Люди, що померли в 1940 році

13 січня Ситенко Михайло Іванович — український хірург-ортопед, травматолог. Член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук. Заслужений діяч науки УРСР
21 січня Петренко Дмитро Пилипович — учасник радянсько-фінської війни, молодший лейтенант, Герой Радянського Союзу.
27 січня Бабель Ісак Еммануїлович — радянський російськомовний письменник, єврейського походження.
1 лютого Генріх Рафаель Едуард фон Гандель-Маццетті — австрійський ботанік та міколог, мандрівник, дослідник флори Європи , Китаю, Іраку, Курдистану.
2 лютого Мейєрхольд Всеволод Емільович — російський і радянський театральний режисер, актор, педагог, народний артист Республіки. Один із реформаторів театру. Розробник оригінальної системи фізичного вдосконалення актора — біомеханіки
4 лютого Фріновський Михайло Петрович — діяч радянських органів держбезпеки, командарм першого рангу. член ЦВК СРСР 7-го скликання, депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Один з безпосередніх організаторів «Великого терору»
4 лютого Єжов Микола Іванович — генеральний комісар держбезпеки, нарком внутрішніх справ СРСР. Його ім'я відоме у зв'язку з так званою «Єжовщиною» — періодом історії СРСР, коли сталінські репресії були різко посилені й доведені до максимуму своєї інтенсивності
5 лютого Русова Софія Федорівна — український педагог, прозаїк, літературознавець і громадська діячка, одна з піонерок українського жіночого руху. Дівоче прізвище — Ліндфорс. Дружина Олександра Русова. Мати Юрія та Михайла Русових
8 лютого Черкасенко Спиридон Феодосійович — український письменник, драматург та педагог.
11 лютого Джон Бакен Твідсмур — *26 серпня 1875, Перт, Шотландія †11 лютого 1940, Монреаль, Квебек - шотландський письменник, політик, дипломат, і 15-й Генерал-губернатор Канади.
11 лютого Гуннар Гекерт — фінський легкоатлет, олімпійський чемпіон.
12 лютого Беркут Леонід Миколайович — український історик, дослідник західноєвропейського середньовіччя та західноєвропейської історіографії, питань методології історії.
12 лютого Брайкевич Михайло Васильович — український інженер, економіст, колекціонер, меценат, громадський діяч, Одеський міський голова у 1917 та 1918 роках.
12 лютого Горбунов-Посадов Іван Іванович — фігура досить помітна в російській історії, відомий видавець, публіцист, поет, педагог, гуманіст, послідовник і друг Толстого. Прихильник вільного виховання, переконаний пацифіст і вегетаріанець, ворог будь-якого насильства, борець зі смертною карою, народним пияцтвом, активний захисник прав жінок, негрів, тварин. Все життя «протестував проти жорстокостей людини, проповідував вегетаріанство, почуття братерства і рівноправності тварин з людиною, протиставлення хижакові-винищувачу друга-спостерігача», писав про нього І. Перпер
13 лютого Письменний Володимир Васильович — радянський військовик, командир стрілецького батальйону 588-го стрілецького полку 90-ї стрілецької дивізії , старший лейтенант. Герой Радянського Союзу
15 лютого Отто Тепліц — німецький математик, основні роботи — в області функціонального аналізу.
18 лютого Яровий Михайло Михайлович — маляр і графік.
23 лютого Скалон Михайло Миколайович — російський військовий діяч, полковник , генерал-майор , генерал-лейтенант. Учасник російсько-японської, Першої світової воєн та Громадянської війни в Росії у складі Добровольчої армії
23 лютого Карл Дункер — німецький психолог, видатний представник гештальтпсихології, один з найбільш видатних дослідників мислення.
26 лютого Міхаель Хайніш — нім. Michael Hainisch; 15 серпня 1858 — 26 лютого 1940 — австрійський політик. Другий президент Австрії. Був обраний 1920 року
29 лютого Едвард Фредерік Бенсон — англійський романіст, автор спогадів та біографій, син архієпископа Кентерберійського Едварда Вайта Бенсона.
1 березня Антон Гансен Таммсааре — естонський письменник, представник критичного реалізму.
4 березня Копштейн Арон Йосипович — український радянський україномовний поет та журналіст єврейського походження.
10 березня Булгаков Михайло Опанасович — лікар, видатний прозаїк, драматург і лібретист російського походження. Син відомого богослова, Опанаса Булгакова
16 березня Сельма Лагерлеф — шведська письменниця, автор художніх, історичних, краєзнавчих книг. Перша жінка-письменниця, відзначена у 1909 році Нобелівською премією з літератури «…у знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці…»
17 березня Нікольський Петро Васильович — український і російський дерматолог. Доктор медицини. Професор
23 березня Димитр Станчов — болгарський дипломат і політик, обіймав пост прем'єр-міністра країни з 12 до 16 березня 1907 року, одразу після убивства Димитра Петкова. Станчов також займав пост міністра закордонних справ у двох кабінетах, був послом у Великій Британії , Франції , Бельгії , Італії та Нідерландах
31 березня Назарук Осип Тадейович — український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист.
5 квітня Євдокимов Микола Миколайович — український астроном, заслужений діяч науки УРСР — 1935, доктор фізико-математичних наук, професор, член Німецького астрономічного товариства.
6 квітня Висоцький Георгій Миколайович — видатний український вчений у галузі лісівництва, ґрунтознавства, геоботаніки, фізичної географії і гідрології, академік НАНУ, основоположник науки про ліс і лісову дослідницьку справу. Автор понад 200 наукових праць
25 квітня Вільгельм Дерпфельд — німецький архітектор та археолог класичності; дослідник давньогрецької літератури та театру.
26 квітня Карл Бош — німецький хімік.
7 травня Некрасов Микола Віссаріонович — російський політичний діяч, інженер. Член Державної думи III і IV скликань. Міністр шляхів сполучень і міністр фінансів Тимчасового уряду. Останній генерал-губернатор Фінляндії
10 травня Станіслав Булак-Балахович — білоруський військовий діяч, генерал.
14 травня Ло Чженьюй — китайський вчений, філолог, лінгвіст, антиквар, каліграф, видний реформатор традиційної системи освіти, один з лідерів монархічного руху.
14 травня Менно тер Браак — нідерландський письменник-модерніст і літературний критик.
20 травня Вернер фон Гейденстам — шведський письменник, член Шведської академії з 1912, лауреат Нобелівської премії з літератури 1916 року.
21 травня Розов Володимир Олексійович — український мовознавець.
24 травня Олександр (Петровський) — єпископ Російської Православної Церкви; з 20 травня 1937 року архієпископ Харківський.
14 червня Тьєррі де Мартель — відомий хірург, основоположник нейрохірургії у Франції.
17 червня Артур Гарден — англійський біохімік. Нобелівський лауреат з хімії «за дослідження ферментації цукру і ферментів бродіння» 1929 року
20 червня Швець Федір Петрович — український геолог, громадський і політичний діяч. Професор Київського університету. Член ЦК Селянської спілки та УПСР. У 1918–1919 роках — член Директорії УНР. Від 1920 року — в еміграції в Празі: професор УВУ та Українського педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова
21 червня Гендрік Марсман — нідерландський поет, письменник і перекладач 1-ї половини ХХ століття. Трагічно загинув — потонув, рятуючись втечею до Великої Британії, коли на Нідерланди напала нацистська Німеччина — судно, на якому їхав, було торпедоване німецьким підводним човном
21 червня Жан Едуар Вюйяр — французький художник, представник символізму й модерну. Працював в області інтимного побутового жанру, портрета, пейзажу, натюрморту, створював декоративні панно, літографії, ілюстрації. Відомий своїми зображеннями сцен інтимного інтер'єру
21 червня Мацей Ратай — польський політик, член Селянської партії. Виконувач обов'язків президента Польської республіки у 1922 та 1926 роках, Міністр духовних справ і народної освіти Польщі в 1920–1921 роках, маршалек польського сейму у 1922–1928 роках
21 червня Смедлі Батлер — американський військовий діяч, генерал-майор морської піхоти США, двічі кавалер Медалі Пошани.
21 червня Януш Кусоцинський — польський легкоатлет, олімпійський чемпіон з бігу на 10 000 м літніх Олімпійських ігор 1932 року, срібний медаліст першого чемпіонату Європи 1934 року , член руху Опору.
22 червня Кеппен Володимир Петрович — метеоролог і кліматолог.
24 червня Альфред Фаулер — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства.
29 червня Пауль Клее — швейцарсько-німецький художник. Учасник групи «Синій вершник». До 1930 викладав у славетному «Баухаусі». У 1937 році націонал-соціалісти заклеймили його як представника «звироднілого мистецтва»