Люди, що померли в 1873 році

9 січня Наполеон III Бонапарт — останній французький імператор з 1 грудня 1852 по 4 вересня 1870 , Президент Французької республіки з 20 грудня 1848 по 1 грудня 1852.
12 січня Оболенський Михайло Андрійович — російський князь, історик-архівіст.
18 січня Варлаам (Денисов) — духовний письменник, джерелознавець та історик Церкви. Архієрей синодальної Російської Православної Церкви. Єпископ Єкатеринбурзький, потім Оренбурзький та Уральський , Архієпископ Чернігівський та Ніжинський
26 січня Амелія Лейхтенберзька — принцеса Лейхтенберзька, донька Ежена де Богарне, герцога Лейхтенберзького, та баварської принцеси Августи, дружина імператора Бразилії Педру I.
9 лютого Кароліна Августа Баварська — баварська принцеса, донька короля Баварії Максиміліана I та Августи Вільгельміни Гессен-Дармштадтської, дружина спадкоємця вюртенберзького престолу Вільгельма, а згодом — австрійського імператора Франца II.
13 лютого Фаленберг Петро Іванович — декабрист, підполковник квартирмейстерської частини. Мемуарист
19 лютого Васил Левски — національний герой Болгарії, громадянин Османської імперії Васил Іванов Кунчев, болгарський революціонер на псевдо «Дякон», «Джинґібі», «Дервішоґлу Аслан Ефенді» , а також відомий як чернець Ігнатій Хілендарського монастиря. Є одним з так званих «чотирьох великих» Болгарського руху звільнення від османів , куди відносять ще Христо Ботева, Георги Раковски й Любена Каравелова
24 лютого Спиридон Трикупіс — грецький державний діяч, дипломат, літератор і оратор. Прем'єр-міністр Греції та член тимчасового уряду з 1826 року
25 лютого Філіпп Поль де Сегюр — французький військовий діяч часів Першої імперії, історик.
4 березня Август Шведський — принц шведський та норвезький, герцог Даларна, син короля Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької.
12 квітня Євгеній (Гакман) — †12 квітня 1873 — церковний, громадський, політичний та культурний діяч, перший Митрополит Буковини і Далмації.
13 квітня Толстой Федір Петрович — російський медальєр, різьб'яр і художник, граф. Як віце-президент Російської Академії Мистецтв брав активну участь у викупі Тараса Шевченка з кріпацтва і клопотався ним на засланні. Шевченко вигравірував портрет Толстого
17 квітня Гулак-Артемовський Семен Степанович — український композитор, співак, баритон , драматичний артист, драматург, племінник письменника П. Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето опери «Запорожець за Дунаєм»
18 квітня Юстус фон Лібіх — німецький хімік, президент Баварської Академіїі Наук , один із засновників агрохімії.
21 квітня Руданський Степан Васильович — український поет, перекладач античної літератури. Автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику. Професійний лікар
1 травня Девід Лівінгстон — шотландський місіонер і знаменитий дослідник Африки, книги про подорожі якого значною мірою сформували погляди та ставлення західного суспільства XIX ст. стосовно Чорного континенту.
5 травня Альбер Гобле д'Альв'єлла — офіцер збройних сил Нідерландів. Пізніше став бельгійським політиком
6 травня Хосе Антоніо Паес — герой боротьби Венесуели за незалежність; тричі займав пост президента країни.
8 травня Джон Стюарт Мілль — британський філософ, політичний економіст. У 1865—1868 був членом палати общин парламенту Великобританії. Він був представником утилітаризму, етичної теорії, розробленої Ієремією Бентамом, хоча його концепція теорії дуже відрізнялася від Бентамової
11 травня Фойгт Карл Карлович — російський та український педагог, сходознавець, філолог та письменник.
22 травня Алессандро Мандзоні — італійський письменник, поет, драматург. Один із найвідоміших представників італійського романтизму, знаний за роботу «I promessi sposi» — роман, який сьогодні називають найкращим прикладом роману в італійській літературі
3 червня Франсуа Жорж Енль — французький диригент.
6 червня Поджіо Олександр Вікторович — декабрист, один із найактивніших членів Південного товариства, молодший брат Йосипа Поджіо.
23 червня Гартман Віктор Олександрович — рос. Виктор Александрович Гартман — російський архітектор, художник й орнаментист, один з основоположників псевдоруського стилю в архітектурі
29 червня Модхушудон Дотто — бенгальський поет та драматург, представник Бенгальської Просвіти.
4 липня Йоган Якоб Кауп — німецький зоолог.
6 липня Каспар Ґоттфрід Швейцер — швейцарський та російський астроном.
15 липня Тютчев Федір Іванович — російський поет, дипломат.
14 серпня Елі Маглуар Дюран — франко-американський ботанік та фармацевт.
15 серпня Гораціо Болтон — англійський шаховий композитор.
18 серпня Жан Антуан Артур Гріс — французький ботанік.
26 серпня Люблінський Юліан Казимирович — декабрист,один із засновників Товариства об'єднаних слов'ян. Дворянин Волинської губернії
20 вересня Джованні Баттиста Донаті — італійський астроном.
23 вересня Жан Шакорнак — французький астроном.
24 вересня Васильєв Федір Олександрович — російський живописець-пейзажист.
26 вересня Родеріх Бенедікс — 26 вересня 1873, Айзенах — найбільш відомий німецький драматург, актор, режисер 19-го.
6 жовтня Стшелецький Павло Едмунд — польський вчений, мандрівник, геолог.
1 листопада Дінобондху Мітро — бенгальський поет, письменник та драматург.
10 листопада Максимович Михайло Олександрович — український вчений-енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду на Полтавщині, перший ректор Університету святого Володимира Київського університету ім. Г. Шевченка
14 грудня Єлизавета Людовіка Баварська — королева Прусії, дружина Фрідріха Вільгельма IV.
27 грудня Бліт Едвард — Англійський зоолог, орнітолог та хімік. Відомий як один із засновників індійської зоології