Люди, що народилися в 1857 році

2 січня Віктор Уліг — Карл Уліг нім. Viktor Uhlig; 2 січня 1857, Фрідек-Містек — 4 червня 1911, Карлсбад — австрійський вчений-геолог і палеонтолог, професор. Дійсний член Австрійської академії наук
18 січня Отто фон Белов — німецький воєначальник Прусської армії, генерал піхоти Німецької імперської армії. Учасник Першої світової війни , бився на усіх Європейських фронтах, найбільш прославився в битві при Капоретто
1 лютого Бехтерєв Володимир Михайлович — видатний російський невропатолог, психіатр і психолог, морфолог і фізіолог нервової системи.
1 лютого Петар Драганов — болгарський філолог і славіст.
6 лютого Щербачов Дмитро Григорович — військовий діяч періоду Української революції, генерал від інфантерії.
9 лютого Фігнер Микола Миколайович — російський співак, артист опери, антрепренер, вокальний педагог. Соліст Його Величності
11 лютого Рошкевич Ольга Михайлівна — перекладач, збирач фольклору. Сестра Михайлини Рошкевич
16 лютого Алексі-Месхішвілі Володимир Сардіонович — грузинський і російський актор і режисер, народний артист Грузинської РСР.
18 лютого Макс Клінгер — None
21 лютого Жуль де Трооз — бельгійський католицький політичний діяч.
22 лютого Генріх Герц — німецький вчений.
22 лютого Роберт Бейден-Павелл — основоположник скаутського руху у світі. Народився у Лондоні, 22 лютого 1857 року. Родина його була не зовсім звичайна. Його батько, священик Георг Джордж Бейден-Павелл був також професором теології і геометрії у Оксфордському університеті. Мати була донькою британського адмірала В.Т.Сміта. Дід Роберта, Джозеф Брюер Сміт, колись поїхав до Америки як колоніст, але повернувся до Англії і дорогою додому пережив корабельну катастрофу. До того ж ім’я Роберт Стефенсон – це ім’я його хресного батька, який був сином відомого винахідника залізниці Джорджа Стефенсона. Отож, в жилах Бейден-Павелла водночас текла кров священика і нащадка колоніста – відважного шукача пригод
7 березня Юліус Вагнер-Яурегг — Юліус Вагнер—Яурегг * — австрійський психіатр.
19 березня Срезневський Борис Ізмаїлович — російський і український метеоролог і кліматолог, професор, дійсний член АН УРСР , 1920, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії , засновник геофізичної комісії АН УРСР, кафедри сільськогосподарської метрології при Народному комісаріаті освіти УРСР, ряду періодичних українських метеорологічних наукових видань.
22 березня Поль Думер — президент Франції в 1931–1932 роках.
27 березня Карл Пірсон — англійський математик, статистик, біолог та філософ; один із засновників математичної статистики. Автор більш ніж 650 опублікованих наукових робіт
30 березня Габріеля Запольська — польська письменниця, актриса.
5 квітня Олександр І Баттенберг — перший правитель незалежної від османського панування Болгарії.
23 квітня Магдесян Еммануїл Якович — російський художник-мариніст, вірменського походження.
25 квітня Руджеро Леонкавалло — італійський композитор.
29 квітня Сергій Олександрович — п'ятий син Олександра II, Московський градоначальник, генерал-губернатор.
2 травня Слюсаренко Володимир Олексійович — генерал від інфантерії.
3 травня Соловцов Микола Миколайович — російський актор, режисер, антрепренер, засновник театру «Соловцов».
13 травня Рональд Росс — видатний індійський лікар і паразитолог шотландського походження, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини у 1902 році за дослідження малярії.
15 травня Чайковський Андрій Якович — український письменник, громадський діяч, доктор права, адвокат у Галичині. Діяч Національно Демократичної Партії, згодом УНДО, один з організаторів УСС, повітовий комісар ЗУНР у Самборі
21 травня Пильчиков Микола Дмитрович — український фізик-теоретик, експериментатор, винахідник. Син українського громадського та культурного діяча, педагога Дмитра Пильчикова
24 травня Підвисоцький Володимир Валеріанович — український патолог, ендокринолог, імунолог, мікробіолог. Основоположник київської школи патологів. Член-кореспондент Анатомічного товариства у Парижі. Член-кореспондент Імператорської військово-медичної академії. Ординарний почесний член Королівського інституту експериментальної терапії у Франкфурті-на-Майні
25 травня Ляпунов Олександр Михайлович — математик і механік, академік Петербурзької Академії наук , іноземний член-кореспондент Паризької Академії наук, учень Л. Чебишова
27 травня Шебалін Михайло Петрович — член «Народної волі».
31 травня Пій XI — 259-й Папа Римський.
2 червня Едвард Елгар — англійський композитор, багато творів якого увійшли до британського та світового класичного концертного репертуару. До числа його найвідоміших композицій належать симфонічні «Варіації на загадкову тему» , «Урочисті і церемоніальні марші», концерт для скрипки і віолончелі та дві симфонії. Він також писав для твори хору, серед яких «Сон Геронтія», камерну музику і пісні. У 1924 році був призначений Майстром королівської музики
16 червня Артур Арц фон Штрауссенбург — австрійський військовий діяч, барон, генерал-оберст, останній начальник Генерального штабу Австро-Угорщини. Учасник Першої світової війни
21 червня Балуєв Петро Семенович — російський воєначальник, генерал від інфантерії.
22 червня Нестурх Федір Павлович — український архітектор та педагог, професор Одеського художнього інституту.
29 червня Бодянський Павло Миколайович — український і російський шашкіст, історик і педагог.
2 липня Карл Адольф Г'єллеруп — данський поет та письменник. Деякі його твори опубліковані під псевдонімом Епігонос. Отримав Нобелівську премію з літератури у 1917 році «За різнобарвний та поетичний творчий доробок і високі ідеали»
2 липня Суслов Гаврило Костянтинович — Доктор прикладної математики. Професор механіки Київського університету св. Володимира
5 липня Гінцбург Давид Гораційович — сходознавець, письменник, громадський діяч.
5 липня Левашов Сергій Васильович — терапевт, державний діяч Російської імперії.
5 липня Клара Цеткін — діячка німецького та міжнародного робітничого руху.
11 липня Альфред Біне — французький психолог-позитивіст. Розробник першого у світі тесту для оцінки розумового розвитку людини
24 липня Хуан Вісенте Гомес — президент, диктатор Венесуели з 1908 до 1935 року з перервами.
24 липня Генрік Понтоппідан — данський прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури «за правдивий опис життя сучасної Данії».
25 липня Їндржих Їндржишек — купець другої гільдії, власник музичного магазину та майстерень з ремонту й виробництва музичних інструментів у Києві, засновник київської фірми грамзапису «Екстрафон». Член Київської міської думи. Брав активну участь у громадському та політичному житті чеських іммігрантів у Росії. Ініціатор створення та голова товариства ім. А. Коменського, Київського чеського комітету, один з організаторів антигабсбурзького руху серед російських чехів
30 липня Торстейн Бунде Веблен — американський економіст, соціолог та публіцист. Основоположник інституційного напряму політичної економії. Викладав в Корнельському, Чиказькому, Стенфордському університетах, а також в університеті штату Міссурі
12 серпня Стороженко Андрій Володимирович — історик і славіст, громадський діяч, родом з Пирятинщини, вихованець Київського університету.
17 серпня Мандичевський Євсевій — австрійський і український музикознавець, композитор, диригент, педагог. Доктор музикознавства
26 серпня Батюшков Федір Дмитрович — російський історик літератури, критик.
5 вересня Ціолковський Костянтин Едуардович — вчений-теоретик, засновник сучасної космонавтики, педагог, письменник.
10 вересня Джеймс Едвард Кілер — американський астрофізик.