Люди, що народилися в 1854 році

1 січня Джеймс Джордж Фрейзер — 7 травня 1941, Кембридж — представник школи англійської соціальної антропології, еволюціоніст, релігієзнавець, фольклорист, етнолог. Протягом шістдесяти років проводив понад 12 годин за своїм робочим столом. Найвідоміша робота "Золота гілка" — монументальна праця з 13 томів
8 січня Янь Фу — китайський філософ, перекладач, громадський діяч, ідеолог реформаторства часів падіння династії Цін та початку Китайської республіки.
17 січня Турчанович Антон — російський офіцер українського походження, винахідник польової кухні.
21 січня Карл Юліус Белох — німецький історик, антикознавець; прихильник теорії циклічності цивілізацій.
24 січня Пауль Наторп — німецький педагог та філософ, автор книги «Соціальна педагогіка», у якій були сформульовані основи однойменної педагогічної течії, у якій проблеми виховання розглядаються у широкому соціально-філософському контексті; професор Марбурзького університету.
26 січня Джордж Френсіс Аткінсон — американський міколог та ботанік.
3 лютого Корсаков Сергій Сергійович — російський психіатр.
5 лютого Макс Шлоссер — німецький палеонтолог і геолог.
6 лютого Томмазо Савойський — сардинський, згодом італійський, принц із Савойської династії, другий герцог Генуї у 1855—1931, адмірал.
12 лютого Стефан Ніколов Стамболов — болгарський революціонер, політичний і громадський діяч, поет, письменник. Прем'єр-міністр Болгарії
15 лютого Коротнєв Олексій Олексійович — російський і український зоолог, член-кореспондент Петербурзької академії наук — з 1903. Закінчив Московський університет 1876 року — фізико-математичний факультет
17 лютого Фрідріх Альфред Крупп — німецький промисловець й політик. Походив з відомого роду Круппів
21 лютого Буткевич Тимофій Іванович — протоієрей, магістр богослов'я, автор «Историко-статистического описания Харьковского кафедрального Успенского собора» — своєрідної енциклопедії духовного життя Харкова.
2 березня Високович Володимир Костянтинович — патологоанатом, бактеріолог та епідеміолог.
14 березня Томас Маршалл — американський політик, член Демократичної партії США, віце-президент США з 1913 по 1921 рік.
14 березня Пауль Ерліх — німецький вчений, який отримав Нобелівську премію з фізіології і медицини 1908 року. Він відомий своїми роботами в галузі гематології, імунології і хіміотерапії. Ерліх передбачив автоімунітет і назвав його «horror autotoxicus». Саме він ввів термін «хіміотерапія». Ідея «чарівної кулі» — також належить йому, як і перше емпіричне спостереження гематоенцефілічного бар'єра
15 березня Еміль Адольф фон Берінг — німецький бактеріолог, вважається творцем імунології, перший лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології за 1901 рік.
21 березня Лео Таксіль — французький письменник і журналіст, відомий супротивник католицизму і клерикалізму, автор антирелігійних пародій, що неодноразово видавалися в УРСР. На Заході Таксіль відомий насамперед тривалим, 12 річним, масштабним «антимасонським» розіграшем, жертвами якого стали папа римський та багато французьких священиків
30 березня Савіна Марія Гаврилівна — російська актриса. Дівоче прізвище — Подраменцова
11 квітня Пауліна Вюртемберзька (1854—1914) — принцеса Вюртемберзька з Вюртемберзького дому, донька герцога Вюртемберзького Євгена та принцеси цу Шаумбург-Ліппе Матильди Августи, 1880 добровільно зреклася всіх титулів для морганатичного шлюбу із лікарем Мельхіором Віллемом та прийняла ім'я фрау Кірбах. Через це, а також прихильність до Соціал-демократичної партії, отримала прізвисько «Червона принцеса»
18 квітня Сумцов Микола Федорович — український фольклорист, етнограф і літературознавець та громадський діяч. Дійсний член НТШ , ВУАН , член-кореспондент Петербурзької АН , член Чеської АН та низки слов'янських наукових товариств
22 квітня Анрі Лафонтен — бельгійський юрист, голова Міжнародного бюро миру з 1907 по 1943 рік, лауреат Нобелівської премії миру 1913 року.
23 квітня Слав'янов Микола Гаврилович — російський інженер, винахідник методу електричного дугового зварювання металів.
27 квітня Ейхельман Отто Оттович — український громадсько-політичний і державний діяч, вчений-правознавець, професор Київського університету.
29 квітня Анрі Пуанкаре — французький математик, фізик, філософ і теоретик науки. Голова Паризької академії наук і Французької академії. Пуанкаре називають одним з найбільших математиків всіх часів, останнім математиком-універсалом, людиною, здатною охопити всі математичні результати свого часу
5 травня Горбачевський Іван Якович — український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, термінограф, громадсько-політичний, освітній діяч. Академік ВУАН , дійсний член НТШ. Брат Горбачевського Антіна Яковича
15 травня Янніс Психаріс — грецький письменник та мовознавець, чільна постать в боротьбі за обстоювання дімотікі як основної мови грецької художньої та ділової літератури.
24 травня Пен Єгуда — єврейський білоруський художник, педагог, яскравий представник зв. «єврейського відродження» в образотворчому мистецтві поч. XX ст. у Східній Європі
3 червня Леош Яначек — чеський композитор, музикознавець-етнограф і педагог.
13 червня Трепов Федір Федорович (молодший) — державний і військовий діяч; генерал від кавалерії.
13 червня Чарлз Алджернон Парсонс — англійський інженер, промисловець, винахідник багатоступінчастої реактивної парової турбіни, модифікації якої застосовують в сучасній енергетиці.
16 червня Роберт Лейрд Борден — †10 червня 1937, Оттава, Онтаріо —восьмий прем'єр-міністр Канади, адвокат, бізнесмен, викладач і ректор університетів Квінз та Макгілла.
20 червня Ян Завейський — краківський архітектор.
21 червня Ендрю Джексон Х'юстон — американський політик, сенатор США від штату Техас, член Демократичної партії США, син відомого політичного і військового діяча Сема Х'юстона.
25 червня Морозов Микола Олександрович — російський революційний народник, учений, письменник. Почесний член АН СРСР від 1932 року
27 червня Павлова Марія Василівна — український палеонтолог та палеозоолог, 1916 — доктор зоології, почесний член АН СРСР, 1921 — академік ВУАН.
4 липня Бабеш Віктор — румунський фізик, біолог, один з перших мікробіологів. Здійснив значний внесок у вивчення сказу, лепри, дифтерії, туберкульозу та інших інфекційних захворювань
4 липня Норберт Гьонетт — французький художник імпресіоніст, графік, ілюстратор.
12 липня Джордж Істмен — американський бізнесмен і винахідник, засновник компанії Eastman Kodak.
13 липня Бєлопольський Аристарх Аполлонович — російський радянський астрофізик, академік.
15 липня Яцек Мальчевський — пол. Jacek Malczewski; — видатний польський художник, один з найвизначніших представників польського символізму
23 липня Заньковецька Марія Костянтинівна — українська актриса і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця 19 і початку 20 століть.
23 липня Бірт Акрес — британський кінорежисер, винахідник домашньої відеокамери.
24 липня Костянтин Йосиф Їречек — чеський історик. Син Йосифа Їречека, онук Павла Йозефа Шафарика, двоюрідний брат археологів Владислава, Карела і Герменегілда Шкорпілов
27 липня Щукін Сергій Іванович — російський купець і колекціонер картин авагардних художників Франції.
27 липня Васил Радославов — болгарський політичний діяч, очолював Ліберальну партію з 1887 до 1918 року. Двічі займав пост голови Ради міністрів Болгарії — у 1886–1887 та під час Першої світової війни 1913–1918 років
28 липня Гільєрмо Тель Вільєгас Пулідо — венесуельський юрист, журналіст і політик. Виконував обов'язки президента країни 1892 року під час кризи, спричиненої так званою Революцією Легаліста, яку очолив Хоакін Креспо
29 липня Георг Кершенштейнер — німецький педагог, автор теорії громадянського виховання.
15 серпня Рібоп'єр Георгій Іванович — граф, другий в історії член Міжнародного Олімпійського комітету для Росії, перший президент Санкт-Петербурзького атлетичного товариства. Президент Московського імператорського товариства скачок. Член Оргкомітету Першої Російської Олімпіади 1913 року в Києві та Другої Російської Олімпіади 1914 року в Ризі
18 серпня Евфемія Адлерсфельд — німецька письменниця, графиня уроджена фон Баллестрем ді Кастелленго. Народилася в місті Ратиборі , яке тепер входить до складу Польщі і має назву Racibórz. Померла у Мюнхені і похована у старій частині лісового цвинтару. Її могила з масивним камінним хрестом стоїть десь на узбіччі