Люди, що померли в 1903 році

12 січня Герман Вендланд — німецький ботанік, садівник, директор ботанічного саду у Ганновері, син німецького ботаніка та садівника Генріха Лудольфа Вендланда та внук німецького ботаніка, садівника та садового інспектора Йоганна Крістофа Вендланда.
19 січня Терещенко Нікола Артемійович — український підприємець та благодійник, старший син засновника династії Терещенків Артемія Яковича Терещенка.
1 лютого Джордж Габрієль Стокс — британський математик і фізик ірландського походження.
6 лютого Петко Каравелов — болгарський політик, один із вождів Ліберальної партії, а пізніше керівник Демократичної партії. Молодший брат письменника Любена Каравелова й тесть поета Пейо Яворова
11 лютого Терещенко Іван Миколайович — підприємець, доброчинник.
20 лютого Воронін Михайло Степанович — російський ботанік, альголог, міколог та фітопатолог, автор ряду досліджень онтогенезу та екології грибів.
26 лютого Річард Джордан Гатлінг — американський винахідник, конструктор зброї, винахідник першої вдалої моделі кулемета — гармати Гатлінга.
11 березня Сухово-Кобилін Олександр Васильович — російський філософ, драматург, перекладач. Почесний академік Петербурзької академії наук
14 березня Константінос Паспатіс — грецький тенісист, бронзовий призер літніх Олімпійських ігор 1896 в Афінах.
28 березня Щербина Григорій Степанович — видатний російський дипломат, вчений українського походження.
3 квітня Гаррієт Лейн — племінниця 15-го президента США Джеймса Б'юкенена і Перша леді США з 1857 по 1861. Є однією з небагатьох господинь Білого дому, яка не перебувала у шлюбі з президентом
28 квітня Джозая Віллард Ґіббс — американський математик та фізик, один із засновників векторного аналізу та математичної теорії термодинаміки.
30 квітня Франсуа Крепен — бельгійський ботанік.
4 травня Гоце Делчев — болгарський революціонер, учасник антиосманського національно-визвольного руху балканських народів на території історичної Македонії, визначний діяч Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації. Національний герой Болгарії та Республіки Македонії
6 травня Захарія Абрагамович — караїмський поет з Галичини.
7 травня Станюкович Костянтин Михайлович — російський письменник, відомий творами на теми із життя військово-морського флоту.
8 травня Поль Ґоґен — французький художник-імпресіоніст. Народився в Парижі 7 червня 1848 Живописом зайнявся в 26 років, перед тим змінивши декілька професій. Не отримавши художньої академічної освіти, він починає самонавчання, досліджуючи твори улюблених художників, таких як Курбе, Делакруа, Сезан і Деґа. Сім'я Ґоґена нерідко переживає фінансову скруту, і,щоб утримувати дружину й чотирьох дітей, в 1887 він їде на будівлю Панамського каналу, де пише кілька екзотичних пейзажів. З 1897 Ґоґен бере участь у виставках художників-імпресіоністів. Деякий час він товаришував з Ван Ґоґом, але, через складні темпераментні характери, разом вони не змогли довго жити. В 1891 Ґоґен від'їжджає на Таїті, де в 1892 році пише аж 80 полотен. В 1901 році він остаточно перебирається на Хіва-Хоа, де бере собі в дружини молоду таїтянку, працює на повну силу: пише пейзажі, оповідання, працює журналістом. Помер Поль Ґоґен 8 березня 1903 р
13 травня Антоновський Геннадій Михайлович — цивільний інженер, київський губернський архітектор.
25 травня Мукімі — узбецький поет-демократ.
29 травня Дурново Іван Миколайович — російський державний діяч українського шляхетського походження.
2 червня Гушалевич Іван Миколайович — галицький поет, письменник і драматург, політичний діяч, журналіст, видавець, греко-католицький священик, теолог. Москвофіл, один з найбільших прихильників язичія
11 червня Олександр І Обренович — король Сербії з 1889 по 1903 рік, останній представник династії Обреновичів. Вбитий групою офіцерів-заколотників разом з дружиною, королевою Драгою, під час так званого Травневого переворотуукр
13 червня Левицький Остап Михайлович — український педагог, письменник, перекладач, громадсько-культурний діяч. Літературний псевдонім — Остап Ковбасюк
16 червня Федір Паскевич — російський генерал-лейтенант, генерал-ад'ютант з українського роду Паскевичів, єдиний син і спадкоємець генерал-фельдмаршала Івана Паскевича.
6 липня Зиґмунт Ґорґолевський — польський архітектор, автор численних споруд у Німеччині та Польщі, а також будівлі Великого міського театру у Львові.
7 липня Генріх Карл Гаусскнехт — німецький ботанік та фармацевт.
17 липня Джеймс Вістлер — англо-американський художник 2-ї половини 19 століття. Малював портрети, пейзажі, працював як графік, творив офорти і літографії. Прізвище пишуть і як Уістлер
22 серпня Роберт Гаскойн-Сесіл Солсбері — британський державний діяч з роду Сесілів, 44-й, 46-й та 49-й прем'єр-міністр Великої Британії у 1885, 1886—1892 та 1895—1902 роках, чотири рази був міністром закордонних справ , депутат палати громад від Консервативної партії, член палати лордів. Провадив імперіалістичну політику, спрямовану на збільшення території Британської імперії в Африці та інших регіонах. Батько Роберта Сесіла — ідеолога Ліги Націй
28 серпня Фредерік Лоу Олмстед — американський архітектор, ландшафтний дизайнер і журналіст.
13 вересня Бранденбург Микола Юхимович — російський археолог і військовий історик , музейний працівник, генерал-лейтенант. Учасник російсько-турецької війни 1877-1878. Член Імператорського Російського археологічного товариства
19 вересня Воробкевич Сидір Іванович — український буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, художник. Мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С.Волох та інші
24 вересня Оскар Берже-Левро — французький книготорговець зі Страсбурга, відомий філателіст, автор першого друкованого списку поштових марок , який передував каталогу марок Альфреда Потіке.
29 вересня Маркелл (Попель) — Єпископ Маркелл - єпископ Російської православної церкви, єпископ Полоцький і Вітебський.
4 жовтня Отто Вейнінгер — австрійський філософ. Він став відомий завдяки роботі «Стать і характер», що характеризується екстремальністю теорій, а також із-за його самогубства у колишній резиденції Людвіга ван Бетховена у Відні
16 жовтня Косач Михайло Петрович — український вчений-метеоролог та письменник, брат Лесі Українки і Ольги Косач-Кривинюк, автор ряду оповідань, друкованих в періодиці.
26 жовтня Віктор де Жонс'єр — французький композитор та музичний критик.
1 листопада Теодор Моммзен — німецький історик, філолог, юрист, політик і організатор науки. Найвидатніший історик 19-го ст. в галузі Історії античного Риму і Римського права
8 листопада Докучаєв Василь Васильович — природознавець, основоположник наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії.
11 листопада Рейтлінгер Едмунд Рудольфович — педагог, географ, дійсний статський радник.
12 листопада Каміль Піссарро — французький художник 19 ст., представник імпресіонізму. Малював пейзажі, натюрморти, іноді побутові картини і портрети
25 листопада Сабіно Арана — баскійський письменник. Засновник Баскійської націоналістичної партії, батько баскійського націоналізму
8 грудня Герберт Спенсер — англійський філософ і соціолог вікторіанської епохи британського індустріалізму, один з родоначальників еволюціонізму, ідеї якого користувалися великою популярністю в кінці XIX століття, засновник органічної школи в соціології, ідеолог лібералізму, адепт захисту природних прав людини, критик утилітаризму. Остаточно затвердив в науковому обігу термін «соціологія». Його соціологічні погляди є продовженням соціологічних переконань Сен-Сімона і Конта, певний вплив на розвиток ідеї еволюції зробили Ламарк і К.Бер, Сміт і Мальтус. З ім'ям Герберта Спенсера пов'язують два підходи до розгляду суспільних явищ:
23 грудня Леопольдіна Баденська — баденська принцеса з роду Церінґенів, донька принца Вільгельма Баденського та вюртемберзької принцеси Єлизавети Александріни, дружина князя Гогенлое-Лангенбургу Германа.
28 грудня Джордж Гіссінг — Роберт Гіссінг – англійський письменник, соціальний прозаїк, писав у натуралістичному жанрі. У його творах можна побачити перехід від вікторіанського роману до сучасного