1913 рік в історії

Події 1913 року в хронологічному порядку

12 січня Йосип Джугашвілі вперше підписався псевдонімом «Сталін»
15 лютого У Нью-Йорку відкрилася перша виставка авангардного мистецтва
18 лютого Педро Ласкуран встановив рекорд, пробувши на посаді президента Мексики одну годину. Він прийняв присягу, призначив спадкоємця й пішов у відставку
6 березня Вперше в пресі згадане слово «джаз»
12 березня Канберра стала столицею Австралії
18 березня У Салоніках убито короля Греції Георга I
19 березня В «Метрополітен-опера» в Нью-Йорку вперше повністю виконана опера Модеста Мусоргського «Борис Годунов»

Топ 7 найвідоміших людей, що народилися в 1913 році

9 січня Річард Ніксон — 37-й Президент Сполучених Штатів Америки , від Республіканської партії.
4 лютого Роза Паркс — американська громадська діячка, з чиїм ім'ям пов'язаний початок масової боротьби чорношкірих за рівні права в Америці.
14 липня Джеральд Форд — Рудольф Форд, мол. * 14 липня 1913 — † 26 грудня 2006 — 38-й президент США
16 серпня Менахем Бегін — політичний діяч Ізраїлю, сьомий прем'єр-міністр Ізраїлю від червня 1977 до 1983, лауреат Нобелівської премії миру.
5 листопада Вів'єн Лі — англійська акторка, лауреат двох премій «Оскар» — за ролі Скарлет О'Хари «Віднесені вітром» і Бланш Дюбуа. Талановита театральна акторка, вона часто співпрацювала зі своїм чоловіком, актором і режисером Лоуренсом Олів'є, як у театрі, так і в кіно. Протягом своєї тридцятирічної кар'єри вона грала різноманітні ролі: від героїнь комедій Ноела Коварда й Бернарда Шоу до класичних шекспірівських характерів: Офелію, Клеопатру, Джульєту й леді Макбет
7 листопада Альбер Камю — французький романіст, філософ, публіцист, один з лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року
18 грудня Віллі Брандт — німецький та європейський політик — соціал-демократ, державний діяч, лауреат Нобелівської премії миру.

Топ 7 найвідоміших людей, що померли в 1913 році

22 лютого Фердинанд де Сосюр — швейцарський лінгвіст, засновник структуралізму, вважається батьком сучасної лінгвістики і одним з найвидатніших науковців 20 століття.
10 березня Гаррієт Табмен — борець проти рабства негрів в США, героїня негритянського народу.
18 березня Георг I (король Греції) — другий король незалежної Греції з династії Глюксбургів, правив у період 1863—1913 рр. Другий син короля Данії Крістіана IX
19 липня Леся Українка — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі
29 вересня Рудольф Дізель — німецький інженер, винахідник, створив двигун внутрішнього згорання, названого на його честь - дизельний двигун.
7 листопада Альфред Рассел Воллес — британський натураліст, мандрівник, географ, біолог і антрополог. Воллес був добре відомий завдяки тому, що він самостійно дійшов до розуміння теорії еволюції шляхом природного відбору й одночасним публікуванням разом з Чарльзом Дарвіном статті на цю тему в 1858 Воллес здійснив широкі польові дослідження: спочатку в басейні річки Амазонка, а згодом на Малайському архіпелазі, де встановив Лінію Волеса, що розділяє Індонезійський архіпелаг на дві окремі частини, з яких на одній тварини близькі до відповідних австралійських, а на другій — види здебільшого мають азійське походження. Його у XIX сторіччі вважали провідним фахівцем з географічного поширення тваринних видів та іноді називали "батьком біогеографії". Воллес був одним з видатних мислителів-еволюціоністів XIX століття і зробив, крім одночасного з Дарвіном відкриття природного відбору, внесок у розвиток еволюційної теорії. Наприклад, поняття про попереджувальне забарвлення у тварин, яке сигналізує хижака про те, що тварина гірка на смак чи отруйна, та ефект Воллеса – гіпотеза про те, як природний відбір міг сприяти видоутворенню через підтримання розвитку бар’єра від схрещування
26 грудня Амброз Бірс — видатний американський письменник і журналіст, провідний публіцист-сатирик свого часу, поет. Автор короткої прози, нарисів, есе, бувальщин і байок, поезій. Найбільше відомий завдяки своїм військовим і містичним / страшним оповіданням , сатиричного «Словника від Лукавого»