Люди, що народилися в 1770 році

14 січня Адам Єжи Чорторийський — польсько-литовський шляхтич, політичний діяч, князь.
15 лютого Вінцингероде Фердінанд Федорович — барон, російський військовик, генерал від кавалерії , генерал-ад'ютант , учасник Італійського походу Суворова , війн проти Наполеона I Бонапарта , Вітчизняної війни 1812 року і закордонних походів 1813-1814 років.
20 лютого Срезневський Іван Овсійович — професор ров. красномовства, поезії й слов'янських мов Харківського університету, батько Ізмаїла Срезневського. Російський поет-класицист, перекладач Овідія, Горація, старозавітної релігійної лірики та автор ориґінальних класицистичних од і епіграм, як і пісень у псевдонародному стилі, друкованих серед ін. у харківських журналах «Украинскій Вестникъ» і «Харьковскій Демокритъ»
21 лютого Жорж Мутон — французький військовий діяч часів Першої імперії, маршал та пер Франції. граф Лобау.
24 лютого Нерсес V (Католикос усіх вірмен) — діяч Вірменської церкви, Католикос усіх вірмен.
2 березня Луї-Габріель Сюше — герцог Албуферський , маршал Франції , пер Франції. Народився у сімї фабриканта шовкових виробів у Ліоні. Почав віськову службу у 1792 році волетнером республіканськиї військ. У 1798 році отримав звання генерала та призначений начальником штабу італійської армії. Особливо відзначився під час захисту Генуї проти значно більших сил австрійського війська у 1800 році. Брав участь у капманіях 1805. 1806 та 1807 років, після укладання Тільзитського мирного договору командував військовим корпусом, що був розташований у Сілезії, а в кінці 1808 року повів його до Іспанії. За взятт міста Валенсії був відзначений тітулом герцога Албуферського. Після реставрації монархії підкорився королю та отримав у командування Південну армію та призначений пером Франції, але у 1815 знов перейшов на бік Наполеона. Був призначений командувачем альпійської армії та увійшов у Савойю, але під натиском значно більшої австрійської армії був змушений відступити. Король виключив його із списків перів. але у 1819 році він був поновлений у цієму званні
6 березня Йєнс Вілкен Горнеманн — данський ботанік.
20 березня Фрідріх Гельдерлін — видатний німецький поет-романтик.
2 квітня Александр Петіон — один з перших президентів Гаїті.
3 квітня Теодорос Колокотроніс — клефт, грецький полководець періоду національно-визвольної революції 1821-29 років, фельдмаршал; член таємного товариства Філікі Етерія; у післявоєнний час політик, нетривалий час прем'єр-міністр Греції.
7 квітня Вільям Вордсворт — англійський поет-романтик. Видатний представник «озерної школи»
11 квітня Джордж Каннінг — англійський політичний діяч, торі. Був міністром закордонних справ в 1807—1810 і 1822—1827 і прем'єр-міністром у 1827. При ньому, під час наполеонівських воєн, був захоплений данський флот і Англія вторглась на Іспанський півострів. Під час другого терміну на посаді прем'єр-міністра він підтримував національні рухи в Греції і Південній Америці. Коли Веллінгтон, Піл й інші торі відмовилися працювати під його керівництвом, він створив коаліційний уряд з вігами. Помер у своєму робочому кабінеті
4 травня Франсуа Жерар — французький художник і графік доби класицизму і ампіру.
10 травня Луї Нікола Даву — полководець наполеонівських війн, герцог Ауерштедтський, князь Екмюльський , маршал Франції. Мав прізвисько «залізний маршал». Був єдиним наполеонівським маршалом, який не програв до 1815 жодної битви
3 червня Мануель Бельграно — аргентинський військовик, економіст, журналіст, політик, адвокат. Один із основних учасників Травневої революції та Війни за незалежність Аргентини. Творець аргентинського прапора. Його зображення знаходиться на банкноті 10 аргентинських песо
7 червня Роберт Бенкс Ліверпул Дженкінсон — британський політичний діяч. У 1791 році був обраний до палати громад. В уряді Генрі Аддінгтона був міністром закордонних справ, у другому кабінеті Вільяма Пітта — внутрішніх справ. Займав різні міністерські пости у кабінетах Портленда та Персіваля, а по смерті останнього, у 1812 році, сам сформував уряд. 22-й прем'єр-міністр Великої Британії з 1812 до 1827 року
22 липня Жан Максимільєн Ламарк — французький генерал часів Першої республіки та Першої імперії.
3 серпня Фрідріх-Вільгельм III — Фрідріх Вільгельм III - король Пруссії з 16 листопада 1797. Син Фрідріха Вільгельма II і Фрідеріки Луїзи Гессен-Дармштадтської, внучатий племінник Фрідріха II Великого, дід російського імператора Олександра II
27 серпня Георг Вільгельм Фрідріх Гегель — німецький філософ 19 століття, який створив систематичну теорію діалектики. Її центральне поняття — розвиток — характеристика діяльності світового духу, його надрухи в області чистої думки у висхідному ряду усе конкретніших категорій. Діалектика розглядалася також як протиставлення тези, антитези й синтезу, вирішення протиріч
20 жовтня Янко Драшкович — хорватський політик і поет, діяч Хорватського національного відродження.
5 листопада Домінік-Жозеф Рене Вандам — французький військовий діяч часів Першої імперії.
19 листопада Бертель Торвальдсен — данський художник, скульптор, яскравий представник класицизму, згодом академізму.
19 листопада Крузенштерн Іван Федорович — російський мореплавець та дослідник німецького походження, адмірал. Керівник першої російської навколосвітньої подорожі, почесний член Петербурзької АН
17 грудня Людвіг ван Бетховен — німецький композитор.