Люди, що народилися в 1881 році

4 січня Рославець Микола Андрійович — російський і український композитор, скрипаль. Також музичний критик і громадський діяч
5 січня Свободін Григорій Семенович — український та російський радянський актор і режисер, громадський діяч, заслужений артист УРСР.
7 січня Хенрік Галеєн — німецький кінематографіст періоду німого кіно; працював як сценарист, режисер, актор.
9 січня Йозеф Оспельт — перший прем'єр-міністр Ліхтенштейну з 2 березня 1921 по 27 квітня 1922 року.
13 січня Єфімов Михайло Никифорович — авіатор та першопроходець часів Російської імперії.
13 січня Лотоцький Антін Львович — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань 1914–1920 років, активний член Пресової Кватири Українських Січових Стрільців, учитель Рогатинської приватної гімназії, дитячий письменник, журналіст і видавець.
14 січня Френсіс Ґледгейм Піз — американський астроном.
14 січня Алексєєв Василь Михайлович — російський рад. вчений-китаїст.
17 січня Альфред Редкліф-Браун — британський соціально-культурний антрополог, один з засновників структурного функціоналізму.
21 січня Ернст Фаст — шведський легкоатлет, бронзовий призер олімпійських ігор в марафоні.
21 січня Кічура Мелетій Омелянович — український правник, письменник, літературний критик, перекладач.
23 січня Ворошилов Климент Єфремович — Клим Ворошилов — радянський військовий та політичний діяч, двічі Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці, перший Маршал Радянського Союзу. У 1925–1940 роках нарком з військових і морських справ і нарком оборони СРСР. У 1953–1960 роках номінальний глава Радянської держави
25 січня Еллі Хойс-Кнапп — германський громадський діяч. Дочка Георга Фрідріха Кнаппа і Лідії Корганової , дружина першого президента ФРН Теодора Хойса
26 січня Марія Тереза Браганса — представниця португальської знаті, донька претендента на трон Португалії Мігеля Браганси та принцеси Турн-унд-Таксіс Єлизавети, дружина принца Турн-унд-Таксіс Карла Людвіга.
31 січня Павлова Анна Павлівна — російська артистка балету, одна з найвидатніших балерин XX століття.
31 січня Ірвінг Ленгмюр — американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії в 1932 році «за відкриття і дослідження в області хімії поверхневих явищ».
4 лютого Фернан Леже — французький художник, графік, скульптор, кінорежисер, один з піонерів кубізму.
7 лютого Ромуальд Олександрович Зямкевіч — білоруський бібліограф, історик літератури, публіцист, перекладач.
10 лютого Кеннет МакАртур — найбільш відомий як легкоатлет, переможець марафону в 1912—х Літніх Олімпійських іграх.
13 лютого Риков Олексій Іванович — радянський політичний і державний діяч, народний комісар внутрішніх справ , член Революційної військової ради Республіки , голова РНК СРСР і одночасно РНК РРФСР , який змінив на цих посадах Леніна.
16 лютого Альошин Павло Федотович — український та радянський архітектор та педагог, дійсний член Академії архітектури УРСР , почесний член Академії будівництва та архітектури УРСР , доктор архітектури. Автор більш ніж десяти архітектурних шедеврів, в основному в стилі російської та радянської класичної архітектурної школи, модерну та конструктивізму
19 лютого Муратов Павло Павлович — російський письменник, музейний працівник, мистецтвознавець.
27 лютого Свейнн Б'єрнссон — ісландський політик, правник та дипломат, перший президент Республіки Ісландія з часу здобуття незалежності 1944 року.
27 лютого Лейтзен Егберт Ян Брауер — нідерландський математик. Член Нідерландської АН , професор Амстердамського університету. В 1911 — 1913 одержав важливі результати в галузі топології. Очолював філософський напрям у математиці — інтуїціонізм
28 лютого Кім Гю Сік — південнокорейський політик. Віце-президент Тимчасового уряду Кореї
28 лютого Шилінговський Павло Олександрович — російський художник, гравер, педагог. Професор Петербурзької академії мистецтв
3 березня Цейтлін Лев Мойсейович — ― радянський скрипаль і педагог, доктор мистецтвознавства. Один з основоположників радянської школи скрипки
3 березня Аверченко Аркадій Тимофійович — російський письменник-сатирик і гуморист.
4 березня Тодор Александров — македонський та болгарський революціонер і політичний діяч, керівник ВМРО протягом 1919—1924.
9 березня Марійка Підгірянка — українська поетеса.
11 березня Дзержинський Владислав Едмундович — лікар, невролог і психіатр, професор Катеринославського університету, доктор медичних наук, автор першого польського академічного підручника з неврології, полковник медичної служби Війська Польського, брат Фелікса Едмундовича Дзержинського.
12 березня Трутенко Валентин Максимович — генерал-хорунжий Армії УНР.
17 березня Вальтер Гесс — швейцарський фізіолог, дослідник мозку, Нобелівський лауреат 1949.
23 березня Герман Штаудінгер — німецький хімік, лауреат Нобелівської премії.
23 березня Роже Мартен дю Ґар — французький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1937 року «За художню силу і правду в зображенні людини і найбільш суттєвих сторін сучасного життя». Розвиває традицію роману-епопеї. Найвідоміший твір - "Сім'я Тібо", в котрому демонструється конфлікт батьки-діти, також протиставлення "хороший син" - "поганий син". В життя героїв вривається Перша світова війна
30 березня Капустянський Микола Олександрович — український військовий і політичний діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, один із керівників ОУН.
4 квітня Каменєв Сергій Сергійович — радянський воєначальник, командарм 1-го рангу.
5 квітня Рамішвілі Ной Віссаріонович — державний та політичний діяч Російської імперії та Грузинської Демократичної Республіки, революціонер. Перший міністр-голова уряду Грузії після проголошення її незалежності 1918 року
6 квітня Карл Штааф — шведський легкоатлет, олімпійський чемпіон з перетягування канату.
8 квітня Мясковський Микола Якович — російський композитор, педагог, народний артист СРСР , доктор мистецтвознавства. Лауреат Державної премія СРСР
12 квітня Рудольф Рамек — австрійський політик, Федеральний канцлер Австрії у 1924 – 1926 роках.
14 квітня Ґроссман Генрик — польсько-німецький економіст та історик єврейського походження. В публікаціях німецькою використовував написання свого прізвища як «Ґроссманн», натомість у польській, англійській та ідиші підписувався як «Ґроссман»
22 квітня Керенський Олександр Федорович — російський політичний діяч, голова Тимчасового Уряду.
24 квітня Блох Леонора Абрамівна — українська скульпторка.
29 квітня Сем Дресден — нідерландський композитор, педагог і музично-громадський діяч.
1 травня П'єр Тейяр де Шарден — французький теолог і філософ, священик єзуїт, один із творців теорії ноосфери. Вніс величезний вклад в палеонтологію, антропологію, філософію і теологію; здійснив своєрідний синтез християнського навчання й теорії космічної еволюції. Основою й завершенням наукової космогонії Тейяра де Шардена є його теологія
5 травня Хакару Хашимото — яп. 橋本 策 — японський лікар та науковець, народився в селі Мідау, Нішітсуге. Випускник 1907 року медичного факультету Кюсюського університету. Після закінчення університету поступив на роботу до першого хірургічного бюро, де працював під керівництвом професора Hayari Miyake — першого нейрохірурга в Японії
11 травня Теодор фон Карман — американський інженер і фізик угорського походження, фахівець в області повітроплавання.
12 травня Богомолець Олександр Олександрович — український учений-патофізіолог. Основоположник української школи патофізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки
12 травня Альберт Теллунг — швейцарский ботанік, професор Цюрихского університету.