Люди, що померли в 1934 році

1 січня Благоє Берса — хорватський композитор і педагог.
2 січня Бострем Іван Федорович — російський флотоводець, віце-адмірал.
8 січня Олександр Стависький — французький шахрай, аферист українського походження. Неодноразово затримувався поліцією за фінансові зловживання, шахрайство, торгівлю наркотиками та коштовностями. Заснував декілька фіктивних фінансових товариств, найбільше відомий у зв'язку з багатомільйонною аферою з одним з провідних французьких банків. Афера Стависького призвела до глибокої політичної кризи і спроби заколоту у Парижі у лютому 1934 року
8 січня Андрій Бєлий — російський письменник-символіст. Син математика Миколи Бугаєва
9 січня Хакару Хашимото — яп. 橋本 策 — японський лікар та науковець, народився в селі Мідау, Нішітсуге. Випускник 1907 року медичного факультету Кюсюського університету. Після закінчення університету поступив на роботу до першого хірургічного бюро, де працював під керівництвом професора Hayari Miyake — першого нейрохірурга в Японії
10 січня Марінус ван дер Люббе — нідерландський комуніст, звинувачений у підпалі Рейхстагу 27 лютого 1933 Ван дер Люббе було арештовано на місці пожежі будинку парламенту і на допиті він сам визнав свою провину в організації підпалу Рейхстагу, наголошуючи, що діяв один. На Лейпцігському процесі у 1933 році був єдиним обвинуваченим, кого визнали винним і приговорили до смертної кари. Участь Ван дер Люббе у підпалі Рейхстагу ще досі до кінця не з'ясована, існують думки, що він був знаряддям у руках нацистів, або що був анархістом і сам свідомо підпалив Рейхстаг. Після війни німецькі суди неодноразово відміняли обвинувачувальний вирок Ван дер Люббе, хоча ці рішення теж у свою чергу були відмінені вищими судами Німеччини. Остаточно тільки у 2008 році Верховний суд Німеччини посмертно скасував вирок Марінусу ван дер Люббе 1933 року
17 січня Карл Фрич — австрійський ботанік, міколог.
18 січня Отакар Шевчик — чеський скрипаль, композитор і музичний педагог.
21 січня Фрідріх Фердинанд (герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький) — герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький у 1855—1931 роках, герцог Шлезвіг-Гольштейнський у 1931—1934 роках.
29 січня Фріц Габер — німецький вчений-хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1918 року.
30 січня Федосеєнко Павло Федорович — радянський військовий пілот-аеронавт. Командир екіпажу стратостату «Осоавиахим-1»
16 лютого Багрицький Едуард Георгійович — радянський поет українського походження. Єврей. Писав російською мовою
17 лютого Альберт I (король Бельгії) — король Бельґії з 1909 з династії Заксен-Кобурґ-Ґота. Коронувався 23 грудня 1909 року після смерті свого дядька Леопольда ІІ. У зв'язку з погіршення міжнародної ситуації в 1914 році схвалив закон про загальну військову повинність. Під час Першої світової війни головнокомандувач бельґійської армії, що воювала на боці Антанти
22 лютого Віллем Кес — нідерландський скрипаль, композитор і диригент.
23 лютого Едвард Елгар — англійський композитор, багато творів якого увійшли до британського та світового класичного концертного репертуару. До числа його найвідоміших композицій належать симфонічні «Варіації на загадкову тему» , «Урочисті і церемоніальні марші», концерт для скрипки і віолончелі та дві симфонії. Він також писав для твори хору, серед яких «Сон Геронтія», камерну музику і пісні. У 1924 році був призначений Майстром королівської музики
3 березня Олесь Досвітній — український політик та письменник.
7 березня Джон Гамільтон-Гордон — политик, вице-король Ірландії 'Лорд Лейтенант Ірландії' в 1886 і в роках 1905-1915 і 7-й Генерал-губернатор Канади.
8 березня Моріс Ґелбрайт Калін — канадський художник-пейзажист, що писав в манері імпресіонізму.
9 березня Фрідріх Вільгельм Людвіг Кренцлін — німецький ботанік.
14 березня Жуау ду Канту і Каштру — португальський адмірал і політик, 5-й президент Португалії з 16 грудня 1918 по 5 жовтня 1919 року.
24 березня Срезневський Борис Ізмаїлович — російський і український метеоролог і кліматолог, професор, дійсний член АН УРСР , 1920, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії , засновник геофізичної комісії АН УРСР, кафедри сільськогосподарської метрології при Народному комісаріаті освіти УРСР, ряду періодичних українських метеорологічних наукових видань.
28 березня Махмуд Мухтар — єгипетський скульптор. Попри його завчасну смерть, вплив Мухтара на сучасне єгипетське мистецтво був і лишається колосальним; він по праву вважається «батьком» модерної єгипетської скульптури, творцем національної пластичної школи
30 березня Деґен Арпад — 30 березня 1934 — угорський ботанік, лікар, педагог.
8 квітня Владислав Скочиляс — польський художник, графік і скульптор, викладач першої третини 20 ст.
23 квітня Карстен Борхгревінк — норвезький полярний дослідник та натураліст.
28 квітня Робер Іпполит Шода — швейцарський ботанік, хімік та міколог, дослідник флори Парагваю, Аргентини та Іспанії. Член-кореспондент АН СРСР, іноземний член Лондонського Ліннеївського товариства, нагороджений медаллю Ліннея
28 квітня Чарлі Паттон — американський блюзовий музикант, піонер дельта-блюзу. Грав на гітарі, як класичній так і слайд-гітарі
10 травня Менжинський В'ячеслав Рудольфович — радянський партійний діяч, чекіст, наступник Е. Дзержинського на чолі ОДПУ
25 травня Густав Холст — Теодор Холст - англійський композитор.
26 травня Альфонсо Бурбон-Сицилійський граф ді Казерта — граф ді Казерта, третій син Фердинанда II, короля Обох Сицилій.
30 травня Пауль Бурман — естонський художник. Молодший брат архітектора Карла Бурмана. Перший естонський анімаліст
2 червня Гулига Іван Омелянович — російський воєначальник, генерал-лейтенант, командир Пластунського корпусу Кубанської армії, учасник Першої світової війни та Громадянської війни в Росії.
11 червня Виготський Лев Семенович — білоруський і радянський психолог, засновник культурно-історичної школи в психології, на якій базується психологічна теорія діяльності.
12 червня Поль Анрі Леконт — французький ботанік, професор ботаніки.
15 червня Перацький Броніслав — польський військовик, політик, міністр внутрішніх справ Польщі у 1931—1934 рр. Керував політикою пацифікації українців у 1930—1932 рр. Страчений членом ОУН Григорієм Мацейком на виконання рішення трибуналу ОУН. До цього часу існує багато питань щодо цього атентату
26 червня Якоб Юганнес Седергольм — фінський геолог і петрограф. Директор геологічної комісії Фінляндії
26 червня Натаніель Лорд Бріттон — американський ботанік і систематик, дослідник флори Карибського басейну. Професор Колумбійського університету. Засновник і перший директор Ботанічного саду Нью-Йорка в Бронксі. Активний учасник найстарішого ботанічного товариства в США «Torrey Botanical Society»
30 червня Курт фон Шлейхер — рейхсканцлер Німеччини, з грудня 1932 по січень 1933 року, попередник Гітлера на цій посаді і, таким чином, останній глава уряду Веймарської республіки.
30 червня Грегор Штрассер — один із засновників і лідерів НСДАП, представник соціалістичного крила партії. Вбитий під час «ночі довгих ножів». Старший брат Отто Штрассера
1 липня Ернст Рем — один з лідерів націонал-соціалістів і керівник СА.
3 липня Яблоновський Олександр Олександрович — російський письменник і журналіст.
4 липня Бялик Хаїм-Нахман — єврейський поет, один із фундаторів новітньої літератури мовою іврит.
4 липня Марія Склодовська-Кюрі — французький фізик, хімік, педагог, громадська діячка польського походження.
6 липня Махно Нестор Іванович — командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918–1921 років. Українського козацького походження та православного віросповідання; анархіст, політв'язень, державний, військовий та політичний діяч, видатний тактик ведення партизанської війни
14 липня Довгалевський Валеріан Савелійович — радянський державний діяч, дипломат. Член комуністичної партії з 1908 року. В 1913 році закінчив інститут в Тулузі , інженер-електрик. В революційному русі з 1904 року. В 1904—1906 роках організатор та керівник соціал-демократичного гуртка в місті Таращі Київської губернії
15 липня Жуль Ренкін — бельгійський політичний діяч.
22 липня Джон Діллінджер — американський банківський грабіжник, невловимий бандит середини 1930-х років. За час своєї кримінальної діяльності пограбував більше ніж 20 банків, скоював напади на поліцейські відділки і два рази втікав з в'язниці. За свої злочини був проголошений ворогом суспільства номер один. Кримінальні пригоди Діллінджера та спроби його арешту активно висвітлювалися у тогочасній американській пресі та до певної міри призвели до вдосконалення Федерального Бюро Розслідувань США. Постать Діллінджера разом з іншими злочинцями періоду Великої Депресії займає визначне місце в американській популярній культурі, неодноразово екранізувалася і знайшла відображення у численних романах та виставах
25 липня Енгельберт Дольфус — австрійський політичний діяч, лідер Християнсько-соціальної партії. Канцлер Австрії 1932—1934, прихильник незалежності Австрії. Вбитий прихильниками аншлюсу з Гітлерівською Німеччиною
26 липня Вінзор Маккей — американський карикатурист і аніматор. Маккей вважається піонером анімації на багато років випередив послідовників в якості мальованих фільмів і вперше використав технології, що стали стандартом індустрії та популяризовані Волтом Діснеєм та іншими творцями мультфільмів. Найвідомішими роботами Маккея є газетний комікс «Маленький Німо в країні снів» і мультфільм «Динозавр Герті»
28 липня Реформатський Сергій Миколайович — хімік-органік, член-кореспондент АН СРСР. Голова Київського фізико-хімічного товариства