Люди, що померли в 1921 році

2 січня Чернов Дмитро Костянтинович — російський учений в області металургії, металознавства, термічної обробки металів.
2 січня Франц Дефреггер — австрійський художник жанрового та історичного живопису, представник мюнхенської школи образотворчого мистецтва.
2 січня Теобальд Бетман-Гольвег — німецький державний діяч, рейхсканцлер Німеччини в 1909–1917 роках. У своїй політиці спирався на юнкерство і буржуазію, жорстоко розправлявся з робітничим рухом, активно готував країну до війни. Вийшов у відставку 1917 у зв'язку з провалом політичного курсу і скрутним становищем німецької армії на фронтах
3 січня Пархоменко Олександр Якович — учасник бойових дій в Україні 1917—1921 рр., червоний командир.
6 січня Карпов Лев Якович — учений, революціонер, організатор хімічної промисловості.
8 січня Позен Леонід Володимирович — український скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв.
16 січня Магнус Нюрен — шведський і російський астроном, член-кореспондент Петербурзької АН.
23 січня Леонтович Микола Дмитрович — український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть»
28 січня Березняк Саватій Іванович — педагог, економіст, український громадський і політичний діяч, член Української Центральної Ради, голова Всеукраїнської Ради військових депутатів.
4 лютого Ксав'є Меллері — визначний бельгійський художник-символіст.
7 лютого Дутов Олександр Ілліч — російський військовий діяч, генерал-лейтенант , учасник російсько-японської та Першої світової війн, отаман Оренбурзького козацького війська , генерал-губернатор Семиріченської області.
8 лютого Кропоткін Петро Олексійович — російський та європейський революціонер - теоретик анархізму, публіцист, географ і геолог; князь.
11 лютого Коцовський Володимир Миколайович — український літературознавець, філолог, письменник, перекладач, педагог.
27 лютого Карл Менґер — нім. Karl Menger — австрійський економіст, відомий внеском у теорію ціноутворення, засновник Австрійської школи економіки
2 березня Пахульський Генріх Альбертович — польський російський композитор, піаніст та музичний педагог.
2 березня Нікола I Петрович — князь Чорногорії , король Чорногорії. Він був також відомий і як обдарований письменник та поет. Серед інших виділяється патріотична пісня його авторства "Онамо, намо" , яка пізніше стала національним гімном Королівства Чорногорія і зараз є популярною народною піснею
3 березня Пітер Кейперс — нідерландський архітектор, чиє ім'я найчастіше пов'язують з будівлями центрального залізничного вокзалу та Державного музею в Амстердамі, що є найбільш репрезентативними в творчості, також автор проектів-будівничий понад 100 церков у Нідерландах і Бельгії, ретельний дослідник і реставратор багатьох нідерландських історико-архітектурних пам'яток.
10 березня Александер Роше — шотландський художник, представник творчої спілки «Хлопці Глазго».
11 березня Шерберн Веслі Бернгем — американський астроном.
16 березня Кащенко Адріан Феофанович — український письменник, автор численних прозових творів про вікопомну героїку Запорозької Січі. Його перу належать оповідання — «Запорожська слава», «На руїнах Січі», «Мандрівка на пороги», у повістях «З Дніпра на Дунай», «Зруйноване гніздо» він показав трагічну долю козацтва після знищення Запорозької Січі. Створив галерею портретів національних героїв України у творах: «Над Кодацьким порогом» ; «Гетьман Сагайдачний», «Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запорожжя»
17 березня Жуковський Микола Єгорович — видатний російський науковець, творець аеродинаміки як науки, основоположник сучасної гідро- і аеромеханіки, член-кореспондент Петербурзької АН з 1894 року.
28 березня Аґенор Ґолуховський (молодший) — польський граф, австрій­ський дипломат і державний діяч. Син Ґолуховського. Доктор права
1 квітня Костанді Леонід Васильович — офіцер російської армії. Полковник. Діяч білого руху. Автор записок «Від Ревеля до Збруча», присвячених початковому перебігу Першої світової війни
6 квітня Суренянц Вардгес Акопович — вірменський художник, архітектор і теоретик мистецтва. Вважається основоположником історичного жанру у вірменському живописі і засновником сучасного стилю вірменської книжкової графіки
8 квітня Залозний Петро Федорович — український мовознавець, педагог, письменник.
2 травня Латишев Василь Васильович — російський філолог-класик, епіграфіст, історик.
2 травня Йосеф Хаїм Бреннер — івритомовний письменник, літературний критик і перекладач, один з піонерів сучасної літератури на івриті.
23 травня Август Нільсон — шведський легкоатлет, олімпійський чемпіон з перетягування канату.
25 травня Дядченко Григорій Кононович — український художник-реаліст.
5 червня Жорж Фейдо — французький комедіограф.
11 червня Ауґустс Бєрце — латиський письменник, більшовицк, діяч короткочасно існуючої Латвійської Соціалістичної Радянської Республіки.
20 червня Петров Микола Іванович — історик української літератури і науки, етнограф. Колега і друг Опанаса Івановича Булгакова, хрещений батько Михайла Опанасовича Булгакова та його сестри Варвари
30 червня Щусь Федосій Юстинович — український революціонер, анархіст, один із провідних командирів Революційної Повстанської Армії махновців, "права рука" Нестора Махна.
2 липня Самойлова Конкордія Миколаївна — професійна революціонерка, діячка жіночого пролетарського руху. Член ВУЦВК
13 липня Габрієль Ліппман — Йонас Ліппман фр. Gabriel Lippmann; 16 серпня 1845, Боннвуа
24 липня Сергєєв Федір Андрійович — російський професійний революціонер, партійний та державний діяч, засновник Донецько-Криворізької Радянської Республіки.
2 серпня Енріко Карузо — італійський оперний співак, тенор.
5 серпня Дімітріос Ралліс — грецький політик, п'ять разів займав пост прем'єр-міністра країни.
7 серпня Блок Олександр Олександрович — російський поет, драматург, перекладач.
8 серпня Юхані Ахо — фінський письменник, перекладач, журналіст. До 1907 року Ахо Юхані звався Йоганнес Бруфельдт , допоки сам змінив ім'я
16 серпня Петро I Карагеоргієвич — третій король Сербії, перший король сербів, хорватів та словенців з роду Карагеоргієвичів.
26 серпня Гумільов Микола Степанович — російський поет, представник акмеїзму. Чоловік Анни Ахматової, 5 серпня 1918 року розлучився з нею. Батько Лева Гумільова
28 серпня Чупринка Григорій Авраамович — український поет, політик, борець за самостійність України. Прізвище Чупринки взяв за підпільний псевдонім генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич
28 серпня Андрух Іван Антонович — український військово-політичний діяч, командир полку Дієвої армії УНР.
31 серпня Карл фон Бюлов — німецький воєначальник Прусської армії, генерал-фельдмаршал Німецької імперської армії. Учасник австро-прусської, французько-прусської та Першої світової війн
4 вересня Котарбінський Вільгельм Олександрович — київський художник польського походження. Працював у галузі монументального, монументально-декоративного та станкового живопису. Яскравий представник академізму та символізму в живописі
12 вересня Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна — українська акторка.
13 вересня Альфред Грандідьє — французький натураліст і дослідник.
22 вересня Іван Вазов — болгарський письменник і громадський діяч.
27 вересня Енгельберт Гумпердінк — німецький композитор.