Люди, що померли в 1938 році

2 січня Коссак Михайло Андрійович — український композитор, диригент, музикознавець, музичний педагог.
3 січня Ахшарумов Дмитро Володимирович — український скрипаль, диригент, педагог.
4 січня Макаренко Микола Омелянович — український археолог і мистецтвознавець.
8 січня Любинський Микола Михайлович — український дипломат та мовознавець, політичний діяч періоду Української національної революції 1917–1920 років. Член Центральної Ради. Був членом української делегації на переговорах у Бересті. У березні — квітні 1918 року — міністр закордонних справ УНР
11 січня Лангемак Георгій Еріхович — вчений, один з піонерів ракетної техніки і один з основних авторів реактивного міномета «Катюша». Основоположник досліджень по конструюванню реактивних снарядів на бездимному пороху, відкрив закон подібності, який дозволяє визначати геометрію сопла реактивного двигуна без тривалих і дорогих експериментів — аналітичним розрахунком. Увів у науковий обіг термін «космонавтика». Герой соціалістичної праці
11 січня Єршов Анатолій Григорович — історик, джерелознавець, краєзнавець, один із представників ніжинської історичної школи кінця 19 — першої третини 20 століття. Репресований комуністичним режимом СРСР
12 січня Філянський Микола Григорович — поет, прозаїк і музейний діяч; геолог.
12 січня Шагайда Степан Васильович — український актор театру і кіно.
12 січня Голубович Сидір Тимофійович — український галицький державний діяч, адвокат, доктор права, посол австрійського парламенту та Галицького сейму.
13 січня Перепьолкін Євген Якович — радянський астроном. Молодший брат єгиптолога Юрія Яковича Перепьолкіна
14 січня Сербиченко Олександр Калістратович — радянський партійний і державний діяч.
16 січня Бортник Януарій Дем'янович — український режисер і актор. Чоловік актриси Ганни Бабіївни
19 січня Чернявський Микола Федорович — поет, педагог і земський діяч родом Торської Олексіївки , Бахмутський повіт Катеринославської губернії, син священика. Згодом його сім'я переїхала у Божедарівку Слов'яносербського повіту
19 січня Бранислав Нушич — сербський прозаїк, драматург, есеїст, журналіст і дипломат.
20 січня Копистянський Адріян Володимирович — український історик, член Ставропігійського братства, дотримувався русофільських поглядів.
20 січня Майоров Михайло Мусійович — член ЦВК Росії, нарком постачання УСРР.
20 січня Поплавко Віктор Родіонович — український військовий діяч, підполковник Армії УНР, член Української Центральної Ради.
21 січня Жорж Мельєс — французький підприємець, режисер, один з засновників світового кінематографа.
22 січня Бутурлін Сергій Олександрович — російський та радянський орнітолог, мандрівник і мисливствознавець, автор робіт з систематики птахів Росії та СРСР і мисливського господарства.
23 січня Ластовський Вацлав Устинович — білоруський письменник, громадський і політичний діяч, академік , історик, філолог, директор Білоруського державного музею, глава уряду Білоруської Народної Республіки. Звинувачений у справі «Союзу визволення Білорусі», засуджений до заслання, розстріляний
25 січня Поліванов Євгеній Дмитрович — радянський лінгвіст, сходознавець та літературознавець.
5 лютого Лігнау Олександр Георгійович — генерал-майор Української Держави.
5 лютого Вільгельм Лобковіц — з 1919 року в РККА та з 1919 отаман УГА, командира бригади РККА СРСР від 1936 р. Мав прізвисько «хитрий генштабіст». Видатна особа історії Головного розвідувального управління Генерального Штабу Російської Федерації
7 лютого Френсіс Ґледгейм Піз — американський астроном.
8 лютого Микола (принц Греції та Данії) — третій син та четверта дитина подружжя короля Греції з династії Глюксбургів Георга I та Ольги Костянтинівни.
9 лютого Газанфар Мусабеков — радянський та азербайджанський політичний діяч і революціонер, Голова РНК Азербайджанської РСР , Голова РНК ЗРФСР.
10 лютого Анатолій (Грисюк) — український церковний діяч. Єпископ РПЦ. Православною Церквою зарахований до лику святих
10 лютого Камінський Григорій Наумович — радянський державний та громадський діяч.
10 лютого Бондаренко Михайло Ілліч — Голова РНК Української РСР в серпні — жовтні 1937 р.
10 лютого Отто Варбург (ботанік) — німецький ботанік єврейського походження, професор тропічного сільського господарства і сіоніст.
10 лютого Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович — український радянський військовий діяч, дипломат.
11 лютого Казимир Твардовський — польський філософ і логік, творець Львівсько-варшавської філософської школи.
13 лютого Самойлович Олександр Миколайович — російський і радянський сходознавець-тюрколог, академік АН СРСР , один з найбільших російських тюркологів першої половини XX ст. Ректор Ленінградського східного інституту , академік-секретар Відділення гуманітарних наук АН СРСР , директор Інституту сходознавства АН СРСР. На початку жовтня 1937 заарештований за сфабрикованим звинуваченням у шпигунстві на користь Японії і створенні «терористичної організації», в лютому 1938 розстріляний. У 1956 реабілітований
13 лютого Аліханян Геворк Саркісович — радянський партійний діяч. Перший секретар ЦК КП Вірменської РСР у 1920–1921 роках. Вітчим Олени Боннер
14 лютого Костоправ Георгій Антонович — румей, поет і письменник, засновник національної літератури греків України, редактор маріупольської грецької газети «Колехтивістис», радник ЦК КПУ з питань нацменшин.
18 лютого Щуцький Юліан Костянтинович — російський і радянський лінгвіст польського походження, сходознавець, синолог, перекладач і поет, дослідник даосизму. Автор першого російського перекладу «Книги перемін»
18 лютого Бронштейн Матвій Петрович — радянський фізик-теоретик, автор перших робіт з квантової теорії гравітації. Бронштейн відомий своїми роботами в області релятивістської квантової теорії, астрофізики, космології, квантової електродинаміки, теорії тяжіння. Він був також чудовим популяризатором науки, автором науково-популярних книг з фізики «Атоми і електрони», «Сонячна речовина» та ін. Йому були притаманні і прекрасні гуманітарні здібності: читав Дон Кіхота в оригіналі, як і наукові статті японською мовою; перекладав українську поезію російською мовою
18 лютого Леопольдо Лугонес — аргентинський поет, журналіст і політик.
21 лютого Джордж Еллері Гейл — американський астроном, член Національної АН США.
23 лютого Борис (Шипулін) — Архієпископ Борис - єпископ Російської православної церкви, архієпископ Ташкентський.
26 лютого Древін Олександр Давидович — російський художник початку 20 століття , латиш за походженням.
1 березня Габріеле д'Аннунціо — італійський драматург, поет, політичний діяч італійського націоналістичного й профашистського напрямку.
1 березня Баглюк Григорій Микитович — український письменник. Жертва Сталінських репресій
3 березня Кічура Мелетій Омелянович — український правник, письменник, літературний критик, перекладач.
7 березня Андреас Міхалакопулос — популярний грецький ліберальний політик міжвоєнного періоду, прем'єр-міністр країни.
10 березня Ан Чан-Хо — відомий корейський активіст руху за незалежність, політик, педагог. Один із ранніх лідерів корейської громади іммігрантів у США. Після повернення до Кореї в 1907 році очолив Нову народну асоціацію, таємне угруповання для боротьби за незалежність Кореї, яка була наймогутнішою організацією корейської боротьби проти японської окупації. Один з ключових членів Тимчасового уряду Республіки Корея в Шанхаї 1919 року. Чан-Хо вважається одним із двох людей, які є авторами тексту Егукки, гімну Кореї. Окрім боротьби за незалежність, він хотів змінити характер корейців і доповнити їхню соціальну систему. Його основними напрямками роботи була реформа освіти та модернізація шкіл
10 березня Челпан Костянтин Федорович — український радянський інженер-механік, етнічний грек; начальник конструкторського бюро Харківського паровозобудівного заводу, головний конструктор двигуна танка Т-34; репресований.
11 березня Крістен Раункер — данський ботанік.
13 березня Тереза Ліхтенштейнська — принцеса фон унд цу Ліхтенштейн, донька князя Ліхтенштейну Алоїза II та графині Франциски Кінскі фон Вхініц унд Теттау, дружина принца Баварського Арнульфа.
15 березня Гринько Григорій Федорович — радянський політичний і державний діяч.