Люди, що народилися в 1871 році

3 січня Кримський Агатангел Юхимович — український історик, письменник і перекладач кримськотатарського походження, один з організаторів Академії Наук України. Літературний псевдонім Хванько
3 січня Даніель Аломія Роблес — перуанський композитор і етномузиколог. Він найбільш відомий своєю піснею El Cóndor Pasa , тематичною піснею однойменної сарсуели, написаної ним в 1913 році. Ця п'єса має розмовні частини та спів. Музика та текст пісні засновані на народних андійських піснях, ймовірно ця пісня є найвідомішим андійським музичним твором у світі
7 січня Еміль Борель — французький математик. Член Паризької АН , професор Нормальної школи і університету Сорбонна в Парижі
10 січня Адонц Микола Георгійович — вірменський історик і філолог, вірменознавець, візантолог.
14 січня Фелікс Варбург — німецький та американський фінансист єврейського походження. Старший партнер у фірмі «Kuhn, Loeb & Co», партнер в «M.M.Warburg & CO.», один із засновників «Джойнта»
16 січня Яричевський Сильвестр Гнатович — український письменник, педагог і громадський діяч Буковини, родом з Рогатина; учитель гімназії у Перемишлі, Коломиї, Кіцмані і з 1909 в Сереті.
19 січня Даме Груєв — болгарський революціонер, учасник болгарського національно-визвольного руху в Македонії та області Едірне, один із засновників та ідеологів ВМОРО. Мав прізвисько «Воля організації»
3 лютого Еугеніуш Ромер — польський географ, картограф і геополітик, довголітній доцент і професор Львівського університету, «батько» польської геополітики.
4 лютого Фрідріх Еберт — німецький соціал-демократ, один з провідних діячів СДПН, лідер її правого, «ревізіоніського» крила. Перший рейхсканцлер Німеччині після Листопадової революції 1918 р., перший президент Німеччини , а також перший в історії Німеччини демократично обраний керівник держави
5 лютого Йован Дучич — сербський поет та письменник, дипломат.
7 лютого Вільгельм Стенгаммар — шведський композитор, хоровий диригент та піаніст. Яскравий представник романтизму, один з найбільш значимих шведських композиторів свого часу. Був сином композитора та архітектора Пера Ульріка Стенгаммара і належав до роду, з якого пішло багато визначних політичних та культурних діячів Швеції
9 лютого Говард Тейлор Рікеттс — американський патолог, спеціаліст з вивчення інфекційних хвороб, ім'ям якого названі рід бактерій Rickettsia, а також їх родина Rickettsiaceae й порядок Rickettsiales.
12 лютого Мартович Лесь — український письменник та громадський діяч, доктор права.
13 лютого Леся Українка — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі
21 лютого Микитка Осип — український військовий діяч, сотник УСС, генерал-майор УГА.
4 березня Бурачек Микола Григорович — український живописець, письменник, мистецтвознавець. Заслужений діяч мистецтв УРСР
5 березня Роза Люксембург — німецька діячка робітничого руху, одна із засновниць компартії Німеччини.
8 березня Гессен Юлій Ісидорович — російський історик, архівіст та громадський діяч.
17 березня Чичибабін Олексій Євгенович — хімік-органік.
19 березня Жуковський Володимир Григорович — російський поет, перекладач, дипломат.
23 березня Генріх Шрот — німецький актор театру та кіно.
25 березня Грабар Ігор Емануїлович — маляр , історик мистецтва, з родини закарпатських українців , жив в СРСР, дійсний член АН СРСР; численні праці, 5-томова «История русского искусства» за редакцією Грабара має багато українського матеріалу, зокрема розділ «Українське барокко».
28 березня Віллем Менгельберг — нідерландський диригент німецького походження.
5 квітня Станіслав Грабський — польський політик, державний діяч, економіст. Проводив жорстку політику полонізації на українських землях, ініціатор державної програми полонізації — т.зв. Lex Grabski
12 квітня Іоанніс Метаксас — грецький військовий та політичний діяч, прем'єр-міністр Греції.
21 квітня Яро Фюрт — австрійський актор театру та кіно.
24 квітня Хавкіна Любов Борисівна — заслужений діяч науки РСФСР.
26 квітня Лазаревський Борис Олександрович — український та російський письменник. Син історика України Олександра Лазаревського. Після закінчення юридичного факультету Київського університету служив у військово-морському суді в Севастополі, пізніше у Владивостоці. Почав друкуватися в 1894 році в газеті «Киевлянин». З 1920 року — в еміграції; співпрацював в російських емігрантських виданнях. Перша збірка оповідань — «Забуті люди». У 1900-х роках співпрацював у «Журналі для всіх», «Ниві», «Русское богатство» та інших
27 квітня Георгій Олександрович — Його Імператорська Високість, третій син Олександра III і Марії Федорівни, брат Миколи II.
29 квітня Вільям Штерн — Льюїс Штерн англ. William Lewis Stern; — німецький психолог і філософ, вважається одним з піонерів диференціальної психології та психології особистості. Творець концепції інтелектуального коефіцієнта, яка пізніше лягла в основу відомого тесту IQ Альфреда Біне. Батько німецького письменника і філософа Гюнтера Андерса. У 1897 Штерн винайшов варіатор тону, що дозволило йому істотно розширити можливості вивчення звукового сприйняття
6 травня Віктор Гріньяр — французький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1912 року разом з Полем Сабатьє.
9 травня Гнатюк Володимир Михайлович — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач та громадський діяч, член-кореспондент Петербурзької АН , академік АН України , член Чеського наукового товариства , Празької та Віденської Академії наук.
9 травня Лука (Войно-Ясенецький) — православний святий, доктор медицини, професор хірургії, святитель та сповідник 20-го століття, архієпископ Сімферопольський та Кримський.
9 травня Черемисов Володимир Андрійович — російський воєначальник, генерал від інфантерії.
11 травня Френк Шлезінгер — американський астроном, член Національної АН США.
14 травня Стефаник Василь Семенович — український письменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик. Посол Австрійського парламенту від Галичини. Зять священика УГКЦ, посла Галицького сейму Кирила Гаморака
18 травня Еміліо Кьовенда — італійський ботанік та лікар.
26 травня Яницький Олександр Миколайович — український біофізик.
26 травня Каміль Гюйсманс — бельгійський політичний діяч, один із керівників Бельгійської соціалістичної партії.
27 травня Жорж Руо — відомий французький художник - експресіоніст, графік, дизайнер.
30 травня Ольга Енгл — австрійська актриса театру та кіно, яка з'явилася у близько 200 фільмах за час її кар'єри в кіноіндустрії.
30 травня Міклавш Андріцький — серболужицький письменник, журналіст, громадський діяч.
1 червня Аліс Гі-Бланше — французький кінорежисер і продюсер, вважається "піонером" кінематографу. Є першою в історії жінкою-кінорежисером та продюсером
2 червня Ісаченко Борис Лаврентійович — український та російський мікробіолог та ботанік; родом з Херсонщини, працював у Петербурзі й Москві; член АН УРСР та СРСР, директор Інституту мікробіології АН СРСР; праці про бактерії Льодовитого океану й Чорного моря, значення мікроорганізмів у геологічних процесах. Академік АН УРСР. Член-кореспондент АН СРСР з 1929, академік з 1946. Заслужений діяч науки СРСР. Автор найменувань низки ботанічних таксонів. В ботанічній номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Issatsch.»
8 червня Алоїз ван де Вейвере — бельгійський католицький політичний діяч.
11 червня Степан Радич — австро-угорський і югославський політик хорватського походження, засновник Хорватської народної селянської партії, пізніше перейменованої в Хорватську селянську партію.
24 червня Арнольді Володимир Митрофанович — український та російський ботанік, член-кореспондент АН СРСР.
1 липня Варлаам (Козуля) — Єпископ Варлаам - український релігійний діяч. Єпископ Українського екзархату РПЦ, зокрема єпископ Вінницький, згодом Марійський, Оренбурзький і Тургайський
2 липня Вільгельм Мірбах — німецький дипломат, з квітня 1918 року — посол Німецької імперії при уряді РРФСР в Москві.
8 липня Вальтер Брайскі — австрійський політик, 4 Федеральний канцлер Австрії.