Люди, що померли в 1913 році

5 січня Луі-Поль Кайєте — французький інженер-металург.
20 січня Хосе Ґвадалупе Посада — мексиканський гравер та ілюстратор.
22 січня Підвисоцький Володимир Валеріанович — український патолог, ендокринолог, імунолог, мікробіолог. Основоположник київської школи патологів. Член-кореспондент Анатомічного товариства у Парижі. Член-кореспондент Імператорської військово-медичної академії. Ординарний почесний член Королівського інституту експериментальної терапії у Франкфурті-на-Майні
2 лютого Густаф де Лаваль — шведський інженер та винахідник з французькими коренями.
22 лютого Фердинанд де Сосюр — швейцарський лінгвіст, засновник структуралізму, вважається батьком сучасної лінгвістики і одним з найвидатніших науковців 20 століття.
6 березня Пауль Фрідріх Август Ашерсон — німецький ботанік, історик, етнограф і лінгвіст.
10 березня Гаррієт Табмен — борець проти рабства негрів в США, героїня негритянського народу.
17 березня Митрак Олександр Андрійович — український письменник, фольклорист і етнограф Закарпаття.
18 березня Георг I (король Греції) — другий король незалежної Греції з династії Глюксбургів, правив у період 1863—1913 рр. Другий син короля Данії Крістіана IX
27 березня Шлейфер Георгій Павлович — архітектор і громадський діяч, жив і працював у Києві.
31 березня Джон Пірпонт Морган — американський підприємець, банкір та фінансист.
4 квітня Колчак Василь Іванович — військовий інженер, металург Російської імперії українського козацького походження, нащадок сотника бузького козацького війська Лук'яна Колчака і турецького воєначальника Ільяша Колчака-паші. Генерал-майор. Батько адмірала Олександра Колчака
9 квітня Аддісон Браун — американський ботанік, федеральний суддя США.
12 квітня Коцюбинський Михайло Михайлович — український письменник, громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один із активних діячів Братства тарасівців.
16 квітня Артинов Михайло Григорович — архітектор. Старший брат вінницького архітектора Григорія Артинова
16 квітня Мирослав Кралєвич — хорватський живописець і графік. Один з творців хорватської школи живопису XX століття
2 травня Жан Антуан Танкред Огюст — генерал, президент Гаїті з 8 серпня 1912 до 3 травня 1913 року.
11 травня Рубець Олександр Іванович — фолкльорист, хоровий диригент і педагог родом з Харківщини; закінчив Петербурзьку Консерваторію , у якій пізніше викладав теорію музики і хоровий спів.
25 травня Владислав Лозинський — польський історик, дослідник культури, мистецтвознавець, журналіст, публіцист, письменник , колекціонер творів мистецтва, науковий секретар Оссоленіуму, шляхтич, політик-консерватор. Посол Райхсрату Австро-Угорщини
8 червня Емілі Девісон — Вілдінг Девісон - войовничий активіст, боролася за жіночий суфражизм у Британії. Вона була запроторена до в'язниці у зв'язку з 9 різними причинами і примусово годована 49 разів. Е.Девісон відома тим, що кинулася під колеса колісниці короля Джорджа V
21 червня Забіла-Врубель Надія Іванівна — українська оперна співачка.
28 червня Кампус Салес — бразильський політичний діяч. Був адвокатом, належав до республіканської паулістської партії. З 1885 був депутатом; відстоював відміну рабства, яке він знищив в своєму маєтку. Взяв діяльну участь в перевороті 1889 року, що перетворив імперію на республіку, і недовго був міністром юстиції. Пізніше був сенатором, потім губернатором рідного штату Сан-Паулу, де в 1893 усмирив повстання. У 1898—1902 був президентом Бразильської республіки
7 липня Руднєв Всеволод Федорович — російський контр-адмірал , герой російсько-японської війни.
13 липня Лемоньє Каміль — бельгійський письменник і мистецтвознавець. Походив з фламандської сім'ї, писав французькою мовою. Один з організаторів «Молодої Бельгії»
19 липня Леся Українка — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі
28 липня Авдиковський Орест Арсенович — український письменник, публіцист, редактор, громадський діяч. Член Ставропігійського інститу, «Народного Дому» , Товариства ім. Качковського, голова Товариства слов'янських журналістів
29 липня Авсєєнко Василь Григорович — 17 січня 1842, Московська губернія — 11 серпня 1913, Санкт-Петербург — белетрист, критик і публіцист; дворянин; був чиновником особливих доручень.
20 серпня Карл Людвіг фон Бар — німецький правознавець-криміналіст, професор кримінального права Гетінгенського та низки інших німецьких університетів.
22 серпня Яблоновський Александер Валеріан — † 22 серпня 1913, Куяльницький лиман біля Одеси — польський історик й етнограф.
23 серпня Усатов Дмитро Андрійович — російський артист опери , концертний співак, антрепренер і вокальний педагог. Чоловік співачки П. Тереніної
26 серпня Каменський Федір Федорович — російський скульптор.
9 вересня Поль де Смет де Наєр — бельгійський католицький політичний діяч.
15 вересня Арміній Вамбері — угорський тюрколог, мандрівник по Середній Азії.
23 вересня Петрушевич Антоній Степанович — історик, філолог, дослідник історії Галичини, священик УГКЦ, належав до москвофільского напрямку. Дід отця Корнила Сеника
28 вересня Альфред Іст — англійський живописець і гравер.
29 вересня Рудольф Дізель — німецький інженер, винахідник, створив двигун внутрішнього згорання, названого на його честь - дизельний двигун.
30 вересня Безперчий Дмитро Іванович — український художник і педагог.
10 жовтня Кацура Таро — японський політичний і державний діяч, військовик, фінансист, дипломат. Генерал Імперської армії, учасник громадянської і японсько-китайської воєн. Прем'єр-міністр Японії. Генерал губернатор Тайваню , міністр армії , міністр внутрішніх справ , міністр культури , міністр фінансів , міністр закордонних справ , міністр печатки. Перший ректор університету Такусьоку. Доклав зусиль для перемоги Японії над Російською імперією в 1905 році. Герцог, ґенро. Інше ім'я — Кацура Кійодзумі
13 жовтня Соболєв Леонід Миколайович — російський генерал, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, 6-й прем'єр-міністр Болгарії.
20 жовтня Кирпичов Віктор Львович — заслужений професор, один з найвидатніших учених-механіків, талановитий інженер і педагог, організатор вищої технічної освіти та відомий громадський діяч, засновник і перший директор Харківського технологічного інституту , засновник і перший директор Київського політехнічного інституту. Почесний член Російського технічного товариства, засновник і голова Південноросійського товариства технологів, у подальшому — почесний його член
23 жовтня Едвін Клебс — німецький бактеріолог і патологоанатом.
7 листопада Альфред Рассел Воллес — британський натураліст, мандрівник, географ, біолог і антрополог. Воллес був добре відомий завдяки тому, що він самостійно дійшов до розуміння теорії еволюції шляхом природного відбору й одночасним публікуванням разом з Чарльзом Дарвіном статті на цю тему в 1858 Воллес здійснив широкі польові дослідження: спочатку в басейні річки Амазонка, а згодом на Малайському архіпелазі, де встановив Лінію Волеса, що розділяє Індонезійський архіпелаг на дві окремі частини, з яких на одній тварини близькі до відповідних австралійських, а на другій — види здебільшого мають азійське походження. Його у XIX сторіччі вважали провідним фахівцем з географічного поширення тваринних видів та іноді називали "батьком біогеографії". Воллес був одним з видатних мислителів-еволюціоністів XIX століття і зробив, крім одночасного з Дарвіном відкриття природного відбору, внесок у розвиток еволюційної теорії. Наприклад, поняття про попереджувальне забарвлення у тварин, яке сигналізує хижака про те, що тварина гірка на смак чи отруйна, та ефект Воллеса – гіпотеза про те, як природний відбір міг сприяти видоутворенню через підтримання розвитку бар’єра від схрещування
18 листопада Міллер Всеволод Федорович — видатний російський вчений, фольклорист, етнограф, мовознавець і Археологія. Відомий як один і з засновників сходознавчих студій і освіти в Російській імперії
22 листопада Токуґава Йосінобу — 15-й сьоґун сьоґунату Едо. Період правління: 10 січня 1866 — 3 січня 1868 року. Повернув державну владу в Японії Імператору, ставши останнім сьоґуном в історії Японії. Після поразки у війні Босін 1868 — 1869 прибічників реставрації сьоґунату, полишив політику. З 1902 року був депутатом Палати перів Імперського Парламенту Японії
24 грудня Якоб Брьоннум Скавеніус Еструп — данський політик, голова Ради у 1875–1894 роках. Був лідером правої консервативної партії Гьойре, мав прізвисько «Данського Бісмарка»
26 грудня Амброз Бірс — видатний американський письменник і журналіст, провідний публіцист-сатирик свого часу, поет. Автор короткої прози, нарисів, есе, бувальщин і байок, поезій. Найбільше відомий завдяки своїм військовим і містичним / страшним оповіданням , сатиричного «Словника від Лукавого»
30 грудня Софія Нассауська — королева-консорт Швеції та Норвегії , принцеса з дому Нассау-Вайлбург, донька герцога Вільгельма Нассау та Пауліни Вюртемберзької, дружина короля Оскара II.
31 грудня Сет Карло Чандлер — американський астроном.