Люди, що померли в 1928 році

1 січня Ляскоронський Василь Григорович — український історик, археолог, етнограф, нумізмат і картограф. Професор. Представник історичної школи Володимира Антоновича
2 січня Лої Фуллер — американська актриса й танцівниця, засновниця танцю модерн. Почала діяльність як драматична актриса у ролях травесті, у 1878–1886 роках працювала в Чикаго, згодом почала виступати з танцювальними імпровизаціями у супроводі музики Глюка, Бетховена, Шопена та інших з використуванням свілових ефектів. З 1892 року мешкала у Парижі, де виступала серед іншого у «Фолі-Бержер». Виконувала таці, які згодом виконувала Ізідора Дункан Гастролювала по різних місцях Європи та США. У 1900 році виступала на Всесвітньої Паризької виставці, в «Гранд-опера» та інших місцях. У 1927 році організувала у Лондоні власну трупу, яка проіснувала до 1938 року. Видала книгу спогадів «П'ятнадцять років мого життя». Похована на кладовищі Пер-Лашез
6 січня Коновалов Дмитро Петрович — російський, радянський науковець українського походження. Працював в галузях: хімія, метрологія, фізична хімія, термохімія, калориметрія, здійснив великий вплив на розвиток хімічної науки в цілому, — на становлення і розвиток промисловості в Росії, є одним з основоположників вчення про розчини, хімічної термодинаміки, суспільний і державний діяч, дійсний член АН СРСР
6 січня Елвін Кренцлейн — американський легкоатлет, чотириразовий олімпійський чемпіон. Єдиний за всю історію Олімпійських ігор легкоатлет, що виграв чотири золоті медалі у індивідуальних змаганнях протягом однієї Олімпіади, встановивши при цьому чотири олімпійських рекорди
11 січня Томас Гарді — англійський романіст, новеліст та поет.
13 січня Фредерік Артур Бріджмен — американський художник-орієнталіст.
29 січня Дуглас Хейг — британський воєначальник, фельдмаршал Британської армії, учасник Другої англо-бурської та Першої світової війн. Під час світової війни очолював на Західному фронті Британські експедиційні сили з 1915 року до кінця війни
30 січня Йоганес Фібігер — данський мікробіолог і патологоанатом.
4 лютого Гендрік Антон Лоренц — нідерландський фізик. Створив класичну електронну теорію, за допомогою якої пояснив багато електричних та оптичних явищ, в тому числі ефект Зеемана. Розробив електродинаміку рухомих середовищ. Вивів перетворення, названі його іменем. Лоренц близько підійшов до створення теорії відносності. Лауреат нобелівської премії з фізики
7 лютого Петар Драганов — болгарський філолог і славіст.
8 лютого Бенуа Леонтій Миколайович — російський радянський архітектор, професор , заслужений діяч мист. РРФСР
15 лютого Герберт Генрі Асквіт — першій граф Оксфорда та Асквіта англ. Herbert Henry Asquith, 12 вересня 1852 — 15 лютого 1928 — британський політик
20 лютого Антоніо Абетті — італійський астроном, член Національної академії деї Лінчеї. Родився в П'єтро-ді-Горіціа. Закінчив Падуанський університет в 1867, отримав диплом інженера. Проте вже наступного року залишив роботу інженера, щоб присвятити себе астрономії. У 1868-1893 працював в обсерваторії Падуанського університету. З 1894 — директор обсерваторії Арчетрі і професор астрономії Флорентійського університету. Здійснив реконструкцію обсерваторії Арчетрі. Пішовши у відставку в 1921, продовжував астрономічні дослідження
26 лютого Жорж Саньяк — французьський фізик, що залишив своє ім'я в назві Ефект Саньяка. Це явище лежить в основі сучасних поглядів на інтерферометрію. На його основі сьогодні працюють сучасні кільцевий лазерний гіроскоп, розроблені в 1970-х
28 лютого Армандо Діаз — італійський військовий і державний діяч, герцог дела Вітторіа, начальник штабу Італійської армії , Маршал Італії.
2 березня Гошкевич Віктор Іванович — український археолог, краєзнавець, громадський діяч, публіцист, редактор та засновник газети «Юг». Засновник та перший директор Музею старожитностей у Херсоні
7 березня Бобринський Георгій Олександрович — російський державний діяч, граф, генерал-ад'ютант. Двоюрідний брат депутата Думи Володимира Бобринського
13 березня Рубо Франц Олексійович — український та російський художник-баталіст французького походження, автор панорам «Оборона Севастополя», «Бородінська битва».
13 березня Вальборг Аулін — шведська піаністка, композитор та викладач музики. Рідна сестра відомого шведського скрипаля Тура Ауліна, представниця нордичного стилістичного напряму з ліричним характером творів, учасниця Квартету Ауліна
14 березня Максимович Микола Іванович — український вчений-гідролог, інженер шляхів сполучення, архітектор.
21 березня Едвард Волтер Маундер — англійський астроном, здобув популярність завдяки роботам, присвяченим вивченню сонячної активності. Відкритий ним період довготривалого зменшення кількості сонячних плям дістав назву Мінімум Маундера
2 квітня Теодор Вільям Річардс — американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії в 1914 році «за точне визначення атомних мас великого числа хімічних елементів».
7 квітня Богданов Олександр Олександрович — лікар, економіст, філософ, політичний діяч, вчений-натураліст. Закінчив медичний факультет Харківського університету. Член РСДРП у 1896–1909 роках, більшовик, з 1905 року. Член ЦК. Очолював групу «Вперед», був організатором партійних шкіл РСДРП в Болоньї і на Капрі. 1911 року відійшов від політики та зайнявся наукою. З 1918 року — ідеолог Пролеткульту. Запропонував ідею створення нової науки — тектології, передбачив деякі положення кібернетики. З 1926 року — організатор та директор першого у світі Інституту переливання крові; загинув під час проведення на собі досліду
16 квітня Аксельрод Павло Борисович — політичний діяч, літератор, один з ідеологів і лідерів меншовизму.
25 квітня Врангель Петро Миколайович — російський воєначальник, генерал-лейтенант російської імператорської армії.
4 травня Джозеф Нельсон Роуз — американський ботанік.
7 травня Спендіаров Олександр Опанасович — вірменський композитор та диригент, народний артист Вірменії.
19 травня Макс Шелер — німецький філософ і соціолог, один з засновників філософської антропології.
21 травня Мартин Кукучін — словацький письменник.
3 червня Романовський Микола Олександрович — генерал-лейтенант РІА, учасник оборони Порт-Артуру під час російсько-японської війни, генерал-значковий армії Української Держави Скоропадського.
6 червня Сверре Гассель — норвезький полярний дослідник, один з п'ятьох людей, які першими підкорили Південний полюс.
11 червня Август фон Гайєк — австрійський ботанік та лікар.
14 червня Петрункевич Іван Ілліч — державно-політичний діяч Російської імперії українського походження, великий землевласник.
14 червня Еммелін Панкгерст — англійська політична діячка і лідер британського суфражистського руху, відіграла важливу роль у боротьбі за виборчі права жінок.
16 червня Едвард Войнілович — білоруський і польський політичний і громадський діяч кінця ХIХ — початку ХХ століть. Один з найбагатших поміщиків Мінської губернії, інвестор ряду церков, ініціатор будівництва костелу св. Симона і Олени в Мінську
18 червня Роальд Амундсен — норвезький полярний мандрівник і дослідник. Першим досягнув Південного полюса. Перша людина , яка побувала на обох географічних полюсах планети. Перший мандрівник, який здійснив безперервний морський перехід Північно-західним проходом , пізніше здійснив перехід Північно -східним проходом , вперше замкнувши кругосвітню дистанцію за Полярним колом. Загинув в 1928 році під час пошуків зниклої експедиції Умберто Нобіле. Мав нагороди багатьох країн світу, в тому числі найвищу нагороду США - Золоту медаль Конгресу. На честь мандрівника названі море, гора і американська наукова станція Амундсен-Скотт в Антарктиді, затока і впадина у Північному Льодовитому океані, місячний кратер
22 червня Іван Шишманов — болгарський літературознавець й етнограф, освітньо-політичний діяч.
26 червня Альберт Теллунг — швейцарский ботанік, професор Цюрихского університету.
7 липня Зворикін Костянтин Олексійович — професор; декан механічного факультету , ректор Київського політехнічного інституту ; завідувач науково-дослідної кафедри механічної технології.
8 липня Яновський Феофіл Гаврилович — український лікар-терапевт, дійсний член Всеукраїнської академії наук. Батько Яновського Віктора Феофіловича
11 липня Волкович Микола Маркіянович — хірург та вчений, академік ВУАН.
15 липня Грінченко Марія Миколаївна — українська письменниця, перекладач, педагог. Псевдоніми та криптоніми — Загірня, Чайченко, Доленко, З. Р-ой та інші. Дружина Бориса Грінченка
20 липня Костас Каріотакіс — грецький поет, один з найпомітніших у 1920-ті роки серед грецьких поетів-іконоборців.
28 липня Фельдман Валентин Августович — український архітектор і художник, педагог.
29 липня Фармаковський Борис Володимирович — російський археолог та історик античного мистецтва родом з Вятки, чл.-кор. Рос. АН. Дослідник грец. колонії Ольвії
8 серпня Степан Радич — австро-угорський і югославський політик хорватського походження, засновник Хорватської народної селянської партії, пізніше перейменованої в Хорватську селянську партію.
12 серпня Леош Яначек — чеський композитор, музикознавець-етнограф і педагог.
16 серпня Антонін Сова — чеський поет, байкар, письменник.
19 серпня Стефанос Скулудіс — грецький банкір, дипломат і прем'єр-міністр.
27 серпня Марі Еміль Файоль — Франції під час Першої Світової Війни.