з членів адміністрації Рональда Рейгана, замішаних у скандалі Іран-контрас. Віце-президент і генеральний радник корпорації Bechtel
1 квітня Морозов Олег Андрійович — радянський футболіст, нападник.
3 квітня Назайкінський Євгеній Володимирович — радянський, російський музикознавець, доктор мистецтвознавства.
6 квітня Боровський-Бродський Давид Львович — український і російський художник театру, народний художник Росії.
7 квітня Алмасзаде Гамер Гаджиага кизи — Азербайджанська балерина і педагог, народна артистка Азербайджанської РСР, Народна артистка СРСР.
7 квітня Герц Іван Іванович — український політичний діяч.
7 квітня Голодець Адамас Соломонович — колишній радянський футболіст єврейського походження, що виступав на позиції нападника. Після закінчення кар'єри гравця зайнявся тренерською діяльністю. Найбільш відомий завдяки успішній роботі на посаді тренера московського «Динамо». Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер РРФСР