Люди, що померли в 1889 році

12 січня Траутфеттер Рудольф — фон Траутфеттер — ботанік німецького походження. Ректор Київського університету Св. Володимира
17 січня Хуан Монтальво — еквадорський письменник і політичний оглядач з ліберальними поглядами.
23 січня Александр Кабанель — художник Франції, представник академізму і салонного мистецтва. Малював картини на міфологічні, біблійні сюжети, портрети, декоративні розписи
23 січня Домейко Ігнатій Іполітович — видатний геолог, мінералог, географ і етнолог, довголітній ректор Чилійського університету і член багатьох наукових товариств, один з найвідоміших вихованців Віленського університету, національний герой Чилі. Уродженець Білорусі, незадовго до його народження включеної до складу Російської імперії, який засвоїв культурні та політичні традиції Великого князівства Литовського, займає важливе місце в історії науки та культури Білорусі, Литви, Польщі та Чилі
8 лютого Барвінський Осип Григорович — український священик і письменник.
12 лютого Морі Арінорі — японський політичний і державний діяч, дипломат. Міністр культури Японії , один з авторів новітньої системи освіти Японії. Засновник університету Хітоцубасі. Голова «Товариства 1873». Член Токійської академії наук. Віконт
15 лютого Свистунов Петро Миколайович — декабрист, корнет лейб-гвардії Кавалергардського полку. Мемуарист
2 березня Людвік Варинський — один з головних діячів та ідеологів польського соціалістичного руху.
11 березня Карел Дежман — словен. Karel Dežman — словенський і австрійський політик, історик, археолог, ботанік і літератор. Був активним політиком, спочатку підтримував словенський національний рух, але розчарувавшись у ньому через його консерватизм, з 1862 став активним прихильником австрійського централізму і пронімецького культуртрегерства. Через це у Словенії його ім'я часто розглядається в негативному контексті
16 березня Вільгельм Темпель — німецький астроном і художник-графік, першовідкривач 5 астероїдів і 12 комет.
15 квітня Дам’ян де Вестер — святий Римсько-Католицької Церкви, член чоловічої монашої конгрегації Святійших Сердець Ісуса і Марії, священик, місіонер. Відомий як «отець Даміан прокаженних», «Апостол прокаженних». Вшановується у Римсько-Католицькій Церкві як покровитель хворих проказою, СНІДом, вигнанців
19 квітня Воррен Де ла Рю — англійський астроном.
23 квітня Євгенія Шведська — принцеса шведська та норвезька, донька короля Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької, композитор, музикант, художниця, скульптор, письменниця та філантроп.
25 квітня Толстой Дмитро Андрійович — російський державний діяч, з 1865 обер-прокурор синоду, в 1866–1880 — міністр народної освіти, згодом — внутрішніх справ, президент Академії Наук; один з найреакційніших міністрів. Толстой був ворогом українського руху, брав участь у підготовці Емського указу ; 1884 видав додаткове розпорядження про нагляд над українськими театральними трупами й українофілами. Почесний громадянин міста Сарапула, Удмуртія та почесний громадянин Сум
28 квітня Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович — російський письменник.
6 травня Генріх Густав Райхенбах — німецький ботанік-систематик, птерідолог і орнітолог; самий значний фахівець з орхідей в Німеччині XIX століття.
9 травня Абаза Олександр Михайлович — дійсний статський радник. У 1865–1868 роках — полтавський повітовий предводитель дворянства, у 1872–1888 роках — міський голова Полтави
17 травня Марія Фредеріка Пруська — † 17 травня 1889 — пруська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька принца Вільгельма Пруського та Марії Анни Гессен-Гомбурзької, дружина короля Баварії Максиміліана II, матір королів Людвіга II та Отто.
18 травня Альфред Потоцький — граф, польський і австрійський політичний діяч, маршалок Галицького Сейму, намісник Королівства Галичини і Лодомерії, другий ординат у Ланьцуті, австрійський шамбелян, таємний радник. Внук Яна «Непомуцена» Потоцького
27 травня Карл Фрідріх Вільгельм Йєссен — німецький ботанік та історик науки.
29 червня Гогоцький Сильвестр Сильвестрович — філософ, історик філософії, представник київської духовно-академічної філософської школи. Магістр богослов'я, доктор філософії та філології
5 липня Яків Ігнятович — сербський письменник-романист.
17 липня Алтинсарін Ібрай — казахський педагог-просвітитель, письменник, етнограф.
17 липня Августа Гессен-Кассельська — принцеса Гессен-Кассельська, донька принца Вільгельма та принцеси Данії Луїзи Шарлотти, дружина барона Карла Бліксен-Фінеке.
18 липня Домінго Санта Марія — чилійський державний діяч, адвокат, член ліберальної партії Чилі. У 1881–1886 роках президент Чилі, міністр закордонних справ та колоній Чилі у 1879 році, міністр внутрішніх справ Чилі у 1879–1880 роках, міністр фінансов Чилі у 1863–1864 роках, голова Сенату Чилі у 1888–1889 роках
30 липня Майлз Джозеф Берклі — англійський ботанік.
1 серпня Іван Кукулевич-Сакцинський — хорватський політичний діяч, історик, поет, драматург, діяч Хорватського національного відродження.
9 серпня Анненков Микола Іванович — російський ботанік, діяч в галузі сільського і лісового господарства.
20 серпня Козачковський Андрій Осипович — лікар. У 1835 закінчив Петербурзьку Медико-хірургічну академію
29 серпня Безобразов Володимир Павлович — російський економіст, академік Петеребурзької АН. Виступав проти кріпосного права, був прихильником буружуазних реформ, у проведенні яких сам брав активну участь
10 вересня Карл III (князь Монако) — князь Монако з династії Грімальді з 20 червня 1856 року до своєї смерті. Засновник славетного казино у Монте-Карло. Князь Карл III був сином Флорестана I та Марії Кароліни Жібер де Ламец. Одружився 28 вересня 1846 року на Антуанетті Гіслене де Мерод-Вестерло. За підтримки матері Карл активно розпочав реформи економіки князівства. Через втрату значної частини території та позбавлення ресурсів, князівство знаходилось у вкрай важкому фінансовому та економічному становищі. Ще у 1850-х роках було прийнято рішення влаштувати у Монако казино та з його допомогою залучити кошти у князівство, але через погану інфраструктуру та відсутність доброго транспортного сполучення ці спроби виявились невдалими. Карл III та його мати Кароліна створюють ігровий будинок «Товариство Морських Ванн та Коло Іноземців» для управління казино та готелями у селищі Спелюж, якому надали статус міста та нову назву, яка зараз є всесвітньо відомою, як Монте-Карло. 2 січня 1861 року з Наполеоном III було укладено угоду, відповідно до якої Монако офіційно передавало Франції Ментону та Рокбрюн, а Франція визнавала суверенітет Монако та сплачувала князівству компенсацію у розмірі 4 мільйонів франків. У 1865 році між Монако та Францією був укладений митний союз та офіційно встановлений кордон. Також була досягнута домовленість про будівництво через територію Монако залізничної гилки Ніцца — Генуя. У 1863 року на чолі казино стає директор Гамбургського ігорного дому Франсуа Блан, який отримав привілей керувати цією монополією протягом 50-ти років. Блан спромігся організувати казино та розгорнути діяльність, обсяги якої невдовзі перевищили всі очікування. За часів Карла III було здійснено благоустрій узбережжя, відкриті залізничні вокзали у Монако та Монте-Карло, відділення пошти та телеграфу. Він відновив чеканку золотих монет та друкування перших поштових марок Монако. Також Карл забезпечив релігійну незалежність князівства, досягнувши створення власної єпархії
22 вересня Вальтер Олександр Петрович — російський і український анатом та фізіолог. Професор кафедри фізіологічної анатомії та мікроскопії Київського Університету. Ініціатор будівництва та перший директор Анатомічного театру медичного факультету Київського Університету, який було збудовано за проектом архітектора Олександра Беретті
23 вересня Вілкі Коллінз — англійський письменник і драматург, популярний у Вікторіанську епоху, автор 30 романів, понад 60 оповідань, 14 п'єс. Серед найвідоміших творів Коллінза романи Жінка в білому, Місячний камінь. Коллінз вважається одним із засновників детективного жанру
28 вересня Луї Леон Сезар Федерб — французький генерал, губернатор Сенегалу, вчений-лінгвіст.
11 жовтня Джеймс Прескотт Джоуль — англійський фізик і пивовар.
17 жовтня Чернишевський Микола Гаврилович — російський публіцист і письменник родом з Саратова, ідеолог революційно настроєної інтелігенції.
18 жовтня Антоніо Меуччі — італійський вчений, якого вважають справжнім винахідником телефону. Саме він дійшов висновку про можливість перетворення звукової вібрації у електричні імпульси, що дозволяє передавати голос на дистанцію з допомогою дротів
19 жовтня Луїш I — король Португалії з 11 листопада 1861. Син Марії II та Фернанду II. Належав до дому Саксен-Кобург-Гота, офіційно вважався представником династії Браганса-Кобург. Отримав прізвисько Популярний
21 жовтня Ірінеу Еванжеліста ді Суза — бразильський бізнесмен, банкір і політик. За заслуги перед країною отримав титул барона і почесного віконта ді Мауа. Був головою Міністерства транспорта та розпочав розвиток багатох галузей промисловості в Бразилії. Серед його заслуг — будівництво першої в Бразилії залізниці
31 жовтня Лашкевич Олександр Степанович — український історик і громадський діяч.
30 листопада Буняковський Віктор Якович — український математик.
6 грудня Джефферсон Девіс — американський політик, перший і єдиний президент Конфедеративних Штатів Америки , лідер Півдня під час Громадянської війни в США.
12 грудня Роберт Браунінг — англійський поет.
12 грудня Боткін Сергій Петрович — російський лікар-терапевт, громадський діяч.
18 грудня Шпигоцький Опанас Григорович — український письменник першої половини 19 століття, син дрібного поміщика родом із Полтави.
19 грудня Кумані Михайло Миколайович (контр-адмірал) — російський морський офіцер, контр-адмірал, командир Севастопольського порту і Севастопольський градоначальник, учасник першої оборони Севастополя.
20 грудня Карл Лоренц — німецький інженер, винахідник, промисловець, засновник компанії «C. Lorenz AG»
31 грудня Ернест Сен-Шарль Коссон — французький ботанік.