Люди, що померли в 1820 році

14 січня Вільгельміна Кароліна Данська — принцеса Данська і Норвезька, курфюрстіна Гессен-Кассельська.
29 січня Георг III — король Великої Британії та Ірландії з 25 жовтня 1760 до смерті в 1820 Стиль його правління був твердим та агресивним, король нав'язував урядам свої рішення, а у випадку незгоди без вагань відправляв їх у відставку. До кінця 1770-х він домігся того, що став управляти сам. Відносини з парламентом складалися важко. І проблема знайти надійного й знаючого першого міністра була вирішена тільки із призначенням Вільяма Пітта-молодшого в 1774 році. Стосовно короля він поводився шанобливо, але твердо, і Георгу довелося примиритися з його владою. В 1776 році американські колонії оголосили про свою незалежність від Великобританії, і Георг почав проти них завзяту війну. Поразка у війні так вплинула на Георга, що він навіть грозив відректися від престолу та виїхати у своє Ганноверське курфюрство, але погрози не справили на англійців ніякого враження
14 лютого Шарль-Фердинанд герцог Беррійський — французький принц з династії Бурбонів, другий син графа Карла д'Артуа та Марії-Терези Савойської.
15 лютого П'єр Камбон — французький політичний діяч.
16 лютого Георг Карл фон Дебельн — барон, шведський воєначальник.
23 лютого Алоїз Фелінський — польський поет та драматург, громадський і політичний діяч.
11 березня Бенджамін Вест — англо-американський художник доби класицизму.
24 березня Жан-Батіст-Рене Робіне — французький філософ. Основний його твір «Про природу»
19 червня Джозеф Бенкс — англійський ботанік, дослідник, натураліст, президент Лондонського королівського товариства. Учасник першої подорожі Джеймса Кука у Тихому океані. Джозеф Бенкс мав значний вплив на розвиток природничих наук, був меценатом. Завіз значну кількість рослин з колоній до Європи
20 червня Мануель Бельграно — аргентинський військовик, економіст, журналіст, політик, адвокат. Один із основних учасників Травневої революції та Війни за незалежність Аргентини. Творець аргентинського прапора. Його зображення знаходиться на банкноті 10 аргентинських песо
21 червня Алексіс Терез Пті — французький фізик.
7 липня Казимир Жевуський — польський шляхтич гербу Кривда, староста, депутат сейму.
9 серпня Андерс Спарман — шведський натураліст, аболіціоніст і апостол Карла Ліннея.
2 вересня Юн'янь — маньчжурський державний і політичний діяч. Імператор династії Цін. Представник роду Айсін Ґьоро. П'ятнадцятий син Хунлі. Протягом 1796—1804 років придушив повстання секти Білого лотоса, а в 1813—1814 роках — повстання секти Небесного розуму. Вів боротьбу проти торгівлі опіумом, контрабандистів Південного Китаю, витоку срібла закордон. Посмертне ім'я — Імператор Жуй. Храмове ім'я — Женьцзун. Девіз правління — Цзяцін. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імператор Цзяцін
12 вересня Срезневський Іван Овсійович — професор ров. красномовства, поезії й слов'янських мов Харківського університету, батько Ізмаїла Срезневського. Російський поет-класицист, перекладач Овідія, Горація, старозавітної релігійної лірики та автор ориґінальних класицистичних од і епіграм, як і пісень у псевдонародному стилі, друкованих серед ін. у харківських журналах «Украинскій Вестникъ» і «Харьковскій Демокритъ»
14 вересня Франсуа Жозеф Лефевр — французький військовий діяч часів Французької революції та Першої імперії, Маршал Франції, пер Франції, герцог Данцизький.
23 вересня Франсуа Келлерман — французький военачальник Революційних війн, при Наполеоні I — почесний маршал Франції. Народився у Стасбурзі, у 1752 був завербований до французького гусарського полку, у 1788 вже мав чин генерала. У 1792 Келлерман, яикй з захопленням сприйняв ідеї, був призначений главнокомандувачем мозельскої армії, з'єднався з Дюмур'є та 20 вересня витримав славетну канонаду у Вальмці, стримавши навалу прусктий війск, що значно перевищували чисельність війск, що він ними командува. Був звинувачений у тому, що недостатньо енергійно переслідував пруські війска, що відступали, але був виправданий за судом. Похований на цвинтарі Пер-Лашез
8 жовтня Анрі Крістоф — один з лідерів Гаїтянської революції та єдиний король Гаїті, що правив в період 1811–1820 років.
26 грудня Жозеф Фуше — французький політичний і державний діяч. Учасник Французької революції, був міністром поліції в декількох урядах Франції