Люди, що померли в 1967 році

1 січня Леонюк Фома Акимович — діяч ЧК – ДПУ – НКВС – МВС СРСР. Злочинець, один з організаторів Голодомору
3 січня Джек Рубі — американський гангстер, власник нічного клубу в Далласі, вбивця Лі Харві Освальда.
8 січня Йозеф Франк — австрійський і шведський архітектор єврейського походження. Працював з Оскаром Штрнадом і був пов'язаний з Віденським гуртком. В 1933 він переїхав до Швеції, де працював у дизайнерській компанії «Svenskt Tenn» і створював численні дизайнерські роботи до кінця свого життя. У 1965 йому була присуджена Велика державна нагорода Австрії з архітектури
8 січня Охлопков Микола Павлович — російський актор. Народний артист СРСР
8 січня Збігнєв Цибульський — – легенда польського кіно і театру, національний герой Польщі.
24 січня Віппер Борис Робертович — радянський мистецтвознавець, що спеціалізувався на західноєвропейському мистецтві, зокрема, на мистецтві Італії і Голландії, а також Росії і Латвії. Заслужений діяч мистецтв РСФРР , член-кореспондент АМ СРСР , професор. Син історика Ю. Віппера
27 січня Альфонс Жуен — Альфонс П’єр Жуен — французький військовослужбовець і політичний діяч, бригадний генерал , командувач експедиційним французьким корпусом у роки Другої світової війни , генеральний резидент в Марокко , Маршал Франції , Командувач об'єднаними збройними силами НАТО у Брюнсумі ; ветеран Першої і Другої світових воєн.
27 січня Вірджил Гріссом — американський астронавт. Гріссом здійснив другий американський суборбітальний космічний політ. Потім він був першим американським командиром двомісного корабля. При цьому він першим у світі здійснив другий політ у космос
27 січня Едвард Гіггінс Вайт — американський астронавт, інженер, лейтенант ПВС США, перший американець у відкритому космосі. Загинув при пожежі під час випробовуваль космічного корабля «Аполлон-1» разом з усім екіпажем — Гріссома і Чаффі. 1969 року Вайта було посмертно нагороджено медаллю НАСА «За видатні заслуги»
28 січня Бхор Шалом Шитріт — ізраїльський політик, депутат Кнесету першого скликання, міністр поліції, міністр національних меншостей. Він був одним з тих, хто підписали Декларацію незалежності, єдиний з них, хто народився на території майбутньої країни
4 лютого Свиридов Карпо Васильович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир 2-го гвардійського механізованого Миколаївсько-Будапештського Червонопрапорного ордена Суворова корпусу 46-ї армії 2-го Українського фронту, гвардії генерал-лейтенант танкових військ.
6 лютого Генрі Моргентау — американський державний діяч. Народився в Нью-Йорку, США. Міністр фінансів США в період з 1934 по 1945
7 лютого Гмиря Петро Арсентійович — український радянський діяч промисловості, депутат Верховної Ради УРСР 2-5-го скликань. Член ЦК КПУ в 1940–1949 і 1952–1960 рр
9 лютого Сукачов Володимир Миколайович — російський радянський ботанік, лісознавець і географ, академік АН СРСР , Герой Соціалістичної Праці. Член КПРС з 1937
11 лютого Соловйов Сергій Олександрович — радянський футболіст та хокеїст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Заслужений майстер спорту СРСР
15 лютого Платонов Борис Вікторович — білоруський актор, Народний артист Білорусі , Народний артист СРСР.
16 лютого Роберт Джемісон Ван-де-Грааф — американський фізик. У 1929 розробив генератор високої напруги, що у сучасному варіанті може давати понад 1 млн. вольтів. Він складається з вертикального передавального ременя, по якому проходять електростатичні заряди до великої порожньої сфери, закріпленої на ізольованій стійці. Нижній кінець ременя заземлений, тому заряд накопичується на сфері. Заряд, що створюється в повітрі, залежить від радіуса сфери, але він може бути істотно збільшений, якщо розмістити генератор в інертному середовищі, наприклад, в азоті
18 лютого Роберт Оппенгеймер — американський фізик-теоретик, професор фізики Каліфорнійського університету в Берклі, член Національної академії наук США. Широко відомий як науковий керівник Манхеттенського проекту, в рамках якого в роки Другої світової війни розроблялись перші зразки ядерної зброї; через це Оппенгеймера часто називають «батьком атомної бомби». Атомна бомба була вперше випробувана в Нью-Мексико в липні 1945 року; згодом Оппенгеймер згадував, що в той момент йому прийшли в голову слова з Бхагавад-гіти: «Якби на небі разом зійшли сотні тисяч сонць, їх світло могло б зрівнятися з сяйвом, що линули від Верховного Господа… Я — Смерть, великий руйнівник світів, що несе загибель всього живого»
28 лютого Базяк Ісаак Григорович — український соціал-революціонер. Член Української Центральної Ради
4 березня Владан Десниця — хорватський і сербський письменник.
5 березня Мохаммед Мосаддик — демократично обраний прем'єр-міністр Ірану з 1951 по 1953 рр., коли його уряд було скинуто внаслідок державного перевороту, організованого британською службою розвідки та американським ЦРУ.
5 березня Жорж Ваньє — канадський адвокат, солдат, дипломат, 19-й Генерал-губернатор Канади.
6 березня Кодай Золтан — угорський композитор і музикознавець. Президент Угорської Академії Наук у з 24 липня 1946 по 29 листопада 1949
8 березня Кульчицька Олена Львівна — український графік, маляр, народний художник УРСР- 1956. Автор понад 4,000 художніх творів
9 березня Нікулін Лев Веніамінович — російський письменник, сценарист. Лауреат Державної премії СРСР за роман «Росії вірні сини»
11 березня Річард Берд — американський полярний дослідник, адмірал. Керував кількома експедиціями в Арктику та Антарктику. У 1929 році вперше на літаку досяг Південного полюса. У 1928—1947 роках здійснив 4 великі антарктичні експедиції, під час яких провадив геологічні та геофізичні спостереження, здійснив аерофотознімання значних територій Антарктиди, сейсмологічні спостереження бар'єра Росса, підтвердив наявність покладів кам'яного вугілля в Антарктиді
13 березня Тацій Олексій Олександрович — український радянський архітектор.
17 березня Козачковський Доміан Іванович — український актор і режисер. Народний артист УРСР
19 березня Фредерік Морган — британський воєначальник, генерал-лейтенант Британської армії, учасник Першої та Другої світових воєн. Найбільшу славу набув в якості основного розробника плану операції «Оверлорд», будучи на посаді начальника штабу Верховного командування союзних експедиційних сил
26 березня Жаткович Григорій — адвокат, журналіст, карпаторуський державний діяч, один із лідерів закарпатської еміграції в США. Перший губернатор Підкарпатської Русі
27 березня Ярослав Гейровський — чеський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії.
30 березня Ріхард Руофф — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста
31 березня Малиновський Родіон Якович — радянський полководець Другої світової війни, державний діяч. Міністр оборони СРСР , маршал Радянського Союзу , двічі Герой Радянського Союзу, Народний герой Югославії, кавалер ордена «Перемога»
31 березня Ієронім Фейхт — польський музикознавець, дослідник давньої польської музики.
5 квітня Герман Джозеф Мюллер — американський генетик, учень Томаса Ганта Моргана, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини. Найбільш відомий своїми роботами в області мутагенної дії рентгенівських променів і радикальними політичними поглядами
13 квітня Луїс Сомоса Дебайле — президент Нікарагуа з 29 вересня 1957 по 1 травня 1963.
17 квітня Кучер Василь Степанович — український письменник.
19 квітня Конрад Аденауер — німецький політик, співзасновник Християнсько-демократичного союзу. Перший канцлер Західної Німеччини. Відіграв значну роль у творенні ФРН як незалежної демократичної держави, пов'язаної із Заходом. Разом із президентом Франції де Голлем він працював над примиренням Франції та Німеччини й посиленням Західного блоку в Європі
20 квітня Мнишенко Михайло Якович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу , у роки німецько-радянської війни командир 7-го гвардійського кавалерійського полку 2-ої гвардійської двічі Червонопрапорної кавалерійської дивізії 1-го Українського фронту, гвардії полковник.
21 квітня Андре-Луї Данжон — французький астроном, член Паризької АН.
21 квітня Крип'якевич Іван Петрович — історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, ряду підручників з історії України
24 квітня Комаров Володимир Михайлович — радянський космонавт, двічі Герой Радянського Союзу , нагороджений орденом Леніна і орденом Червоної Зірки. Загинув під час посадки космічного корабля «Союз-1»
25 квітня Каракашьян Наполеон Карлович — баскетбольний тренер і лікар, Заслужений тренер УРСР і СРСР.
2 травня Смирнов Борис Леонідович — лікар і санскритолог. Академік АН Туркменської РСР. Перекладач філософських текстів «Махабхарати», переклав близько 23000 шлок
8 травня Сестри Ендрюс — джазове тріо, один з найпопулярніших ансамблів в США в 1930-х і 1940-х.
11 травня Шейнін Лев Романович — радянський юрист, письменник і кіносценарист.
14 травня Думанський Антон Володимирович — вчений-хімік, один з засновників колоїдної хімії в Російській Імперії. Академік НАН України , член-кореспондент АН СРСР , заслужений діяч науки і техніки Казахської РСР , заслужений діяч науки УРСР
15 травня Едвард Гоппер — американський художник, живописець, графік, майстер міського пейзажу, один з найбільших урбаністів XX ст.
15 травня Одуха Антон Захарович — учасник підпілля та партизанського руху в Україні під час Німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу
22 травня Ленгстон Г'юз — американський поет, прозаїк, драматург і колумніст. Г'юз був одним з найперших хто винайшов нову літературну форму — джазову поезію. Г'юз відоміший як один з провідних та найвпливовіших письменників культурного руху Гарлемського ренесансу