Люди, що померли в 1926 році

1 січня Стороженко Андрій Володимирович — історик і славіст, громадський діяч, родом з Пирятинщини, вихованець Київського університету.
3 січня Гордон Володимир Михайлович — український вчений-правознавець, доктор цивільного права, професор, доктор юридичних наук, академік Всеукраїнської Академії Наук.
10 січня Ейно Лейно — фінський поет і журналіст, один з піонерів фінської поезії, чільний представник неоромантизму у фінській літературі. Його вірші поєднують сучасні і фінські народні елементи. Стиль більшої частини його робот це — Калевала та народні пісні. Природа, кохання і розпач — переважні теми його творів. Роботи Лейно популярні і нині, фіни залюбки їх читають
21 січня Камілло Гольджі — італійський гістолог, патолог, науковець, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1906 року разом із Сантьяго Рамон-і-Кахалем «у знак визнання їхніх праць про структуру нервової системи».
28 січня Като Такаакі — японський державний і політичний діяч, 24-й прем'єр-міністр Японії.
30 січня Гулий-Гуленко Андрій Олексійович — Військовий діяч часів УНР, отаман Армії УНР
2 лютого Едуард Гаккель — австрійський ботанік, професор природознавства.
8 лютого Вільям Бетсон — англійський біолог-антидарвініст, прихильник менделізму. Праці присвячені питанням порівняльної анатомії та спадковості. Запропонував термін «генетика». У 1911 році заснував англійський генетичний журнал. Погляди Бетсона критикував А. Тімірязєв
13 лютого Едвард Ліковський — польський католицький духівник, архієпископ Познані та архієпископ Гнєзно і примас Польщі у 1914–1915 роках, історик церкви.
13 лютого Едмунд Дальбор — державний і релігійний діяч Польської Республіки, священик, єпископ і кардинал Римо-Католицької Церкви. Архієпископ гнезненський і познанський, примас Польщі. Народився у Острово, Німецька імперія. 25 лютого 1893 року прийняв священство в Римі, працював у Гнезно і Познані. 30 червня 1915 року призначений архієпископом гнезненським і познанським. 15 грудня 1919 року підвищений до кардинала, а 19 грудня того ж року призначений кардиналом-священиком з титулом церкви Сан Джованні а Порта Латіна. 1921 року отримав титул почесного доктора Варшавського, Львівського та Мюнстерівського університетів. Брав участь у конклаві 1922 року, що обрав Пія XI новим Папою Римським. Помер у Познані, Польща. В рідному Острові його іменем названа вулиця, встановлено меморіальну дошку у церкві святого Станіслава
21 лютого Гейке Камерлінг-Оннес — нідерландський фізик і хімік, лауреат Нобелівської премії з фізики 1913 року.
24 лютого Окуневська-Морачевська Софія — перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка.
28 лютого Альфонс Бореллі — Луї Ніколя Бореллі , французький астроном.
7 березня Пауль Мачі — німецький зоолог, який працював у Зоологічному музеї Університету Гумбольдта в Берліні як куратор ссавців.
15 березня Фурманов Дмитро Андрійович — російський радянський письменник, військовий і політичний діяч.
17 березня Дараган Юрій — український поет, представник «празької школи». Перший поет, в якого виразно окреслився комплекс ідей і почувань, характерний для «пражан»
17 березня Брусилов Олексій Олексійович — російський військовий діяч. Генерал від кавалерії
22 березня Зайончковський Андрій Медардович — російський і радянський воєначальник, військовий історик.
27 березня Жорж Везіна — канадський професійний хокейний воротар, який відіграв сім сезонів у Національної хокейної асоціації і дев'ять в Національній хокейній лізі у складі команди Монреаль Канадієнс: зіграв у 327 поєдинках регулярних сезонів, а ще в 39 іграх серії плей-офф.
11 квітня Лютер Бербанк — американський біолог, селекціонер-дарвініст, помолог.
24 квітня Сунджон — останній імператор Корейської імперії, четвертий син імператора Коджона.
25 квітня Нещадименко Рита Петрівна — українська радянська актриса. Сестра мікробіолога Марка Нещадименка
25 квітня Еллен Кей — шведська громадська діячка, письменниця, публіцист, феміністка, педагог, прихильниця вільного виховання; засновниця Шведського робітничого інституту в Стокгольмі. Її погляди дістали широку міжнародну підтримку, мали значний вплив на діяльність прихильників «нового виховання»
26 квітня Ковалик Сергій Пилипович — російський революціонер-народник родом з України.
26 квітня Біляшівський Микола Федотович — український археолог, етнограф, мистецтвознавець, громадський діяч.
3 травня Наполеон Віктор Жером Фредерік Бонапарт — французький принц з родини Бонапартів, глава партії бонапартистів з 1891, претендент на французький трон з 1879 до самої смерті у 1926.
9 травня Вільгельм Лай — німецький педагог, теоретик експериментальної педагогіки. Випускник Фрайбурзького університету
16 травня Мехмед VI — турецький султан.
25 травня Петлюра Симон Васильович — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил. Член ГС УЦР на посаді Генерального секретаря з військових справ. Головний отаман військ УНР. Голова Директорії УНР. Дядько по матері патріарха Мстислава
28 травня Яворський Василь — галицький громадсько-політичний діяч.
30 травня Стєклов Володимир Андрійович — радянський/російський математик, механік і фізик.
31 травня Андерс Федір Фердинандович — інженер-конструктор, конструктор першого в Україні дирижабля.
10 червня Антоніо Гауді — каталонський архітектор, новатор форми та один з найяскравіших представників стилів арт-нуво та модерн в архітектурному мистецтві. Більшість його робіт зосереджена в Барселоні
11 червня Палантай Іван Степанович — марійський композитор.
14 червня Мері Кассат — американська художниця, представниця імпресіонізму. Прожила більшу частину свого життя у Франції, товаришувала з Едгаром Дега. Мотивом для її полотен послужили образи соціального та особистого життя жінок, з особливим наголосом на тісний зв'язок матерей та дітей
18 червня Ольга Костянтинівна — велика княжна, королева-консорт Греції, регент Греції у листопаді — грудні 1920 року.
21 червня Вакар Володимир Вікторович — російський адвокат, революційний діяч.
20 липня Дзержинський Фелікс Едмундович — політичний діяч Російської імперії, Радянської Росії та СРСР, державний діяч Радянської Росії та СРСР, професійний революціонер. Один із засновників ВЧК та організаторів «червоного терору» в Радянській Росії та на захоплених Червоною армією територіях
22 липня Кудрицький Павло Михайлович — український режисер, актор. Учень Леся Курбаса. Театральний псевдонім — Береза-Кудрицький
23 липня Васнецов Віктор Михайлович — російський художник, один з авторів розписів у Володимирському соборі в Києві.
1 серпня Ян Каспрович — польський поет-модерніст, працював у редакції газети «Kurier Lwowski». Згодом професор і ректор Львівського університету. Хрещений батько Андрія Франка
14 серпня Кнебель Йосип Миколайович — книговидавець, культуролог, меценат. Батько Марії Кнебель
21 серпня Уг'єн Вангчук — перший король Бутану. У 1907 році він зійшов на трон, заснувавши нову династію і об'єднавши Бутан. До цього він був пенлопом дзонга Тонгса. Базуючись в центральному Бутані, він зміг перемогти своїх супротивників у громадянських війнах і бунтах 1882 — 1885 років
23 серпня Рудольф Валентіно — відомий американський кіноактор, італійського походження. Зірка німого кіно, творець типа «екзотичного героя-коханця» у 15 фільмах. Автор ліричної збірки віршів «Мрії»
11 вересня Мацуносуке Оное — японський актор театру та кіно. Його справжнє ім'я Цурузо Накамура. У кіно знімався під псевдонімами Юкіо Кокі, Таміяку Оное, чи Цунусабуру Оное, а в театрі кабукі під ім'ям Цурусабуру Оное. Мав надзвичайну популярність, з'явився у понад 1000 кінострічок та був першою суперзіркою японського кінематографу
15 вересня Рудольф Крістоф Ойкен — німецький письменник і філософ.
25 вересня Заячківський Тит Йосипович — український громадський та політичний діяч у Галичині. Протягом 1895–1901 років — посол до Галицького крайового сейму
4 жовтня Жан Мішель Ґандоґе — французький ботанік, міколог та лікар.
6 жовтня Гнатюк Володимир Михайлович — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач та громадський діяч, член-кореспондент Петербурзької АН , академік АН України , член Чеського наукового товариства , Празької та Віденської Академії наук.
9 жовтня Абашидзе Васо Олексійович — грузинський актор.