Люди, що померли в 1939 році

2 січня Роман Дмовський — польський політичний діяч і публіцист, засновник націоналістичного політичного угруповання «Табір великої Польщі» Obóz Wielkiej Polski.
7 січня Караваєв Володимир Опанасович (біолог) — український зоолог і мандрівник.
19 січня Драй-Хмара Михайло Опанасович — український поет, літературознавець, перекладач. Батько Оксани Ашер
23 січня Маттіас Сінделар — колишній австрійський футболіст чеського походження, півзахисник та нападник.
24 січня Максиміліан Бірхер-Беннер — Оскар Бірхер-Беннер був швейцарським лікарем та піонером в дієтологічних дослідженнях.
25 січня Лукомський Олександр Сергійович — військовик, генерал-лейтенант , діяч Білого руху, мемуарист.
28 січня Вільям Батлер Єйтс — ірландський поет, драматург, театральний діяч. Лауреат Нобелівської премії з літератури. Писав англійською мовою, хоча ірландську мову знав
2 лютого Шухов Володимир Григорович — російський інженер, архітектор, науковець і винахідник, Герой Праці.
4 лютого Едвард Сепір — американський мовознавець і етнолог.
6 лютого Дранішніков Володимир Олександрович — радянський диригент, заслужений артист РРФСР.
7 лютого Григор'єв Борис Дмитрович — відомий російський художник першої половини 20 ст., емігрант. Робив жанрові композиції, портрети, іноді пейзажі
15 лютого Анрі Жаспар — бельгійський католицький політичний діяч.
23 лютого Єгоров Олександр Ілліч — радянський воєначальник. Один з перших Маршалів Радянського Союзу , начальник Генерального штабу Червоної Армії
25 лютого Данилевський Василь Якович — фізіолог, засновник і директор Органотерапевтичного інституту , академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, заслужений професор УРСР. Прототип професора Ф. Преображенського в повісті О. Булгакова «Собаче серце»
25 лютого Гей Костянтин Веніамінович — радянський політичний діяч.
26 лютого Чубар Влас Якович — радянський державний і партійний діяч, довголітній голова Ради Народних Комісарів УСРР.
26 лютого Постишев Павло Петрович — радянський партійний і державний діяч.
26 лютого Мірзоян Левон Ісайович — радянський, державний і партійний діяч.
26 лютого Косіор Станіслав Вікентійович — радянський більшовицький партійний діяч-злочинець польського походження, Генеральний Секретар та Перший Секретар ЦК КПУ, один з організаторів Голодомору в Україні 1932–1933.
26 лютого Федько Іван Федорович — радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу.
27 лютого Крупська Надія Костянтинівна — доктор педагогічних наук, теоретик й організатор радянського шкільництва та системи народної освіти, радянська суспільна громадська діячка.
3 березня Базилевич Георгій Дмитрович — військовий діяч, учасник І-ої Світової війни. У армії СССР — комкор. Українець
3 березня Коссак Григорій — командант УСС, полковник, Начальний командант УГА.
13 березня Отто Ран — німецький письменник, історик-медієвіст, археолог, арманіст, оберштурмфюрер СС. Відомий своїми працями, які присвячені пошуку Святого Грааля та дослідженням віровчення катарів
14 березня Зарудна Варвара Михайлівна — оперна співачка та музичний педагог, 1903 — професор Московської консерваторії, 1914 — заслужений професор.
18 березня Коссак-Тарнавський Зенон — український політичний і військовий діяч, провідний член УВО і ОУН, автор 44-х правил життя українського націоналіста, бойовий референт Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ , керівник організаційної референтури Української Військової Організації , заст. начальника Генштабу Карпатської Січі.
19 березня Колодзінський Михайло — визначний діяч УВО та ОУН, начальник Генерального штабу Карпатської Січі , Верховний Командант Збройних Сил Карпатської України , полковник.
21 березня Евальд Аав — естонський композитор, хоровий диригент.
24 березня Говард Картер — англійський археолог; знайшов гробницю Тутанхамона.
29 березня Сулейман Сані Ахундов — азербайджанський письменник, драматург.
31 березня Єфремов Сергій Олександрович — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук , віце-президент ВУАН , дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, публіцист, один із творців української журналістики
31 березня Губенко Антон Олексійович — радянський військовий льотчик-винищувач Нанчанської винищувальної групи, вперше в історії радянської авіації застосував повітряний таран, Герой Радянського Союзу.
1 квітня Макаренко Антон Семенович — український радянський педагог і письменник, один із засновників системи дитячо-підліткового виховання.
3 квітня Валерій Славек — польський політичний діяч, родом з України.
7 квітня Джозеф Лайонс — австралійський політичний діяч, Прем’єр-міністр Тасманії з 1923 до 1928, міністр в уряді Джеймса Скалліна, Прем'єр-міністр Австралії з січня 1932 до самої смерті.
19 квітня Синельников Микола Миколайович — український та російський актор, педагог, режисер; 1934 — народний артист РРФСР.
24 квітня Губкін Іван Михайлович — російський геолог. Академік АН СРСР. Віце-президент АН СРСР. Голова Азербайджанського філіалу АН
25 квітня Арчибальд Лейтч — None
1 травня Баутіста Сааведра — болівійський політичний діяч, спочатку керував країною як голова хунти , а потім як конституційно обраний президент.
3 травня Соколов Іван Іванович (історик) — філолог-класик, візантиніст, неоелініст, історик церкви і канонічного права.
11 травня Осипенко Поліна Денисівна — радянська льотчиця, одна з перших жінок, удостоєна звання Героя Радянського Союзу.
12 травня Шольц Густав Карлович — None
15 травня Ковжун Павло Максимович — український графік, маляр і мистецтвознавець, спершу представник футуризму, у 1920-х — конструктивізму з використанням елементів українського бароко. Учасник Перших Визвольних змагань 1917–1921 рр
16 травня Голубович Всеволод Олександрович — український громадсько-політичний і державний діяч, за фахом — інженер.
19 травня Карл Радек — більшовицький і комуністичний керівник. Єврей за національністю. Упродовж 1919—1924 років — член ЦК РКП, у 1920—1924 — член Виконкому Комінтерну. Один із найвпливовіших комуністичних журналістів свого часу, співробітник газет «Правда» і «Известия». 1937 року засуджений до 10 років в'язниці за сфабрикованою справою «Паралельного антирадянського троцькістського центру». Помер у таборі 1939-го. 1988 року реабілітований
21 травня Сокольников Григорій Якович — радянський державний і політичний діяч. Єврей. Член 1, 2 та 7 скликання ЦВК СССР. Член ЦК РСДРП
24 травня Александр Брюкнер — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член багатьох академій, в тому числі Петербурзької Академії Наук.
27 травня Йозеф Рот — відомий австрійський письменник та журналіст єврейського походження. Твори писав німецькою, найвідомішими стали романи «Йов. Роман простого чоловіка» та «Марш Радецького». Більшість його творів екранізовано
28 травня Ганс Фарні — швейцарський шахіст і теоретик шахів.
8 червня Фореггер Микола Михайлович — режисер в оперному та драматичному театрі, кіно, балетмейстер, театральний художник та педагог. Народний артист УРСР