Люди, що померли в 1879 році

13 січня Заревич Федір Іванович — український письменник, журналіст. Псевдоніми — Юрко Ворона, Федько Клепайло, Чорногір. Засновник української періодики в Галичині
21 січня Любен Каравелов — перший професійний болгарський письменник, поет, публіцист, журналіст та етнограф. Один з «чотирьох великих» Болгарського руху звільнення від османів , куди відносять ще Васила Левського, Христо Ботева, Георги Раковського
26 січня Василь (Лужинський) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, з 25 березня 1839 єпископ Російської Православної Церкви; з 1840 року — архієпископ Полоцький.
10 лютого Поль Жерве — французький зоолог, палеонтолог і ентомолог.
10 лютого Оноре Дом'є — французький художник-графік, живописець і скульптор, найбільший майстер політичної карикатури XIX століття.
16 лютого Кропоткін Дмитро Миколайович — князь, генерал-майор, харківський генерал-губернатор. Двоюрідний брат теоретика анархізму князя Петра Кропоткіна і астронома князя Олександра Кропоткіна. Власник Сігулдскої садиби. Убитий народником Григорієм Гольденбергом
21 лютого Шир Алі хан Баракзай — емір Афганістану.
3 березня Вільям Кліфорд — англійський математик та філософ.
12 березня Євсевій (Ільїнський) — Архієпископ Євсевій - єпископ Російської православної церкви, архієпископ Тверський і Кашинський.
13 березня Адольф Андерсен — німецький шахіст, провідний шахіст Європи 1850—1860-х років, майстер комбінаційної гри.
15 березня Котелянський Лев Осипович — російський письменник.
17 березня Людвіг Райхенбах — німецький ботанік і орнітолог.
17 березня Селецький Петро Дмитрович — урядовець Київського генерал-губернаторства, композитор і піаніст. Народився 14 березня 1821 року в Малютинці
20 березня Павло Таганрозький — православний святий, канонізований Російською православною церквою.
8 квітня Антоніо Паніцці — бібліофіл і член товариства карбонаріїв, професор італійської мови і літератури в Лондонському університеті. Керував Бібліотекою Британського музею у 1856–1866 роках
9 квітня Ернст Ріхтер — німецький композитор, музикознавець і музичний педагог.
9 квітня Карл Ісідор Бек — австрійський поет.
3 травня Адам Ідзковський — польский архітектор і теоретик архітектури, представник пізнього класицизму.
4 травня Вільям Фруд — британський інженер, гідромеханік та військово-морський архітектор. Він першим сформулював закони подібності для визначення опору, який чинить вода при русі корабля та для прогнозування його стійкості. Найбільшим його досягненням була методика перерахунку результатів модельних випробувань на повномасштабні кораблі
7 травня Шарль Де Костер — бельгійський письменник, який заклав фундамент бельгійської літератури.
9 травня Август Генрих Рудольф Гризебах — німецький ботанік. Автор численних робіт з систематики і географії рослин. Послідовник Гумбольдта. Збільшив до 60 число встановлених Гумбольдтом рослинних форм. Ввів поняття «геоботаніка» , під якою розумів географію рослин, та «рослинна формація»
14 травня Епамінондас Делієоріс — грецький правник, журналіст і політик.
15 травня Готфрід Земпер — видатний представник німецької архітектури періоду еклектики.
16 травня Керн Анна Петрівна — російська дворянка, в історії передусім відома по ролі, яку вона грала в житті Пушкіна. Авторка мемуарів. Онучка українського співака Ф. Полторацького
18 травня Аскоченський Віктор Іпатійович — російський прозаїк, журналіст, історик.
26 травня Осинський Валер'ян Андрійович — народився 10 листопада 1852 у місті Таганрог, в сім'ї шляхтича, кадрового військового, царського генерала. Закінчив гімназію у Таганрозі
30 травня Кнорр Ернест Августович — доктор філософії, ординарний професор Казанського та Київського університету Святого Володимира.
15 липня Брандт Федір Федорович — німецький зоолог, академік Петербурзької АН , організатор і перший директор її зоологічного музею.
6 серпня Йоганн фон Ламонт — німецький астроном і геофізик шотландського походження, член Баварської АН.
10 серпня Лизогуб Дмитро Андрійович — революціонер-народник, один з організаторів політичного тероризму в Російській імперії.
26 серпня Едуар Шассеньяк — відомий французький лікар- хірург.
27 серпня Ніссен-Саломан Генрієтта — шведська співачка та музичний педагог.
28 вересня Льовшин Олексій Іраклійович — російський державний діяч, історик, географ, етнограф та публіцист.
29 вересня Едуард Фенцль — австрійський ботанік. Вже у гімназії, в Кремсі, Фенцль займався вивченням австрійської флори
4 жовтня Соловйов Сергій Михайлович — російський історик, від 1847 професор Московського університету, від 1872 академік Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук.
11 жовтня Джордж Гордон — британський ботанік.
13 жовтня Генрі Чарлз Кері — один з найвідоміших американських економістів першої половини XIX століття.
5 листопада Джеймс Клерк Максвелл — шотландський вчений, який створив теорію електромагнітного поля і на підставі її зробив висновок, що змінні електричне і магнітне поля тісно пов'язані одне з одним, утворюючи єдине електромагнітне поле, яке поширюється у вигляді електромагнітних хвиль зі швидкістю світла. Ґрунтуючись на зв'язку електричних, магнітних та світлових явищ, Максвелл розробив теорію світла і тим об'єднав в одне ціле раніше розрізнені галузі електрики, магнетизму і оптики. Крім цього, Максвеллу належать великі відкриття і в інших галузях фізики, зокрема молекулярної кінетичної теорії газів
12 листопада Жан-Шарль Шеню — французький лікар і натураліст.
5 грудня Михайло (Куземський) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 1868 року єпископ Холмський. Був останнім греко-католицьким владикою Холмської єпархії, яку було ліквідовано