Люди, що померли в 1855 році

5 січня Ян-Непомуцен Камінський — польський актор, режисер і драматург.
5 січня Поллак Міхай — австро-угорський, власне угорський архітектор, представник класицизму.
10 січня Мері Мітфорд — англійська письменниця, поетеса. Відома своїми творами з дитячої літератури, романтичними поемами та нарисами з провінційного життя Англії
20 січня Адельгейда Габсбург — ерцгерцогиня Австрійська , герцогиня Савойська , королева Сардинська.
21 січня Жак Араго — французький письменник і мандрівник. Учасник Липневої революції 1830. Брав участь у подорожі на кораблі «Уранія»
22 січня Симонов Іван Михайлович — російський астроном.
26 січня Жерар де Нерваль — псевдонім Жерара Лабрюні. *22 травня 1808, Париж - 26 січня 1855, Париж - французький поет, прозаїк, драматург, перекладач з арабської та німецької, один із співавторів Александра Дюма-батька, романтик
18 лютого Микола I (російський імператор) — російський імператор. Третій син Павла І. Період його правління позначився зміцненням самодержавства та російського шовінізму
23 лютого Карл Фрідріх Гаус — німецький математик, астроном, геодезист та фізик.
7 березня Істомін Володимир Іванович — контр-адмірал російського імператорського флоту, герой оборони Севастополя.
9 березня Дон Карлос Маріа Ісідро де Бурбон — претендент на іспанський трон. Син короля Карла IV. До 1834 року — граф Моліна. Після смерті свого брата Фердинанда VII заявив про свої претензії на корону Іспанії, не визнавши дійсною Прагматичну санкцію 1789 року. Протистояв регентші Марії Крістіні
24 березня Федоров Василь Федорович — російський астроном, з 1837 професор, 1843—1847 ректор Київського університету.
25 березня Йосиф Коріот — військовий картограф і топограф, офіцер армії Варшавського герцогства, полковник Війська польського Царства польського, генерал-лейтенант Російської імператорської армії.
27 березня Млотковський Людвіг Юрійович — актор, режисер, антрепренер українського і російського театрів польського роду. Чоловік відомої акторки Л.Млотковської. З 1816 виступав у трупах А.Жмієвського, О.Ленкавського, пізніше — у трупі І.Штейна. 1832 разом із кількома акторами трупи І.Штейна організовує власну трупу, що виступала в Харкові. До неї ввійшли Л.Острякова, К.Соленик, М.Рибаков, Л.Млотковська та ін. Спочатку орендував Харківський і на два сезони Київський театри. Гастролювали у Києві, Єлисаветграді й інших містах України. 1842 збудував у Харкові нове театральне приміщення. При театрі Млотковського існувала театральна школа. Поставив вистави: «Лихо з розуму» О.Грибоєдова, «Ревізор» М.Гоголя, «Гамлет» В.Шекспіра, «Мірандоліна» К.Ґольдоні, «Підступність і любов» Ф.Шіллера, «Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка, «Олена Глінська» і «Смерть або честь» М.Полевого, «Лукавін» за О.Писарєвим, «Матрос» Т.Соважа і Ж.Делюр’є та ін. Трупа Млотковського була однією з кращих провінційних труп на Україні і в ній брали участь [[Соленик Карпо Трохимович| К.Соленикїї, І Дрейсих, Щепкін, Мочалов та ін. В 1843 збанкрутував і виїхав до Орла
30 березня Шарлотта Прусська (1831—1855) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, кронпринцеса Саксен-Мейнінгену у 1850—1855, донька принца Пруссії Альбрехта та нідерландської принцеси Маріанни, дружина кронпринца Саксен-Мейнінгену Георга.
31 березня Шарлотта Бронте — англійська письменниця. Шарлотта Бронте — автор знаменитих романів «Джейн Ейр», «Вільєтт», «Вчитель». Померла у віці 38 років від швидкоплинних сухот
10 квітня Кронеберг Андрій Іванович — російський перекладач і шахіст. Відомий своїми перекладами Шекспіра. Один із найсильніших шахістів Харкова середини XIX сторіччя. Син ректора Харківського університету Івана Кронеберга
15 квітня Вілем де Ган — нідерландський зоолог. Він спеціалізувався на вивченні комах та ракоподібних, і був першим хранителем відділу безхребетних у нідерландському Національному музеї натуральної історії в Лейдені. У 1846 році його присилували піти зі служби, бо він був частково паралізований через хворобу хребта
16 квітня Карл Готліб Швайкарт — австрійський художник. Батько співачки Вільгельміни Скібінської
18 квітня Жан-Батист Ізабе — французький художник-портретист.
15 травня Бестужев Микола Олександрович — декабрист, капітан-лейтенант 8 флотського екіпажу, брат декабристів Бестужева Михайла Олександровича,Бестужева Олександра Олександровича і Бестужева Петра Олександровича. Прозаїк, критик, художник
13 червня Вишневський Вікентій Карлович — польський астроном і картограф, академік Петербурзької АН.
16 червня Шебуєв Василь Кузьмович — російський живописець, дійсний статський радник, академік, заслужений ректор Петербурзької академії мистецтв , один із провідних майстрів пізнього класицизму та академізму.
9 липня Вільям Паррі — британський мореплавець і дослідник Арктики, керівник однієї з найраніших спроб досягти Північного полюса. У 1827 він установив рекорд широти північних досліджень — 82°45′, який протримався сорок дев'ять років
9 липня Батюшков Костянтин Миколайович — російський поет.
12 липня Нахімов Павло Степанович — російський флотоводець, адмірал , переможець у Синопській битві, один із організаторів та керівників оборони Севастополя у 1854 −1855 р.р., герой Кримської війни.
21 липня Пер Даніель Аттербум — шведський письменник; романтик, лідер фосфористів.
30 липня Федоров Павло Іванович — генерал від інфантерії, Миколаївський, Севастопольський і Бесарабський військовий губернатор, сенатор.
7 серпня Маріано Аріста — мексиканський військовик і політик, президент Республіки у період 1851—1853 років, та відомий ветеран кількох великих воєн 19 століття.
4 вересня Уваров Сергій Семенович — російський державний діяч, міністр народної просвіти, почесний член та президент Російської Академії Наук, граф.
4 жовтня Грановський Тимофій Миколайович — російський історик і громадський діяч.
5 жовтня Томас Мітчелл — шотландський мандрівник, дослідник Австралії.
6 жовтня Неволін Костянтин Олексійович — український та російський науковець. Ректор Київського університету
19 жовтня Головинський Ігнатій — – польський римо-католицький духовний, могильовський архієпископ, професор Київського Університету, потім Духовної Академії в Санкт-Петербурзі, апологет, патролог, письменник і перекладач. Був сином Петра і Домінікі з Ленскіх. Закінчив школу піярів в Межиричі Корецькому, а наступно Духовну Семінарію в Луцьку. Посланий в 1826 на Теологічний Відділ Віленського Університету, після 4 років отримав ступінь магістра теології. Ієрейські свячення прийняв 25 вересня 1830 у Луцьку
25 жовтня Давидов Василь Львович — військовик, поміщик, декабрист, учасник Вітчизняної війни 1812 року, полковник у відставці. Поет. Масон
3 листопада Франсуа Рюд — уславлений французький скульптор першої половини 19 століття.
11 листопада Серен К'єркегор — данський філософ і теолог, основоположник екзистенціалізму. Він писав на теми організованої релігії, християнства, моралі, етики, психології та філософії релігії мовою, сповненою метафор, іронії й гіпербол. Більшість із його філософських робіт присвячені розгляду питання про те, як людина живе як «одиничний індивід», зосереджуючи увагу більше на конкретній реальності людського життя, ніж на абстрактному мисленні й підкреслюючи важливість особистого вибору й відданості
19 листопада Арман Жозеф Брюа — фрацузький адмірал, учасник Кримської війни.
26 листопада Адам Міцкевич — один із найвидатніших польських поетів, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху. Засновник польської романтичної драми і вдома, і в Західній Європі порівнюється з Байроном та Ґете. Під час свого життя у Парижі був професором Слов'янської літератури в Колеж де Франс. В основному відомий як автор поетичної новели «Дзяди» та національного епосу «Пан Тадеуш» , який вважають останнім великим епосом шляхетної культури Речі Посполитої
26 грудня Яблоновський Антоні — учасник Патріотичного товариства у Варшаві, від імені якого вів переговори з представниками Південного товариства декабристів про спільний виступ проти царизму.