Люди, що померли в 1865 році

2 січня Густав Олізар — київський губернський маршал дворянства. Польський поет
18 січня Джеймс Бомон Нілсон — британський винахідник. За походженням шотландець. Першим використав підігрівання повітря перед вдуванням його у доменну піч
19 січня П'єр Жозеф Прудон — французький соціаліст,один із засновників анархізму. У творах “Що таке власність?”, “Система економічних суперечностей, або філософія злиденності” виклав програму, яка заперечувала будь-яку політичну боротьбу і державу взагалі. Дійсна свобода, на його думку, несумісна з будь-якою політичною владою. Тому він заперечував всяку державність як основне суспільне зло. Найважливіша основа свободи особи – дрібна приватна власність. Як ідеал Прудон висував суспільну асоціацію дрібних власників, що мали б рівну за розмірами власність. Виступав за “третю форму суспільства”, синтез спільності й власності – тобто суспільство не комуністичне, але й не капіталістичне. Саме цей ідеальний стан Прудон і називав анархією. Якщо людина певною мірою підкоряється суспільству чи державі то, на думку Прудона, утворюється згубна “авторитарна й комуністична організація”. Захищаючи інтереси дрібних приватних власників, він створив вчення про мютюелізм
23 січня Йозеф Леопольд Звонарж — чеський композитор, музикознавець і музичний педагог.
31 січня Г'ю Фальконер — видатний шотландський ботанік, професор ботаніки, геолог, палеонтолог, палеоантрополог, доктор медичних наук.
13 лютого Бобрищев-Пушкін Павло Сергійович — декабрист, поручик квартирмейстерської частини, брат Бобрищева-Пушкіна Миколи Сергійовича.
17 лютого Джордж Філліпс Бонд — американський астроном, син засновника Гарвардської обсерваторії Вільяма Кренч Бонда.
26 лютого Оболенський Євген Петрович — князь, поручик лейб-гвардії Фінляндського полку, старший ад'ютант гвардійської піхоти, декабрист.
19 березня Жозеф Лебо — бельгійський ліберальний політичний і державний діяч, другий прем'єр-міністр країни.
21 березня Кіцос Цавелас — видатний грецький воєначальник, учасник Визвольної війни 1821–1829 років, військовий міністр, прем'єр-міністр Греції.
22 березня Євграф Рейтерн — російсько-німецька художник.
23 березня Мануель Ісідоро Бельсу — болівійський державний діяч, 14-й президент країни.
30 березня Духнович Олександр Васильович — греко-католицький священик, україноруський письменник, педагог, поет, культурний діяч. Писав язичієм; низка творів написана народною мовою
13 квітня Ашиль Валенсьєн — французький зоолог, іхтіолог і малаколог.
13 квітня Аманц Греслі — швейцарський геолог і палеонтолог. Він увів у геології науковий термін фація. Вважається одним із засновників таких сучасних наук як стратиграфія і палеоекологія
14 квітня Рафаель Каррера — президент республіки Гватемала.
15 квітня Авраам Лінкольн — 16-й президент США , перший президент від республіканської партії, визволитель американських рабів.
18 квітня Жан Марі Леон Дюфур — французький ентомолог.
26 квітня Джон Бут — американський актор, відомий через вбивство президента США Авраама Лінкольна 14 квітня 1865 під час вистави у Вашингтоні. Бут був популярним актором свого часу, цікавився політикою, підтримував Конфедерацію під час Громадянської війни у США. Звинувачував Лінкольна у програші півдня у війні, що стало причиною вбивства президента. Через декілька тижнів після замаху у штаті Вірджинія був смертельно поранений, коли його будинок оточила поліція
30 квітня Роберт Фіцрой — офіцер військово-морського флоту Великої Британії, метеоролог, командир експедиції корабля «Бігль», в якій брав участь Чарлз Дарвін.
8 травня Брати Чернецові — Григорій Григорович Чернецов.
21 травня Християн Юргенсен Томсен — данський археолог.
19 червня Евангелос Заппас — грецький патріот, філантроп.
12 серпня Вільям Джексон Гукер — англійський ботанік — систематик, перший директор Королівського ботанічного саду К'ю, член Королівського товариства , іноземний член-кореспондент Петербурзької Академії наук. Автор безлічі робіт по флорі Англії, Африки, Америки
23 серпня Фердинанд Георг Вальдмюллер — один з найвідоміших австрійських художників XIX століття.
26 серпня Йоганн Франц Енке — німецький астроном.
2 вересня Вільям Ровен Гамільтон — ірландський і один з найбільших світових математиків XIX століття. Зробив внески в алгебру, теорію диференціальних рівнянь, фізику, астрономію, оптику, динаміку
11 вересня Крістоф Леон Луї Жюшо де Ламорісьєр — 11 вересня 1865, Прузель, Друга Французька імперія — французький генерал і політик бретонського походження.
25 вересня Андрес де Санта-Крус — південноамериканський політичний та військовий діяч. Президент Перу 1827 року, президент Болівії у 1829–1839 роках
1 жовтня Гулак-Артемовський Петро Петрович — український письменник, вчений, перекладач, поет.
4 жовтня Хосе Марія Перес де Урдінінеа — болівійський державний та політичний діяч, президент Болівії. Незважаючи на те, що він був президентом лише упродовж трьох місяців, Перес у подальшому займав високі пости в уряді
18 жовтня Генрі Джон Темпл Пальмерстон — видатний британський державний діяч, тривалий час керував обороною, потім зовнішньою політикою держави, а у 1855—1865 очолював уряд.
1 листопада Джон Ліндлі — англійський ботанік.
12 листопада Елізабет Гаскелл — англійська письменниця вікторіанської епохи.
25 листопада Генріх Барт — німецький вчений, історик, географ, мандрівник, поклавший початок класичному періоду дослідження Сахари та Судану.
25 листопада Анненков Микола Миколайович — російський військовий і державний діяч, поет-дилетант.
28 листопада Волконський Сергій Григорович — генерал-майор, бригадний командир 19 піхотної дивізії, декабрист, Герой Франко-російської війни 1812 року.
4 грудня Адольф Кольпінг — німецький католицький священик, соціальний реформатор, публіцист, духовний наставник, засновник Справи Кольпінга.
6 грудня Себастіян Ірад'єр — баскський композитор популярної музики. Відомий насамперед як творець хабанер. Його знаменита пісня такого роду є La Paloma складена бл. 1861 після візиту на Кубу. Інша хабанера Iradiera, Il Arreglito, стала знаною, коли її використав Бізе для своєї опери Кармен зі словами «Любов — то птаха бунтівна». Бізе вважав, що то народна пісня
10 грудня Леопольд I (король Бельгії) — король бельгійців з 1831 до 1865 року.