Люди, що померли в 1937 році

9 січня Фредерік Вернон Ковілл — американський ботанік, міколог та селекціонер, займався селекцією чорниці.
10 січня Залуцький Петро Антонович — комуністичний діяч, член ВУЦВК.
28 січня Анастасіос Метаксас — грецький архітектор та спортсмен-стрілець.
30 січня П'ятаков Юрій Леонідович — більшовицький державний діяч. Голова маріонеткового Тимчасового «робітничо-селянського» уряду України. Організатор масових убивств у Криму силами ЧК
5 лютого Лу Андреас-Саломе — німецькомовна письменниця німецько-російського походження, філософ, психотерапевт, культурна діячка кінця XIX — початку XX століття. Дружба з нею лишила сильний слід у житті й творчості Ніцше, Фройда й Рільке
7 лютого Еліу Рут — американський політик та державний діяч, лауреат Нобелівської премії миру за 1912 рік. Державний секретар США у 1905–1909 роках
9 лютого Юліан Опільський — український письменник — історичний романіст.
11 лютого Гріффін Волтер Бейлі — американський архітектор і дизайнер, найбільше відомий як автор проекту столиці Австралії Канберри. Більшу частину життя Гріффін працював у співпраці зі своєю дружиною Меріон Махоні Гріффін
14 лютого Ерккі Мелартін — фінський композитор і диригент.
18 лютого Орджонікідзе Григорій Костянтинович — радянський державний і партійний діяч.
24 лютого Шебалін Михайло Петрович — член «Народної волі».
24 лютого Липський Володимир Іполитович — український ботанік; член ВУАН і член-кореспондент АН СРСР, директор Одеського ботанічного саду.
1 березня Пен Єгуда — єврейський білоруський художник, педагог, яскравий представник зв. «єврейського відродження» в образотворчому мистецтві поч. XX ст. у Східній Європі
8 березня Коцюбинський Юрій Михайлович — український радянський діяч.
10 березня Агол Ізраїль Йосипович — радянський біолог, генетик, філософ, академік АН УРСР. Досліджував дію іонізуючого випромінювання на мутагенез у тварин. Намагався сформувати філософські основи біології на базі марксизму і діалектичного матеріалізму. Завідував відділом генетики в Інституті біології АН УРСР. Розстріляний у 1937 році за хибним звинуваченням, надалі реабілітований. Батько Вадима Агола , генетика, вірусолога, члена-кореспондента РАН і РАМН
10 березня Замятін Євген Іванович — російський письменник.
13 березня Глебов-Авілов Микола Павлович — † 13 березня 1937 , радянський державний і партійний діяч.
13 березня Еліу Томсон — британський та американський інженер, винахідник та підприємець, який зіграв важливу роль у створенні великих електричних компаній у США, Великобританії та Франції.
15 березня Говард Лавкрафт — американський письменник, журналіст та поет, що писав в жанрах жахів, містики, поєднуючи їх в оригінальному стилі. Засновник міфів Ктулху. За життя Лавкрафта його твори не користувалися великою популярністю, однак після його смерті вони зробили помітний вплив на формування сучасної нам масової культури. Його творчість настільки унікальна, що твори Лавкрафта виділяються в окремий піджанр — так звані Лавкрафтові жахи
17 березня Остін Чемберлен — британський державний та політичний діяч.
21 березня Гогоберідзе Леван Давидович — радянський державний і партійний діяч. Член РСДРП з 1916 року
23 березня Мікас Петраускас — лит. Mikas Petrauskas — литовський органіст, співак , диригент, педагог, композитор і культурний діяч. Автор першої литовської опери
29 березня Кароль Шимановський — польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист.
9 квітня Фрідріх Бедекер — німецький ботанік, колекціонер кактусів, мандрівник кінця XIX — початку ХХ століття.
12 квітня Глазенап Сергій Павлович — російський і радянський астроном, почесний член АН СРСР.
13 квітня Ільф Ілля Арнольдович — радянський письменник, гуморист, фейлетоніст. У співавторстві з Євгеном Петровим написав кілька книг, найвідоміші з яких «Дванадцять стільців» і «Золоте теля»
22 квітня Адамович Йосип Олександрович — радянський державний і партійний діяч. Один з керівників боротьби за радянську владу в Білорусі, член ВЦВК СРСР. У 1924–1927 роках був головою Ради народних комісарів Білоруської РСР
27 квітня Антоніо Ґрамші — італійський революціонер, теоретик марксизму, засновник і керівник Італійської комуністичної партії.
6 травня Мандрика Георгій Якимович — начальник 2-го Січового Запорізького корпусу військ Центральної Ради.
23 травня Джон Девісон Рокфеллер — американський підприємець та благодійник. Неофіційно вважається найбагатішою людиною новітньої епохи, перший в світі доларовий мільярдер, також один з найбагатших людей усіх часів
28 травня Альфред Адлер — австрійський психіатр і психолог, послідовник 3игмунда Фрейда, засновник індивідуальної психології.
29 травня Вітковський Степан — український та польський спортсмен-біатлоніст і футболіст, учасник Олімпійських ігор у Шамоні; перший львівський зимовий олімпієць.
31 травня Гамарник Ян Борисович — радянський партійний, державний і військовий діяч. Керівник київських більшовиків у 1917–1918 рр. Голова Київського губревкому, губвиконкому та міськради у 1920–1923 рр
31 травня Свистун Пантелеймон Іванович — український радянський революційний та державний діяч, голова Київського губернського та окружного виконкому і Київської міськради , розбудовник Харківського тракторного заводу.
7 червня Джин Гарлоу — американська кіноактриса, секс-символ 1930-х років, одна з найуспішніших акторок кінокомпанії «Metro-Goldwyn-Mayer» тих часів. Здобула прізвиська «Платинова блондинка» й «Білява бомба» за колір свого волосся. Екранному образу акторки були властиві чуттєвість й яскрава сексуальність. Величезна популярність Гарлоу і її образ веселої жінки-вамп контрастували з невдачами в її особистому житті. Вона була трічі одружена: два шлюби закінчилися розлученням, а другий чоловік покінчив життя самогубством. Перебуваючи на вершині популярності, Джин Харлоу померла від уремії у віці 26 років. За свою 10-літню кінокар'єру знялася в 36 фільмах, у 6 з яких її партнером був Кларк Гейбл
10 червня Роберт Лейрд Борден — †10 червня 1937, Оттава, Онтаріо —восьмий прем'єр-міністр Канади, адвокат, бізнесмен, викладач і ректор університетів Квінз та Макгілла.
11 червня Якір Йона Еммануїлович — радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу, один з головних військових керівників у боротьбі за встановлення радянської влади в Україні, батько відомого дисидента Петра Якіра.
12 червня Корк Август Іванович — радянський військовий і політичний діяч, командарм 2-го рангу. Розстріляний у «справі Тухачевського». Посмертно реабілітований у 1957
12 червня Уборевич Ієронім Петрович — радянський військовий і політичний діяч, командарм 1-го рангу. Розстріляний у «справі Тухачевського». Посмертно реабілітований у 1957
12 червня Примаков Віталій Маркович — український радянський воєначальник, комкор , дипломат. Зять Михайла Коцюбинського, товариш дитячих років іншого радянського воєначальника — Юрія Коцюбинського
12 червня Ейдеман Роберт Петрович — латвійський письменник та військовий діяч СРСР. Організатор каральних акцій на окупованій території УНР. Національність — латиш
12 червня Тухачевський Михайло Миколайович — радянський військовий діяч.
16 червня Черв'яков Олександр Григорович — радянський партійний і державний діяч.
18 червня Гастон Думерг — французький державний та політичний діяч, президент Франції роках.
19 червня Джеймс Баррі — шотландський драматург, письменник і журналіст, автор всесвітньовідомої дитячої казки «Пітер Пен».
21 червня Голодєд Микола Матвійович — білоруський радянський державний і партійний діяч, голова Ради народних комісарів Білоруської РСР у 1927–1937 роках. Член ВКП з 1918 року
28 червня Макс Адлер — один із лідерів австрійської соціал-демократії, філософ-ідеаліст, неокантіанець, теоретик австромарксизму.
30 червня Зоф В'ячеслав Іванович — радянський військовий і державний діяч.
6 липня Антонич Богдан-Ігор Васильович — український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець.
10 липня Буду Мдівані — грузинський радянський державний і партійний діяч, один з лідерів грузинської опозиції.