Люди, що померли в 1772 році

10 лютого Йосиф Венцель I Ліхтенштейн — 4-й князь Ліхтенштейну, глава сімейства у 1712–1718, 1732–1745 і 1748–1772 роках, генерал-фельдмаршал Австрії.
18 лютого Йоган Гартвіг Ернст фон Бернсторф — данський державний діяч, міністр у справах держави.
10 березня Кокорінов Олександр Філіпович — російський архітектор середини 18 століття, представник перехідної доби від бароко до раннього класицизму.
29 березня Еммануїл Сведенборг — шведський учений-природознавець, теософ, винахідник.
1 травня Готфрід Ахенвалль — німецький філософ, історик, економіст, педагог та юрист епохи Просвітництва. Він вважається основоположником статистики
12 червня Марк-Жозеф Маріон дю Френ — французький мореплавець, першовідкривач островів Прінс-Едуард і островів Крозе.
22 жовтня Франциск Салезій Потоцький — польський шляхтич, урядник Речі Посполитої, магнат, меценат. київський , волинський воєвода , крайчий великий коронний , претендент на польську корону. За своє багатство та владу названий «малим королем Русі». Резиденція — в Кристинополі, мав маєтності в Умані, Тульчині, був власником Гусятина, Винників 1732–1750 рр
18 листопада Мадхав Рао I — 8-й пешва держави маратхів у 1761–1772. Намагався відновити вплив пешв серед маратхських раджей
18 грудня Ернст-Йоганн Бірон — герцог Курляндії і Семигалії , регент Російської імперії. Представник німецького шляхетського роду Біронів із герцогства Курляндії і Семигалії. Народився в Кальнцеемі, Семигалія. Випускник Кенігсберзького університету. Фаворит російської імператриці Анни Іванівни. З 1718 року перебував при її дворі. 1730 року став обер-камергером двору Анни, отримав титул графа, переїхав до Росії. Мав великий вплив на імператрицю. 1737 року за її сприяння обраний герцогом Курляндії і Семигалії після згасання династії герцогів Кеттлерів. Керував герцогством із Петербурга. 17 жовтня 1740 року, після смерті імператриці Анни, став за її заповітом регентом при малолітньому імператорі Іванові VI, що викликало невдоволення російського дворянства та гвардії. Внаслідок боротьби за владу, що переросла в палацовий переворот, заарештований 9 листопада 1740 року. 1741 року звинувачений в узурпації влади і прагненні заволодіти престолом. Засуджений до смертної кари, яку замінили засланням в містечко Пелим, а з 1742 — в Ярославль. 1762 року повернений Петром ІІІ до Петербургу. 1763 року відновлений у правах герцога Курляндії і Семигалії за наказом Катерини II. 1769 року передав титул герцога своєму синові Петру. Помер у Мітаві, Семигалія. Похований у Мітавському палаці