Люди, що померли в 1914 році

12 січня Поляков Лазар Соломонович — російський банкір, громадський діяч, меценат і благодійник. Брат банкіра Якова Полякова та залізничного концесіонера Самуїла Полякова
20 січня Карл Генрих Фердинанд Розенбуш — німецький петрограф і геолог.
24 січня Девід Ґілл — шотландський астроном, член Лондонського королівського товариства.
1 лютого Альберт Гюнтер — німецький та британський зоолог. Прийшов на роботу в Британський музей як іхтіолог у 1857 році. У 1875 році зайняв посаду хранителя відділу зоології Британського музею після смерті Джона Едварда Ґрея. Описав декілька видів риб рептилій і ссавців
16 лютого Аокі Сюдзо — японський політичний і державний діяч, дипломат періоду Мейдзі. 5-й, 6-й, 15-й міністр закордонних справ Японії
19 лютого Орловський Володимир Донатович — український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв, тесть художника Пимоненка.
20 лютого Сєдов Георгій Якович — російський гідрограф, полярний дослідник, старший лейтенант. Організатор невдалої експедиції до Північного полюса. , під час якої помер, не досягнувши заявленої мети, пройшовши приблизно 200 кілометрів з необхідних 2000 км
26 лютого Семенов-Тянь-Шанський Петро Петрович — російський географ, статистик та мандрівник. Під його керівництвом створено багатотомне видання «Россия. Полное географическое описание нашого отечества» , у якому 7 і 14 томи присвячені Україні
26 лютого П'єр Сувестр — французький письменник та журналіст, відомий в першу чергу культовою серією романів про невловимого злодія Фантомаса, які були написані у співавторстві з Марселем Алленом.
1 березня Тур Аулін — шведський композитор, диригент та скрипаль. Представник романтизму в музиці. Брат відомої шведської піаністки Вальборг Аулін, близький друг композитора Вільгельма Стенгаммара
1 березня Гілберт Елліот-Мюррей-Кінінмонд — *9 липня 1845, Лондон †1 березня 1914, Лондон, Англія &nbsp - 4-й Граф Минто, политик, дипломат, 8-й Генерал-губернатор Канади після федерація і 17-й Генерал-губернатор Індії.
12 березня Джордж Вестінгауз — американський промисловець, інженер та підприємець, засновник компанії «Вестінгауз Електрик».
16 березня Гоба Шарль Альбер — швейцарський юрист и політик, лауреат Нобелівскої премії миру за 1902 рік спільно з Елі Дюкомменом.
17 березня Антун Густав Матош — хорватський письменник, поет, публіцист і критик; представник літератури модерну.
23 березня Рафка Петра Хобок Ар-Рейс — Ребекка Пéтра Хоббок Ар-Реєс, Ребекка П'єретта Арре, Рафка Бутроса Ар-Рейс, англ. Rafqa Pietra Choboq Ar-Rayès, 29 червня 1832 — 23 березня 1914 р., відома також як Свята Рафка. Ліванська маронітська свята, канонізована 10 червня 2001 р
25 березня Фредерик Містраль — провансальський поет і лексикограф. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1904 рік
30 березня Джон Генрі Пойнтінг — англійський фізик, член Лондонською королівського товариства , віце-президент в 1910-11.
2 квітня Пауль Гейзе — німецький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1910 року «за художність, ідеалізм, які він демонстрував упродовж усього свого довгого і продуктивного творчого шляху в якості ліричного поета, драматурга, романіста і автора відомих всьому світу новел». Він видав 24 томи новел, 6 романів, близько 60 п'єс і 9 поетичних збірок
6 квітня Юзеф Хелмонський — польський маляр-пейзажист.
7 квітня Михальчук Костянтин Петрович — визначний мовознавець та етнограф, член Київської Старої Громади, дійсний член НТШ у Львові, Українського Наукового Товариства у Києві, Історичного Товариства Нестора-Літописця. У своїй праці "Наречия, поднаречия и говоры Южной России виступив основоположником української діалектології. Автор багатьох праць з терену мовознавства
7 квітня Мухаммед Аюб-хан — афганський військовий та політичний діяч другої половини XIX століття. У березні — травні 1880 року — емір Афганістану, з березня 1880 до жовтня 1881 року — емір Герата, у липні-вересні 1881 — емір Кандагара
8 квітня Якуб Арбес — чеський письменник й журналіст. Мав псевдоним Йозеф свобода
13 квітня Харитоненко Павло Іванович — український меценат, цукрозаводчик, підприємець та промисловець. Син сумського цукрозаводчика Івана Герасимовича Харитоненка
19 квітня Чарлз Сандерс Пірс — американський філософ, логік, математик та природознавець, засновник прагматизму.
24 квітня Пауліна Вюртемберзька (1854—1914) — принцеса Вюртемберзька з Вюртемберзького дому, донька герцога Вюртемберзького Євгена та принцеси цу Шаумбург-Ліппе Матильди Августи, 1880 добровільно зреклася всіх титулів для морганатичного шлюбу із лікарем Мельхіором Віллемом та прийняла ім'я фрау Кірбах. Через це, а також прихильність до Соціал-демократичної партії, отримала прізвисько «Червона принцеса»
28 квітня Арсеній (Брянцев) — Архієпископ Арсеній - український релігійний діяч часів Російської імперії. Єпископ синодальної Російської Православної Церкви з титулом «архієпископ Харківський і Охтирський»
6 травня Джон Кемпбелл — *8 червня 1845, Лондон, Англія † 5 червня 1914, 9-й Герцог Аргайл і 4-й Генерал-губернатор Канади.
28 травня Пауль Маузер — німецький інженер-зброяр і промисловець.
14 червня Едлай Евінг Стівенсон I — американський політик і 23-й віце-президент США з 1893 по 1897 рік.
21 червня Берта фон Зуттнер — австрійська новелістка, радикальна пацифістка та перша жінка-лауреат Нобелівської премії миру.
23 червня Бгактівінода Тгакур — крішнаїтський святий, богослов, письменник і проповідник.
28 червня Софія Хотек — морганатична дружина австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда, вбита разом з ним в Сараєво напередодні Першої світової війни.
28 червня Франц Фердинанд — австрійський ерцгерцог, з 1896 — наступник престолу Австро-Угорської монархії.
1 липня Герман Йозеф Клейн — німецький астроном і метеоролог.
3 липня Калужняцький Омелян Ієронімович — руський науковець та громадський діяч на Буковині кін. ХІХ-поч. ХХ ст.ст
11 липня Бернер Яків Миколайович — київський купець 1-ї гільдії, власник цегельних заводів. Гласний думи кількох скликань, меценат
31 липня Жан Жорес — французький політичний діяч, історик, філософ, теоретик соціалізму. Народився в місті Кастр в середовищі буржуазії, отримав блискучу освіту, по тому розпочав спосіб життя притаманний селянам та провінціалам, все своє життя залишався прив'язаним до рідних країв
2 серпня Волховський Фелікс Вадимович — визначний український діяч російського та міжнародного революційного руху, журналіст, видавець, письменник, перекладач.
5 серпня Єсипова Анна Миколаївна — російська піаністка і музичний педагог.
9 серпня Роке Саенс Пенья — аргентинський адвокат і політик, учасник Тихоокеанської війни. Був президентом Аргентини у 1910—1914 роках. Син Луїса Саенса Пеньї
11 серпня Трітшель Карл Генріхович — клініцист, фтизіатр, невропатолог, доктор медицини , заслужений ординарний професор , завідувач кафедри спеціальної патології і терапії з госпітальною клінікою Київського університету св. Володимира
12 серпня Богданович Анатолій Максимович — український письменник, журналіст. Псевдоніми — Богдан-Сокольський М., Сокольський Богдан
14 серпня Джордж Гатсон — британський легкоатлет, олімпійський медаліст.
17 серпня Самсонов Олександр Васильович — російський воєначальник, генерал від кавалерії. Був командиром у російсько-японській та Першій світовій війнах. Під час другої командував 2-ю армією. Вчинив самогубство після розгромної поразки в битві під Танненбергом в ході Східно-Прусської операції
26 серпня Ясюкович Ігнатій Ігнатович — визначний польський промисловець. Керуючий Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства
26 серпня Нестеров Петро Миколайович — російський пілот, перший виконавець «петлі Нестерова».
28 серпня Лядов Анатолій Костянтинович — російський композитор, диригент і педагог, професор Петербурзької консерваторії.
6 вересня Сандович Максим Тимофійович — лемківський священик, пропагандист православ'я та руської ідеї на Лемківщині, канонізований Польської автокефальною православною церквою.
11 вересня Ісмаїл Гаспринський — нар. 8 березня 1851, Улу-Сала — † 11 вересня 1914, Бахчисарай — кримськотатарський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Ісмаїл Гаспринський був відомий як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар, модернізатор їх традиційної ісламської культури
15 вересня Де ла Рай — Якобус Геркулаас Де ла Рай , відомий, як Коос Де ла Рай був бурським генералом протягом Другої англо-бурської війни 1899-1902, і одним із загально визнаних і найсильніших лідерів цієї війни, національний герой африканерського народу. Загалом він визнаний як найхоробріший з бурських генералів протягом Другої англо-бурської війни і однією з ключових фігур національно-визвольного руху бурів. Його партизанська тактика продемонструвала значну ефективність. Де ла Рай виступав проти війни до самого кінця, але коли він одного разу був звинувачений у боягузтві на сесії фольксрааду , він відповів, що якщо час для війни настав, він буде боротися довше, ніж ті, що зараз кричать про війну, а потім здадуться. Він довів це