Люди, що народилися в 1849 році

1 січня Образцов Василь Парменович — лікар-терапевт, заслужений ординарний професор, доктор медицини, дійсний статський радник, дворянин, один із засновників київської терапевтичної школи.
6 січня Христо Ботев — болгарський національний герой, громадський діяч, поет і публіцист. Один з «чотирьох великих» Болгарського руху звільнення від турків , куди відносять ще Васила Левського, Георги Раковського, Любена Каравелова
9 січня Джон Гартлі — колишній британський тенісист, дворазовий переможець Вімблдонського турніру.
11 січня Ханенко Богдан Іванович — колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат.
18 січня Едмунд Бартон — австралійський політик. Перший прем'єр-міністр Австралії з 1 січня 1901 до 24 вересня 1903
20 січня Марія Александріна принцеса Саксен-Веймар-Ейзенахська — принцеса Саксен-Веймар-Ейзенахська, старша дочка та друга дитина у родині Карла Олександра, великого герцога Саксен-Веймар-Ейзенахського та його дружини, принцеси Вільгельміни Софії Нідерландської.
26 січня Алексєєв Петро Олексійович (революціонер) — один з перших російських робітників-революціонерів, ткач.
2 лютого Павол Орсаг — Гвездослав - словацький поет, письменник.
9 лютого Джованні Пассананте — італійський анархіст.
13 лютого Щербина Федір Андрійович — статистик, економіст, соціолог, громадський діяч й історик Кубані; член-кореспондент Петербурзької АН , дійсний член НТШ.
20 лютого Іван Гешов — болгарський політик, прем'єр-міністр країни.
26 лютого Позен Леонід Володимирович — український скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв.
3 березня Бернгард фон Бюлов — німецький державний і політичний діяч, статс-секретар зовнішнньої політики, рейхсканцлер Німецької імперії з 17 жовтня 1900 по 14 липня 1909, граф, князь.
16 березня Карл Бругман — німецький мовознавець, фахівець в галузі порівняльно-історичного мовознавства та індоєвропеїстики, один з провідних представників школи молодограматиків.
17 березня Лютер Бербанк — американський біолог, селекціонер-дарвініст, помолог.
18 березня Аптекман Йосип Васильович — народник, один з організаторів «Землі і волі».
19 березня Альфред фон Тірпіц — німецький військово-морський діяч, гросс-адмірал , командувач флотом.
25 березня Аґенор Ґолуховський (молодший) — польський граф, австрій­ський дипломат і державний діяч. Син Ґолуховського. Доктор права
3 квітня Шмальгаузен Іван Федорович — ботанік родом з Петербургу, член-кореспондент Російської АН.
6 квітня Джон Вільям Вотергаус — англійський художник, творчість якого відносять до пізньої стадії прерафаелітизму.
20 квітня Прахова Емілія Львівна — дружина Адріяна Прахова, мати Миколи та Олени Прахових.
25 квітня Фелікс Клейн — німецький математик, відомий своїми роботами з теорії груп, теорії функцій, неевклідової геометрії, а також про зв'язки між геометрією і теорією груп. Його «Ерлангенська програма» 1872 року, що класифікувала різні геометрії на основі іхніх груп симетрії, справила значний вплив на більшу частину тодішніх математиків
27 квітня Цераський Вітольд Карлович — російський астроном, член-кореспондент Петербурзької АН.
1 травня Панас Мирний — український прозаїк та драматург.
19 травня Алі Ліндберг — фінська піаністка. Сестра Карла Юхана Ліндберга
22 травня Астон Вебб — британський архітектор, автор проектів численних громадських будівель. Президент Королівської академії мистецтв з 1919 по 1924 рік
17 червня Вітте Сергій Юлійович — керівник Південно-Західних залізниць , міністр фінансів і шляхів сполучення, голова Ради міністрів царської Росії з жовтня 1905 по квітень 1906 року, один з ініціаторів Маніфесту 17 жовтня 1905 року; революційне піднесення намагався пригасити політичними заходами, не вдаючись до репресій; з його іменем пов'язаний економічний ривок 1890-х років, водночас виступав прибічником великодержавницьких ідей. Титул графа одержав за вдале виконання дипломатичної місії — укладення влітку 1905 року Портсмутського договору, вигідного для Росії, що зазнала поразки в Російсько-японській війні. Почесний громадянин міста Сарапул, Удмуртія
21 червня Юхан Август Брінелль — шведський інженер, металург, автор робіт з металургії сталі і визначення твердості металів і сплавів.
23 червня Річард Лідеккер — англійській натураліст, геолог та автор численних книг по природної історії.
27 червня Купчанко Григорій Іванович — None
29 червня Педро Монтт — Пабло Еліас Монтт-Монтт , чилійський політичний діяч. Займав посаду президента Чилі з 1906 до своєї смерті від інсульту у 1910 році. Його консервативний уряд сприяв розвитку будівництва залізниць та виробничої діяльності. Одночасно ігнорувались нагальні соціальні та трудові проблеми
2 липня Марія Терезія Габсбург-Есте — Генрієтта Доротея - австрійська ерцгерцогиня дому Габсбург-Есте, принцеса герцогства Модена, королева Баварії.
5 липня Олена Пчілка — українська письменниця, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук ; мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова.
13 липня Герман Гельмер — німецький архітектор мюнхенської школи кінця XIX — початку XX століть. Разом з Фердінандом Фельнером спроектував і побудував близько 48 театрів у багатьох містах Центральної й Східної Європи в стилі ренесанс із елементами бароко
25 липня Пауль Лангерганс — німецький анатом та гістолог.
29 липня Лизогуб Дмитро Андрійович — революціонер-народник, один з організаторів політичного тероризму в Російській імперії.
29 липня Тадеуш Стриєнський — польський архітектор, підприємець.
15 серпня Северо Фернандес — болівійський політичний діяч, президент країни з 1896 до 1899 року. Був останнім президентом — представником консервативної партії за 15-річний період її гегемонії
26 серпня Ганнібал Ганна Семенівна — педагог, публіцист, історик, літературний критик та Перекладач. Публікувалася в журналах «Вестник Европы», «Военный вестник», «Новый журнал литературы, искусства и науки», газеті «Новое время», авторка частини «Ганнибалы. Новые данные для их биографии» у виданні «Пушкин и его современники». Значна частина літературної спадщини С. Ганнібал втрачена або невідома
14 вересня Павлов Іван Петрович — фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник найбільшої російської фізіологічної школи; лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і фізіології у 1904 «За роботу з фізіології травлення».
23 вересня Гуґо фон Зелігер — німецький астроном, спеціаліст з зоряної астрономії, астрофізики і небесної механіки.
27 вересня Едгар Ковач — архітектор, живописець теоретик мистецтва, ректор Львівської політехніки. За походженням угорець. Автор власної концепції нового галицького стилю в архітектурі та ужитковому мистецтві під назвою «Спосіб закопанський». Основні засади сформулював у однойменному альбомі орнаментальних мотивів, виданому 1899 року. Концепція Ковача викликала значний резонанс у мистецьких колах Галичини
3 жовтня Дубяго Дмитро Іванович — російський астроном. У 1872 закінчив Петербурзький університет. У 1878—1884 — астроном Пулковської обсерваторії, у 1884—1918 — директор обсерваторії Казанського університету, в 1901—1918 — директор заснованої ним обсерваторії ім. П. Енгельгардта при цьому університеті, у 1899—1905 — ректор Казанського університету
3 жовтня Срезневський В'ячеслав Ізмаїлович — російський і радянський філолог, технічний і спортивний діяч, вчений в області науково-технічної фотографії; син Ізмаїла Івановича Срезневського, брат Бориса Срезневського і Володимира Срезневського, член Російського фотографічного товариства.
6 жовтня Василій Захарофф — грецький торговець зброєю, бізнесмен та фінансист, директор та голова компанії «Vickers-Armstrongs» під час Першої світової війни.
15 жовтня Вільгельм Блос — німецький журналіст, письменник і політик, був депутатом рейхстагу від Соціал-демократичної партії і першим президентом республіканського Вюртембергу.
15 жовтня Немішаєв Клавдій Семенович — російський інженер-залізничник, державний діяч.
19 жовтня Казбирюк Андрій Федорович — російський та український диригент, композитор та музичний педагог.
26 жовтня Фердинанд Георг Фробеніус — німецький математик.
1 листопада Вільям Мерріт Чейз — викладач і художник зі Сполучених Штатів, представник імпресіонізму.