Люди, що народилися в 1879 році

1 січня Вільям Фокс — один з піонерів американської кінематографії, який заснував корпорацію Fox Film в 1915 році. В 1936 році Фокс продав свою частку в компанії, щоб врятувати її від банкрутства, проте його ім'я живе в назвах різних засобів масової інформації, які в даний час належить Руперту Мердоку, в першу чергу телевізійної мережі Fox, Fox News Channel, 20th Century Fox, і 21st Century Fox
1 січня Кирей Василь Тадейович — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки.
6 січня Шварц Ісаак Ізраїлевич — учасник революційного руху, більшовицький діяч. 1-й керівник органів державної безпеки Радянської України
12 січня Сінклер Володимир Олександрович — український військовий діяч, генерал-поручник і шеф штабу Армії УНР.
12 січня Пауль Гутник — німецький астроном, член Берлінської АН.
16 січня Гаджега Юлій Петрович — історик, журналіст, письменник, релігійний і культурний діяч. Доктор богослов'я
19 січня Савінков Борис Вікторович — російський політичний діяч, соціал-демократ, потім один з лідерів партії есерів, керівник терористичної Бойовий організації партії есерів, учасник Білого руху, письменник.
22 січня Франсіс Пікабіа — відомий французький художник, працювавший у стилях імпресіонізму, абстракціонізму, сюрреалізму, ілюстратор, декоратор, член міжнародного руху «Дада». Автор віршів «П'ятдесят два дзеркала»
24 січня Людкевич Станіслав Пилипович — український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог. Доктор музикознавства. Дійсний член НТШ
27 січня Бажов Павло Петрович — радянський російськомовний письменник, автор оповідань «Малахітова скринька» та інших. Лауреат Державної премії СРСР
4 лютого Королів Василь Костянтинович — український громадський діяч, письменник, видавець, один із засновників Української Центральної ради. Псевд. і крипт. — Диканський, Старий Василь, Подорожний, Щур, Хуторянин Старий, Дикий, Amator, Д., П-ий та ін
5 лютого Рутенберг Петро Мойсейович — діяч російського революційного руху.
6 лютого Педро Аґірре Серда — чилійський політик, член Радикальної партії, що займав президентську посаду з 25 грудня 1938 до своєї смерті 25 листопада 1941.
20 лютого Юр'єв Василь Якович — український селекціонер-рослинник, дійсний член АН УРСР , почесний член Всесоюзної Академії сільськогосподарських наук.
21 лютого Симінський Костянтин Костянтинович — інженер-дослідник будівельної механіки, професор , дійсний член АН УРСР.
1 березня Алан Ґардінер — англійський єгиптолог і лінгвіст.
4 березня Йосип Мурн — словенський поет. мав псевдоним «Александров».
4 березня Бернгард Келлерман — німецький письменник і поет.
5 березня Андрес Ларка — військовий міністр Естонії, начальник генерального штабу Естонської армії під час війни за незалежність.
8 березня Отто Ган — німецький хімік, вчений-новатор в області радіохімії, який відкрив ядерну ізомерію і розщеплення урану. Отримав Нобелівську премію з хімії за 1944. Гленн Сіборг назвав його «батьком ядерної хімії»
13 березня Александр Стамболійський — прем'єр-міністр Болгарії у 1919–1923 роках. Представляв Болгарський землеробський народний союз, однак проводив настільки радикальні реформи, що переманив на свій бік багатьох комуністів
14 березня Альберт Ейнштейн — один з найвизначніших фізиків XX століття. Лауреат Нобелівської премії 1921 року
14 березня Альберт Ейнштейн — один з найвизначніших фізиків XX століття. Лауреат Нобелівської премії 1921 року
17 березня Іустин (Михайлов) — Єпископ Іустин - єпископ Володимирський і Суздальський.
29 березня Франк Куглер — німецький борець і важкоатлет, чотириразовий призер Олімпійських ігор 1904 року.
7 квітня Шпет Густав Густавович — російський філософ. За походженням німець. Народився у Києві. Після закінчення гімназії навчався на фізико-математичному факультеті Київського університету. За поширення соціал-демократичної літератури був виключений з університету. У 1901 продовжив навчання на історико-філософському факультеті. Після закінчення студій у 1907 переїхав до Москви. Викладав у Народному університеті Шанявського, на Вищих жіночих курсах. У 1912—1913 рр. працював у Німеччині, Англії, Франції. У 1916 захистив дисертацію «Історія як проблема логіки». З 1918 — професор Московського університету, у 1923—1929 рр. — віце-президент Російської академії художніх наук. Був організатором Інституту психології, Інституту наукової філософії, Кабінету етичної психології. Займався літературною, філософською, перекладацькою діяльністю, вільно володів 17 мовами
9 квітня Лівицький Андрій Миколайович — ‎.
11 квітня Бернгард Шмідт — естонський оптик, винахідник дзеркального телескопа великої світлосили, вільного від коми.
13 квітня Маргулян Арнольд Евадійович — український та російський диригент, народний артист УРСР — 1933, народний артист РРФСР — 1944, лауреат Державної премії СРСР — 1946.
18 квітня Карпов Лев Якович — учений, революціонер, організатор хімічної промисловості.
19 квітня Бращайко Юлій Михайлович — закарпатський український політичний і культурний діяч, організатор Хустської Народної Ради у 1919. Міністр фінансів і комунікацій Карпатської України. Брат Михайла Бращайка — члена Сойму Карпатської України
20 квітня Італо Гарібольді — італійський військовий і державний діяч, генерал армії, командувач італійськими військами в СРСР.
26 квітня Овен Вільямс Річардсон — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1928 «За роботи з терміольних досліджень, і особливо за відкриття закону, що носить його ім'я».
29 квітня Томас Бічем — британський оперний диригент і балетний імпресаріо.
1 травня Еме Антуанетта Камю — французький ботанік.
2 травня Матюшенко Панас Миколайович — український громадський і політичний діяч, унтер-офіцер Чорноморського флоту, керівник повстання на панцернику «Потьомкін».
4 травня Мандельштам Леонід Ісаакович — радянський фізик, академік АН СРСР.
6 травня Бедржих Грозний — чеський сходознавець і лінгвіст, дешифрував хеттську мову, довівши, що вона та інші анатолійські мови відносяться до індоєвропейських мов.
7 травня Валентинов Микола Владиславович — російський публіцист і філософ.
10 травня Кричевський Федір Григорович — український художник і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР.
10 травня Петлюра Симон Васильович — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил. Член ГС УЦР на посаді Генерального секретаря з військових справ. Головний отаман військ УНР. Голова Директорії УНР. Дядько по матері патріарха Мстислава
13 травня Ян Середа — громадський і політичний діяч, педагог, публіцист.
15 травня Анрі Валлон — французький філософ, психолог, нейропсихіатр, педагог та політичний діяч. Засновник паризької школи генетичної психології. Професор та викладач відомих наукових закладів: Коллеж де Франс, Практичної школи вищих знань, Національного інституту професійної орієнтації Паризького університету. Редактор 8-го тому Французької енциклопедії, присвяченого психічному життю. Президент Французької психологічної асоціації та Французької асоціації «нового виховання», президент комісії з реформування освіти у Франції , президент Міжнародної федерації профсоюзів працівників просвіти
22 травня Зілинський Іван Михайлович — український мовознавець, фольклорист. Дослідник лемківських говірок. Дійсний член НТШ
22 травня Стаховський Микола Ананійович — український громадсько-політичний діяч, дипломат, лікар. Перший голова дипломатичної місії Української Народної Республіки у Великій Британії. Батько Лева Стаховського
22 травня Алла Назімова — американська акторка театру та кіно родом з України.
24 травня Коган Мойсей Герцевич — скульптор та графік.
25 травня Бівербрук Вільям Маквелл Еткен — британський фінансист, газетний магнат і політичний діяч.
28 травня Милутин Миланкович — сербський цивільний інженер, кліматолог, геофізик, астроном і математик, академік Сербської академії наук і мистецтв.
29 травня Коста Абрашевич — сербський та македонський робітничий поет. Вважається національним поетом Македонії, ,. Батько був сербом, мати — гречанкою. У 1894 році вперше ознайомився з соціалістичними ідеями