Люди, що народилися в 1843 році

13 січня Есаяс Теґнер-молодший — шведський мовознавець, член Шведської академії , професор Лундського університету, член Біблійної комісії, головний редактор Словника Шведської академії.
25 січня Герман Шварц — Карл Герман Амандус Шварц - великий німецький математик, член Берлінскої академії наук , професор Галльського, Цюрихського, Геттінгенського і Берлінського університетів.
29 січня Вільям Мак-Кінлі — політичний діяч і 25-й президент США , від Республіканської партії США. Мак-Кінлі був першим президентом ХХ-го століття і останнім з президентів США, які брали участь в Громадянській війні в США
14 лютого Луї Д'ємер — французький піаніст та музичний педагог.
16 лютого Генрі Ліланд — американський інженер, винахідник і промисловець, засновник автомобільних компаній Cadillac і Lincoln.
19 лютого Таганцев Микола Степанович — російський вчений-криміналіст, доктор кримінального права, голова кримінального касаційного департаменту Урядуючого Сенату. Один з представників класичної школи кримінального права в Росії
19 лютого Аделіна Патті — італійська співачка , улюблена вокалістка Джузеппе Верді. Дебютувала в Нью-Йорку 1859 року на сцені Італійської опери в партії Лючії. Співала в багатьох країнах і її гастролі мали тріумфальний успіх. Від 1897 залишила оперну сцену і виступала в концертах. Її репертуар складався в основному з колоратурних партій, ліричних, а також драматичних. Завдяки чистоті та красі її ліричного голосу й неперевершеній техніці бельканто, Патті залишається однією з найвідоміших в історії співачок-сопрано. Вона співала професійно з дитинства і володіла колоратурним сопрано з ідеально вирівняними вокальними регістрами і теплим, шовковистим тембром
24 лютого Теофілу Брага — португальський вчений, письменник і політичний діяч. Як представник ліберальної буржуазії Брага був учасником республіканського руху. Після революції 1910 року в Португалії очолював Тимчасовий уряд. У 1915 році був президентом Республіки
2 березня Клотільда Савойська — дочка короля Віктора Еммануїла II Сардинського, згодом першого короля єдиної Італії.
11 березня Гаральд Геффдінг — данський філософ.
18 березня Жуль Ванденперебом — бельгійський католицький політичний діяч.
18 березня Станюкович Костянтин Михайлович — російський письменник, відомий творами на теми із життя військово-морського флоту.
5 квітня Петко Каравелов — болгарський політик, один із вождів Ліберальної партії, а пізніше керівник Демократичної партії. Молодший брат письменника Любена Каравелова й тесть поета Пейо Яворова
15 квітня Генрі Джеймс — американський письменник.
22 квітня Корш Федір Євгенович — російський і український філолог, перекладач, поет, академік Петербурзької АН з 1900, дійсний член НТШ у Львові, член Копенгагенського філологічного товариства, Угро-фінського товариства , почесний член багатьох універстетів.
29 квітня Педру Америку — бразильський художник, письменник і поет.
10 травня Беніто Перес Гальдос — іспанський письменник, найбільший представник критичного реалізму в іспанській літературі.
13 травня Поль де Смет де Наєр — бельгійський католицький політичний діяч.
21 травня Едуард-Анрі Авріль — французький художник та графік. Під псевдонімом Поль Авріль набув популярності як ілюстратор еротичної та порнографічної літератури
21 травня Гоба Шарль Альбер — швейцарський юрист и політик, лауреат Нобелівскої премії миру за 1902 рік спільно з Елі Дюкомменом.
21 травня Луї Рено (правник) — французький юрист, лауреат Нобелівської премії миру за 1907 рік разом з Ернесто Монета.
22 травня Тимірязєв Климент Аркадійович — російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один з основоположників російської і радянської школи фізіологів рослин; член-кореспондент РАН.
26 травня Йоганн Георг Обріст — австрійський літературознавець, перекладач і поет.
27 травня Самоквасов Дмитро Якович — археолог та історик права, родом із Новгород-Сіверщини; професор російського права Варшавського і Московського університетів. Керівник московського архіву Міністерства юстиції. Самоквасов здійснював розкопки археологічних пам'яток у Російській Імперії, в тому числі й в Україні
29 травня Владислав Лозинський — польський історик, дослідник культури, мистецтвознавець, журналіст, публіцист, письменник , колекціонер творів мистецтва, науковий секретар Оссоленіуму, шляхтич, політик-консерватор. Посол Райхсрату Австро-Угорщини
1 червня Сайґо Цуґумічі — японський політичний і державний діяч, військовик. Офіцер Імперської армії та Імперського флоту Японії, маршал Імперського флоту. Учасник громадянської війни Босін і Південно-західно війни , командувач Тайванським походом. Голова Відділу освоєння Півночі , міністр культури , міністр армії , міністр сільського господарства і торгівлі. 1-й, 3-й і 6-й міністр флоту Японії. Міністр внутрішніх справ. Маркіз, ґенро. Молодший брат Сайґо Такаморі
3 червня Фредерік VIII (король Данії) — король Данії з 29 січня 1906 року. Старший син короля Кристіана IX та Луїзи Гессен-Кассельської. З династії Глюксбургів. За 43 роки у статусі спадкоємця престолу отримав прізвисько «Вічний кронпринц»
9 червня Берта фон Зуттнер — австрійська новелістка, радикальна пацифістка та перша жінка-лауреат Нобелівської премії миру.
12 червня Девід Ґілл — шотландський астроном, член Лондонського королівського товариства.
15 червня Едвард Гріг — норвезький композитор періоду романтизму, музичний діяч, піаніст, диригент, основоположник норвезької професійної композиторської школи.
17 червня Хуліо Рока — аргентинський військовик і політик, що двічі займав посаду президента Аргентини в 1880—1886 і 1898—1904 роках. Одним з основних здобутків Роки є проведення Кампанії завоювання пустелі, завдяки якій було освоєно значну частину сучасної території Аргентини
23 червня Карл Ернст Отто Кунце — німецький ботанік та мандрівник, відомий своїми спробами докорінно реформувати ботанічну таксономію.
6 липня Людвіґ Байсснер — німецький ботанік та дендролог.
7 липня Камілло Гольджі — італійський гістолог, патолог, науковець, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1906 року разом із Сантьяго Рамон-і-Кахалем «у знак визнання їхніх праць про структуру нервової системи».
27 липня Хиляк Володимир — український письменник.
29 липня Йоганнес Шмідт — німецький мовознавець, автор хвильової теорії мовного розвитку.
30 липня Абаза Аркадій Максимович — російський і український піаніст, композитор, педагог.
1 серпня Астряб Матвій Григорович — педагог, історик, краєзнавець і громадський діяч. Дійсний член Полтавської вченої архівної комісії
3 серпня Сьо Тай — дев'ятнадцятий і останній ван Рюкюської держави з другої династії Сьо.
6 серпня Августа Саксен-Мейнінгенська — принцеса Саксен-Мейнінгенська, донька герцога Саксен-Мейнінгену Бернхарда II та Марії Фредеріки Гессен-Кассельської, дружина принца Моріца Саксен-Альтенбурзького, матір останнього герцога Саскен-Альтенбургу Ернста II.
20 серпня Едвард Лі Грін — американський ботанік, систематик та колекціонер рослин.
21 серпня Марія Анна Кобург-Браганса — португальська інфанта з династії Кобург-Браганса, донька королеви Португалії Марії II та її консорта Фернанду II, дружина саксонського кронпринца Георга.
31 серпня Георг фон Гертлінг — німецький філософ і державний діяч. Рейхсканцлер Німеччини в період Української Держави
7 вересня Суслова Надія Прокопівна — перша жінка-лікар у Російській імперії.
8 вересня Анучин Дмитро Миколайович — російський вчений — географ, антрополог, етнограф і археолог. З 1896 — академік. Протягом майже 50 років керував кафедрою географії Московського університету. Створив при Московському університеті антропологічно-етнографічний музей. З 1890 — президент Товариства любителів природознавства, антропології і етнографії
21 вересня Георги Бенковски — один із ватажків національно-визвольного руху болгарського народу проти османського іга, національний герой Болгарії.
29 вересня Скобелев Михайло Дмитрович — російський воєначальник, генерал від інфантерії , генерал-ад'ютант , «білий генерал».
12 жовтня Генріх Семирадський — польський і російський художник, представник польського академізму.
20 жовтня Биков Петро Васильович — російський перекладач, письменник, бібліограф, мемуарист. Брат етнографа Миколи Бикова
25 жовтня Тадеуш Романович — визначний польський публіцист, економіст, член національної організації в Галичині, один з керівників Січневого повстання 1863 року, в'язень Оломоуца.