Люди, що померли в 1856 році

12 січня Людовит Штур — словацький поет, філолог, суспільний діяч.
14 січня Янко Драшкович — хорватський політик і поет, діяч Хорватського національного відродження.
15 січня Давид д'Анже — французький скульптор і медальєр першої половини 19 ст., майстер меморіальної пластики.
20 січня Паскевич Іван Федорович — російський військовий діяч українського походження, генерал-фельдмаршал , граф Ериванський , найясніший князь Варшавський.
24 січня Тютчев Олексій Іванович — декабрист, капітан Пензенського піхотного полку. Єдиний член Товариства об'єднаних слов'ян з колишніх гвардійців
8 лютого Агостіно Бассі — італійський ботанік, ентомолог, паразитолог, попередник Луї Пастера.
12 лютого Джузеппе Доніцетті — італійський диригент та композитор, з 1828 року Генеральний інспектор оркестрів та музик Османської імперії, при дворі султана Махмуда II.
12 лютого Лобачевський Микола Іванович — відомий російський математик, творець неевклідової геометрії, діяч університетської освіти та народної просвіти. Один з багатьох відомих англійських математиків Вільям Кліффорд назвав Лобачевського «Коперником геометрії»
17 лютого Генріх Гейне — один із найбільших німецьких поетів та журналістів 19 століття.
25 лютого Джордж Дон — шотландський ботанік та колекціонер рослин XIX століття.
14 квітня Чаадаєв Петро Якович — російський філософ і публіцист, оголошений урядом божевільним за свої твори, в яких різко критикував дійсність російського життя. Його праці були заборонені до публікації в імператорській Росії
3 травня Адольф Шарль Адам — французький композитор, музичний критик. Автор більше ніж сорока опер та балетів. З них найпопулярнішими є «Листоноша з Лонжюмо» та «Король з Івета». Найвідоміші його балети «Жізель» i «Корсар». Разом з Мішелем Карре написав лібрето до опери Шарля Гуно «Фауст». 1847 написав також музику до всесвітньо відомої колядки «Свята ніч»
22 травня Альберт Готтфрід Дітріх — німецький ботанік та міколог.
11 червня Рідигер Федір Васильович — російський військовий діяч, граф, генерал-ад'ютант.
11 червня Фрідріх Гайнріх фон дер Гаґен — німецький філолог.
11 червня Білецький-Носенко Павло Павлович — український письменник, педагог і лексикограф.
7 липня Пауліна Вюртемберзька — принцеса з Вюртемберзького дому, донька герцога Пауля Вюртемберзького та Шарлотти Саксен-Хільдбурґхаузенської, дружина герцога Нассау Вільгельма.
9 липня Амедео Авогадро — італійський вчений, фізик, хімік.
11 липня Йосеф Каєтан Тил — чеський драматург, прозаїк, журналіст, актор, режисер, літературний і театральний критик.
29 липня Карел Гавлічек-Боровський — чеський поет і публіцист, громадський і політичний діяч; один із фундаторів чеської журналістики, сатири та літературної критики.
29 липня Роберт Шуман — видатний німецький композитор-романтик, диригент, музичний критик та громадський діяч.
6 серпня Александрос Маврокордатос — грецький дипломат і політик, діяч Грецької національно-визвольної війни, міністр, прем'єр-міністр Греції.
30 серпня Джон Росс — британський мореплавець і дослідник Арктики.
10 жовтня Вісенте Лопес-і-Планес — аргентинський письменник і політик. Займав посаду президента Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати з 7 липня по 18 серпня 1827 року. Також є автором тексту гімну Аргентини
21 жовтня Гендрік Толленс — нідерландський поет, дуже відомий своїм твором «Ті, в кого нідерландська кров», що у 1815—1932 роки був гімном Нідерландів. Толленс був найпопулярнішим і таким, якого найбільше читали, поетом свого часу
23 листопада Журавський Дмитро Петрович — український статистик.