Люди, що народилися в 1867 році

7 січня Морозов Георгій Федорович — російський вчений-географ, лісівник, один з основоположників ландшафтознавства, фітоценології у Росії.
8 січня Емілі Грін Болч — американська економістка, пацифістка, лауреат Нобелівської премії миру за 1946 рік.
11 січня Рункевич Степан Григорович — історик церкви, письменник.
11 січня Едвард Бредфорд Тітченер — англо-американський психолог-експериментатор.
12 січня Ернест Фрідріх Гілг — німецький ботанік.
18 січня Даріо Рубен — журналіст, дипломат і поет з Нікарагуа, також відомий як «батько модернізму».
29 січня Вісенте Бласко Ібаньєс — ісп. Vicente Blasco Ibáñez; * — іспанський письменник і політичний діяч, автор оповідань, повістей, романів
31 січня Маріуш Заруський — бригадний генерал польської армії та громадський діяч Польщі. А також фотограф, художник, поет та прозаїк, матрос і мандрівник
1 лютого Василь (Богоявленський) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Чернігівський і Ніжинський. Причислений до лику святих Російської православної церкви
4 лютого Зарницька Єфросинія Пилипівна — відома українська актриса, співачка.
5 лютого Шмідт Петро Петрович — українсько-німецький військовик-моряк, учасник Першої російської революції 1905-1907, один з керівників Севастопольського збройного повстання 1905.
9 лютого Нацуме Сосекі — японський письменник періоду Мейдзі. Поет, художник, літературний критик, дослідник англійської літератури. Журналіст газети «Асахі сімбун». Представник течії натуралізму в новій японській літературі. Вивчав природу людської «самотності» й «егоїзму». Автор антиегоїстичного концепції пізнання природи речей через відмову від свого «я». Справжнє ім'я — Сіобара Кінносуке. Основні твори «Ваш покірний слуга кіт», «Хлопчак», «Серце», «Сансіро», «Ворота», «Після того» та інші
13 лютого Гарольд Магоні — ірландський тенісист, переможець Вімблдону 1896.
5 березня Брілінг Густав Вольдемарович — історик і етнограф, краєзнавець і художник. Один з ініціаторів заснування, директор першого у Вінниці народного музею , згодом багаторічний директор Вінницького історико-побутового музею. Член Подільського губернського комітету охорони пам'яток мистецтва, старовини та природи. Автор спогадів та свідчень про комуністичний Голодомор 1932–1933
10 березня Ектор Ґімар — французький архітектор, дизайнер, декоратор і майстер ужиткового мистецтва, провідний представник мистецтва модерн у Франції. Вчився, а пізніше викладав у школі декоративних мистецтв і школі прекрасних мистецтв в Парижі. Найбільш яскраво проявив себе в оформленні станцій метро, як автор унікального дизайну вхідних порталів в паризький метрополітен. До найвідоміших творів Гімара відносяться комплекс Кастель Беранже , що отримав в 1899 році приз за найкращий фасад Парижа, і павільйони-входи паризького метрополітену
19 березня Філіпп Фаут — німецький астроном, співробітник Аненербе.
23 березня Фредерік Вернон Ковілл — американський ботанік, міколог та селекціонер, займався селекцією чорниці.
25 березня Артуро Тосканіні — видатний італійський оперний диригент, віолончеліст. Працював у таких операх, як Театро Реджіо, Ла Скала та Метрополітен, а також з 1927-го по 1936 рік працював головним диригентом Нью-Йоркського філармонічного оркестру. Окрім того диригував на відомих музичних фестивалях у Байройті у 1930–1931 роках, Зальцбурзі у 1934–1937 роках, Люцерні у 1938–1939 роках
2 квітня Євген Сандов — атлет, творець зв. системи Сандова.
7 квітня Гольгер Педерсен — данський мовознавець, що зробив значний внесок у розвиток історичної лінгвістики, автор близько 30 робіт, присвячених різним мовам. Автор ностратичної, греко-вірменської та низки інших гіпотез
9 квітня Чарльз Вінклер — данський легкоатлет, олімпійський чемпіон з перетягування канату.
9 квітня Кріс Вотсон — Джон Кристіан Вотсон , більше відомий як Кріс Вотсон, австралійський політичний діяч, третій Прем'єр-міністр Австралії. Він був першим прем’єр-міністром від Австралійської лейбористської партії та першим лейбористським прем’єр-міністром у світі
12 квітня Колесса Олександр Михайлович — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка. Батько відомої піаністки Любки Колесси, брат Філарета Колесси та Івана Колесси
13 квітня Петражицький Лев Йосипович — російський і польський учений, правознавець, соціолог, філософ, депутат першої Державної думи.
15 квітня Регель Роберт Едуардович — російський ботанік.
16 квітня Іванов Олександр Олександрович (астроном) — російський і радянський астроном, член-кореспондент АН СРСР.
16 квітня Андрей Тошев — прем'єр-міністр Болгарії 1935 року. Також був ученим і дипломатом
23 квітня Йоганес Фібігер — данський мікробіолог і патологоанатом.
2 травня Фомін Олександр Васильович — український ботанік, дійсний член АН УРСР.
3 травня Александр Малинов — болгарський політичний діяч, лідер Демократичної партії. Голова уряду країни у 1908–1911, 1918 та 1931 роках. З його іменем пов'язано проголошення незалежності Болгарії
7 травня Владислав Реймонт — польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 року. Його найвідомішим твором є роман «Селяни». В 1893 році Реймонт жив у Варшаві від 1893 року і працював як письменник. Опублікував свій перший роман «Комедіантка» у 1896 році. Реймонт належав до кола неоромантиків «Молода Польща». На честь письменника названо аеропорт в місті Лодзь
13 травня Френк Бренгвін — валійський графік і живописець. У своїй творчості приділяв велику увагу сучасному індустріальному місту та темі праці, відобразив життя народів багатьох країн
14 травня Адам Стефан Сапіга — польський аристократ руського походження, римо-католицький релігійний діяч, краківський латинський арцибіскуп-митрополит. Кардинал РКЦ. Доктор гоноріс кауза. Представник роду Сапіг, внук Леона Людвіка Сапеги
31 травня Марія Йозефа Саксонська — саксонська принцеса з династії Веттінів, донька короля Саксонії Георга та португальської інфанти Марії Анни Кобург-Браганса, дружина астрійського ерцгерцога Отто Франца, матір останнього імператора Австро-Угорщини Карла I.
4 червня Бальмонт Костянтин Дмитрович — російський поет.
4 червня Карл Густав Маннергейм — барон, державний та військовий діяч Фінляндії, президент Фінляндії , фельдмаршал Фінляндії , з 1942 — маршал Фінляндії.
5 червня Макс Варбург — німецький фінансист єврейського походження. Директор гамбурзького банку «М.М. Варбург & Ко»
6 червня Довнар-Запольский Митрофан Вікторович — історик, етнограф та фольклорист, джерелознавець, архівознавець, археограф білоруського походження. Народився в Рєчиця Мінської губернії в родині чиновника, вихідця з безземельної білоруської шляхти
8 червня Френк Ллойд Райт — американський архітектор-новатор, творчість якого мала величезний вплив на розвиток західної архітектури в першій половині XX століття. Творець «органічної архітектури» і пропагандист відкритого плану
11 червня Шарль Фабрі — французький фізик. Найвідоміше відкриття Фабрі — інтерферометр Фабрі-Перо, здійснене в 1913 році. Завдяки цьому інструменту Фабрі також став одним із відкривачів озонового шару в стратосфері
17 червня Генрі Ловсон — австралійський поет та автор коротких оповідань.
28 червня Луїджі Піранделло — італійський письменник і драматург. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1934 року «за творчу сміливість та винахідливість у відродженні драматургічного й сценічного мистецтва»
29 червня Йоганн Якоб Сміт — голандський ботанік.
6 липня Джо Кітон — американський комедійний актор, батько Бастера Кітона.
8 липня Кете Колльвіц — німецька художниця, графік і скульптор зламу 19-20 століть.
14 липня Савченко-Більський Володимир Олександрович — український військовий діяч, генерал-хорунжий флоту УНР, контр-адмірал, з старого козацького роду Савченків-Більських на Чернігівщині; 1919-20 начальник Головної Воєнно-Морської Управи Військового Міністерства. Співробітник військових журналів «Табор», «Укр. Інвалід», «За Державність»
16 липня Агапіт (Вишневський) — україський православний церковний діяч, архієпископ Катеринославський і Маріупольський, член Всеукраїнської Православної Церковної Ради, один з ініціаторів створення УАПЦ.
18 липня Марґарет Браун — американська світська левиця, філантроп і активістка. Стала широко відомою після її історії врятування з потопленого лайнера Титанік, після якого отримала прізвисько «непотоплювана Моллі». Під такою назвою про неї був поставлений бродвейський мюзикл у 1960 році
19 липня Піскорський Володимир Костянтинович — український історик. Батько художника Костянтина Піскорського
24 липня Едвард Фредерік Бенсон — англійський романіст, автор спогадів та біографій, син архієпископа Кентерберійського Едварда Вайта Бенсона.